Фріц Монтаг

Фріц Монтаг
Народився	14 листопада 1896(1896-11-14)  Schermcked, Ошерслебен, Берде, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	20 лютого 1943(1943-02-20) (46 років)  Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС і Німецький народний союз оборони і наступу
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Оберфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Націонал-соціалістичний визвольний рухd
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Штурмовий піхотний знак в бронзі Застібка до Залізного хреста 2-го класу Офіцер ордена Корони Румунії Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Почесний кут старих бійців Кримський щит

Фріц Франц Монтаг (нім. Fritz Franz Montag; 14 листопада 1896, Шермке — 20 лютого 1943, Полтава) — німецький політик і офіцер, оберфюрер СС.

Біографія

Після закінчення народної школи в 1911/14 роках вивчав комерцію в Гамборні, після чого торгував зерному і колоніальними товарами. З 21 березня 1916 року брав участь у Першій світовій війні, єфрейтор кулеметних частин. 9 січня 1919 року звільнений у відставку.

В червні 1919 року вступив в Німецький народний союз оборони і наступу, в 1924 році — в Націонал-соціалістичну партію свободи, в 1925 році — в НСДАП (квиток №55 027), в 1927 році — в СА. 9 квітня 1920 року окружний суд Гайлігенштадта засудив Монтага до штрафу в розмірі 400 рейхсмарок за перевищення максимальної ціни при продажі ячменю. 1 жовтня 1931 року перейшов з СА в СС (посвідчення №27 558), допоміг заснувати відділення СС в Мекленбурзі. Працював в управління гау Мекенбург, особливо в сфері пропаганди, паралельно з роботою директора звидання газети «Нижньонімецький оглядач» (Niederdeutschen Beobachter). З 1935 року — голова Німецького робітничого фронту в гау Мекленбург. Під час виборів у рейхстаг 29 березня 1936 року безуспішно подав заявку на отримання мандату. З 1941 року і до кінця життя — комендант табору для молоді Фогельзанг. З 1942 року — економічний радник при гауляйтері Фрідріхові Гільдебрандті.

У складі військ СС брав участь у Німецько-радянській війні, остання посада — командир штабної роти. 9 лютого 1943 року зарахований в рейхстаг як заміна покійного депутата Карла Земанна. В середині лютого 1943 року, під час другої битви за Харків, він заїхав на мінне поле. Його доставили в шпиталь в Полтаві, де ампутували обидві ноги вище коліна, проте незабаром він помер від отриманих травм і був похований у Полтаві поруч з генералом піхоти Куртом фон Брізеном.

Звання

• Штурмфюрер СА (квітень 1930)
• Штурмбанфюрер СА (травень 1931)
• Штурмбанфюрер СС (29 березня 1932)
• Штандартенфюрер СС (1 грудня 1932)
• Оберфюрер СС (30 січня 1939)
• Унтершарфюрер резерву військ СС (25 квітня 1941)
• Гауптшарфюрер резерву військ СС (1941)
• Унтерштурмфюрер резерву військ СС (3 грудня 1941)
• Оберштурмфюрер резерву військ СС (16 лютого 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
• Загальний знак гау 1925 (1933)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Золотий партійний знак НСДАП
• Цивільний знак СС (№9570)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Штурмовий піхотний знак в бронзі
• Залізний хрест 1-го класу
• Кримський щит (15 січня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Орден Корони Румунії, офіцерський хрест з мечами

Література

• Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4.