Фронтит
| Фронтит | |
|---|---|
 Місце локалізації фронтиту — sinus frontales | |
| Спеціальність | пульмонологія  |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| MeSH | D015522 |
Фронти́т (лат. frontitis), також фронтальний або лобний синусит — вид синуситу, запалення слизової оболонки лобових пазух (sinus frontales).
Фронтит нерідко виникає як ускладнення інфекційних захворювань.
В етіології фронтиту значна роль належить патогенній флорі.
Фронтити поділяються на гострі (катаральні та гнійні) і хронічні (гнійні, серозно-катаральні і змішані).
Найчастіше при діагносиці пацієнтів, виявляють посіви пневмококів, гемофільну паличку, моракселлу катараліс, золотистого стафілокока, піогненного стрептокока та анаеробні бактерії.[1]
До факторів ризику, які збільшують йморірність захворювання відносять часті простуди, алергії, паління, збільшення зрозміру мигдалин і слабкий імунітет.[2]
Анатомічним фактором ризику можна вважати будову носової перегородки.
Ознаки гострого фронтиту: головний біль (переважно у лобній ділянці), біль в очах, можливі гнійні та слизові виділення, гарячка; температура переважно субфебрильна при хронічному фронтиті — тривалий стійкий нежить (виділення, головним чином, з однієї ніздрі), на рентгенівських знімках ділянка лобних пазух зі зниженою прозорістю.
Хронічний фронтит, як правило, комбінується з ураженням клітин решітчастого лабіринту, наслідком чого є утворення поліпів.
Клінічні прояви: відчуття тиску в ділянці лобних пазух і перенісся; можливі нориці у медіальному куті ока; тупий біль в усій лобній ділянці, який посилюється при нахиленні голови донизу.
При погіршенні загального стану, сильному болю та набряку повік, двоїнні у очах чи сплутаності свідомості, можна вважати, що хвороба загострюється та має ускладнення.[3]
Також ускладнення можуть супроводжуватись гайморитом, етмоїдитом, менінгитом, абсцесом очниці, сепсисом та остіомієлітом лобкової кістки.[4]
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2020) |
- Консервативне лікування : дієвим засобом лікування фронтитів є введення у порожнину носа судинозвужуючих засобів (ефедрин, адреналін); при гострому фронтиті — сульфаніламідні препарати, антибіотики, фізіотерапевтичні засоби.
Серед антибактеріальних препаратів найбільшу перевагу надають амоксициліну, доксицикліну, цефалоспоринам I і II покоління.[3]У дітей рекомендована комбінована терапія пероральним цефалоспорином третього покоління (цефіксим або цефподоксим) і кліндаміцином.
- Пункція лобних пазух;
- Хірургічне втручання- операція показана, якщо хвороба триває більше трьох тижнів..
- Горбачевський В. Н. Фронтит, ст. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 66
- Nasal Cavity, Paranasal Sinuses, Maxillary Division of Trigeminal Nerve (Georgetown University) [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Brook I. Microbiology of sinusitis. Proc Am Thorac Soc. 2011;8(1):90–100. doi: 10.1513/pats.201006-038RN.
- ↑ Frontal Sinusitis: Causes, Symptoms, and Diagnosis. Healthline (англ.). 28 вересня 2017. Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ а б Настанова 00872. Гострий фронтит. Фінляндія: DUODECIM Medical Publications, Ltd. 2017.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Запорізька обласна клінічна лікарня. (27 травня 2021). Операція при фронтиті .Промивання носа при фронтиті у ЗОКЛ. ЗОКЛ (укр.). Процитовано 21 січня 2025.