6-та танкова дивізія (Третій Рейх)

**6-та танкова дивізія (Третій Рейх)**
6. Panzer-Division
6-та танкова дивізія (Третій Рейх); 6. Panzer-Division
	Емблема 6-ї танкової дивізії Вермахту
На службі	18 жовтня 1939 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Вид	Heer
Тип	Вермахт
Роль	танкові війська
Чисельність	танкова дивізія
У складі	36-те командування особливого призначення; 16-й армійський корпус ; 41-й моторизований корпус; 56-й моторизований корпус; 5-й армійський корпус; 46-й моторизований корпус; 83-й армійський корпус; 25-й армійський корпус; 48-й танковий корпус; 3-й танковий корпус; 52-й армійський корпус; 42-й армійський корпус; 11-й армійський корпус; 47-й танковий корпус; 46-й танковий корпус; 59-й армійський корпус; 23-й армійський корпус; 72-й армійський корпус; 59-й армійський корпус; 1-й кавалерійський корпус; 2-й танковий корпус СС ; 24-й танковий корпус
Гарнізон/Штаб	Вупперталь
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт; Французька кампанія; Східний фронт; Операція «Барбаросса» Прикордонні битви; Прибалтійська операція (1941); Блокада Ленінграда; ; Операція «Тайфун»; Ржевсько-Вяземська операція (1942); Операція «Вінтергевіттер»; Третя битва за Харків; Операція «Цитадель»; Чернігівсько-Полтавська операція; Дніпровсько-Карпатська операція; Кіровоградська операція; Проскурівсько-Чернівецька операція; Будапештська операція; Віденська операція;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Вернер Кемпф; генерал-лейтенант барон Рудольф фон Вальденфельс
Знаки розрізнення
Знак; розрізнення	(1942); Операція «Цитадель»
	Медіафайли на Вікісховищі

6-та та́нкова диві́зія (Третій Рейх) (нім. 6. Panzer-Division) — танкова дивізія Вермахту в роки Другої світової війни. Брала участь у бойових діях у Франції та на Східному фронті.

Історія

Формування танкового з'єднання

6-та танкова дивізія була сформована 18 жовтня 1939 на базі 1-ї легкої дивізії Вермахту.

Нагороджені дивізії

Нагороджені дивізії^[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	1
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	124
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	3
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№262 майор Франц Беке — 01.08.1943 № 259 генерал-майор Вальтер фон Гюнерсдорфф — 14.07.1943 №476 генерал-майор барон Рудольф фон Вальденфельс — 14.05.1944 №582 гауптман Густав Раймар — 10.09.1944 № 879 оберстлейтенант Пауль Шталь — 09.05.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста^[2]	50 `(у тому числі 1 непідтверджене)`
	Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	50

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)

Командування

Командири

генерал-лейтенант Вернер Кемпф (нім. Werner Kempf) (18 жовтня 1939 — 5 січня 1941);
генерал-майор Франц Ландграф (нім. Franz Landgraf) (6 січня — 25 листопада 1941);
оберст Вільгельм фон Тома (нім. Wilhelm von Thoma) (1 — 15 вересня 1941), ТВО;
генерал-майор Франц Ландграф (16 вересня — 23 листопада 1941);
генерал-майор, з 27 квітня 1942 — генерал-лейтенант Ергард Раус (23 листопада 1941 — 7 лютого 1943);
оберст, з 1 травня 1943 генерал-майор Вальтер фон Гюнерсдорфф (нім. Walther von Hünersdorff) (7 лютого — 14 липня 1943);
оберст Мартін Унрайн (нім. Martin Unrein) (14 — 25 липня 1943), ТВО;
генерал-майор Вільгельм Крізоллі (нім. Wilhelm Crisolli) (25 липня — 21 серпня 1943, ТВО);
оберст, з 30 жовтня 1943 генерал-майор барон Рудольф фон Вальденфельс (нім. Rudolf Freiherr von Waldenfels) (22 серпня 1943 — 8 лютого 1944);
оберст Вернер Маркс (нім. Werner Marcks) (9 — 19 лютого 1944), ТВО;
генерал-майор барон Рудольф фон Вальденфельс (20 лютого — 11 березня 1944);
оберст Вальтер Денкерт (нім. Walter Denkert) (12 — 27 березня 1944), ТВО;
генерал-лейтенант барон Рудольф фон Вальденфельс (28 березня — 22 листопада 1944);
оберст Фрідріх-Вільгельм Юрген (нім. Friedrich-Wilhelm Jürgen) (22 листопада 1944 — 17 січня 1945), ТВО;
генерал-лейтенант барон Рудольф фон Вальденфельс (18 січня — 8 травня 1945).

