Фурфуриловий спирт
Фурфуриловий спирт[1] | |
---|---|
![]() Фурфуриловий спирт
| |
Назва за IUPAC | 2-фуранметанол |
Інші назви | 2-фуранкарбінол |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 98-00-0 |
PubChem | 7361 |
Номер EINECS |
202-626-1 ![]() |
KEGG |
C20441 ![]() |
ChEBI | 207496 |
RTECS |
LU9100000 ![]() |
SMILES | c1cc(oc1)CO |
InChI | 1/C5H6O2/c6-4-5-2-1-3-7-5/h1-3,6H,4H2 |
Номер Бельштейна |
106291 ![]() |
Властивості | |
Молекулярна формула | C5H6O2 |
Молярна маса | 98.10 g/mol |
Густина | 1.128 g/cm3 |
Тпл | -29 |
Розчинність (вода) | змішується |
Небезпеки | |
MSDS | External MSDS |
NFPA 704 | |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Фурфуриловий спирт, також називається 2-фурилметанол або 2-фуранкарбінол — органічна сполука, що містить фуран, який заміщений гідроксиметильною групою. У чистому стані — це світла безбарвна рідина, яка при стоянні набуває бурштинового кольору . Вона має слабкий запах горілого і гіркий смак. Змішується з водою, розчинний у звичайних органічних розчинниках. При дії кислот, нагріванні й/або впливі каталізаторів, фурфуриловий спирт може полімеризуватись. Фурфуриловий спирт виробляється промислово каталітичним відновленням фурфуролу, який одержують зі стрижнів кукурудзяних качанів і віджимків цукрової тростини. Він може використовуватися як розчинник, але переважно використовується як складник у виробництві смол, клеїв та зволожуючих агентів.
Фурфуриловий спирт використовувався у ракетній індустрії як гіперголічне паливо (тобто таке, що займається негайно й енергетично) з білою димлячою азотною кислотою або з червоною димлячою азотною кислотою як окислювачем.[2] Використання гіперголіків дозволяє уникати запальника. Восени 2012 року був статично протестований, концепт рідкопаливного ракетного двигуна Spectra, що використовує білу димлячу азотну кислоту як окислювач фурфурилового спирту.[3][4]
- ↑ Merck Index, 11th Edition, 4215.
- ↑ Ignition Catalysts for Furfuryl Alcohol—Red Fuming Nitric Acid Bipropellant AIAA Journal Vol 8, No. 5 Pg 988.
- ↑ Madsen, Peter. Spectra-testen. Архів оригіналу за вересень 12, 2012. Процитовано 10 вересня 2012. [Архівовано 2012-09-12 у Wayback Machine.]
- ↑ http://copenhagensuborbitals.com/public/spectra.pdf [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] The Spectra engine test report pdf