Райони бойових дій та дислокації дивізії

Польща (жовтень — листопад 1939);
Німеччина (листопад 1939 — травень 1940);
Франція (травень — липень 1940);
Східна Пруссія (липень 1940 — червень 1941);
Східний фронт (північний напрямок) (червень 1941 — травень 1942);
Франція (травень — грудень 1942);
Східний фронт (південний напрямок) (грудень 1942 — березень 1944);
Східний фронт (центральний напрямок) (березень — грудень 1944);
Угорщина (грудень 1944 — березень 1945);
Австрія (березень — травень 1945).

Бойовий склад 6-ї танкової дивізії

Основні частини та підрозділи дивізії^[3]^[4]

1940

штаб дивізії
11-й танковий полк
65-й танковий батальйон
6-та мотопіхотна бригада:
- 4-й мотопіхотний полк
- 6-й мотоциклетний батальйон
76-й артилерійський полк
41-й винищувально-протитанковий дивізіон
57-й розвідувальний батальйон
57-й саперний батальйон
82-й батальйон зв'язку
57-й загін постачання

1943

штаб дивізії
11-й танковий полк
4-й панцергренадерський полк
114-й панцергренадерський полк
76-й артилерійський полк
41-й винищувально-протитанковий дивізіон
6-й розвідувальний батальйон
298-й зенітний дивізіон
57-й саперний батальйон
82-й батальйон зв'язку
57-й загін постачання
57-й загін забезпечення
76-й запасний піхотний батальйон

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 6-та танкова дивізія (Третій Рейх)

6. Panzer-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.(нім.)
6. Panzer-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.(англ.)
6. Panzer-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 1 грудня 2011.(англ.)
6-я танковая дивизия. на tankfront.ru. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.(рос.)
6-я танковая дивизия (російською) . на velikvoy.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
6. Panzer-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 1 грудня 2011. (італ.)
6-я танковая дивизия (6.Panzer-Division)(рос.)
Танковые дивизии Вермахта 1940-45г.г.

Література

Horst Scheibert, Die 6. Panzer-Division. Bewaffnung — Einsätze — Männer, Friedberg 1975
H. Ritgen The 6th Panzer Division 1937—45 — Osprey Publishing Ltd, 1982. — (Vanguard). — ISBN 0-85045-453-0.
Х. Росадо, К. Бишоп Танковые дивизии Вермахта 1939—1945. Краткий справочник-определитель бронетехники = The Essential Tank Identification
Guide: Wehrmacht Panzer Divisions 1939—45 — М.: Эксмо, 2007. — 184 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-699-11754-3.
Сэмьюэл В. Митчем Танковые легионы Гитлера = The Panzer Legions. A Guide to the German Army Tank Divisions of WW II and their Commanders — М.: Яуза-пресс, 2009. — 416 с. — (Солдат Третьего Рейха). — 4000 экз. — ISBN 978-5-9955-0042-1.
Лобанов А. В. Панцерваффе. Стальной таран Гитлера — М.: Яуза-пресс, 2008. — 560 с. — (III Рейх. Энциклопедия). — 5000 экз. — ISBN 978-5-903339-69-3.
Франсуа де Ланнуа, Жозеф Шарита. Немецкие танковые войска. 1935—1945; пер. М. Жуковой. — М.: АСТ, 2005.

Примітки

↑ Holders of high awards [Архівовано 2011-11-04 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Knight's Cross Holders of 6. Panzer-Division
↑ 6. Panzer-Division. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.
↑ 6-я танковая дивизия. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Holders of high awards [Архівовано 2011-11-04 у Wayback Machine.] (англ.)

[2] Knight's Cross Holders of 6. Panzer-Division

[3] 6. Panzer-Division. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.

[4] 6-я танковая дивизия. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 1 грудня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]