Філоново (Богучарський район)
| село Філоново | |
|---|---|
| рос. Филоново | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Богучарський |
| Поселення | Філонівське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20205852001 |
| Код ЗКТМО: | 20605452101 |
| Основні дані | |
| Населення | 596 (2010) |
| Поштові індекси | 396780 |
| Телефонний код | +7 47366 |
| Географічні координати: | 50°02′26″ пн. ш. 40°29′11″ сх. д. / 50.040577777778° пн. ш. 40.486466666667° сх. д. 
|
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Богучарка |
| Мапа | |
  Філоново | |
|
| |
Філоново (рос. Филоново) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Адміністративний центр Філонівського сільського поселення.
Населення становить 596 осіб (272 чоловічої статі й 324 — жіночої) за переписом 2010 року.
За даними 1859 року у казенній слободі Філонова Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 631 особа (311 чоловічої статі та 320 — жіночої), налічувалось 100 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1880 рік у колишній державній слободі Залиманської волості мешкало 1168 осіб, налічувалось 171 дворове господарство, існували православна церква, 22 вітряних млини[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1168 осіб (582 чоловічої статі та 586 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 1172 особи (582 чоловічої статі та 590 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 209 дворових господарств, існували 2 православні церкви, церковно-парафіяльна школа, винна лавка, відбувалось 2 ярмарки на рік[4].
- (рос.) Філоново
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 907)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-37. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5263)
.png){kind=small} Населені пункти Богучарського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Абросимово • Біла Гірка Друга • Біла Гірка Перша • Вервеківка • Грушове • Данцевка • Дубовіково • Дяченково • Журавка • Залиман • Каразєєво • Красногоровка • Криниця • Куп'янка • Лебединка • Липчанка • Лофіцьке • Лугове • Медово • Монастирщина • Новонікольськ • Плеснівка • Подколодновка • Полтавка • Поповка • Радченське • Расковка • Свобода • Старотолучеєво • Сухий Донець • Твердохлібівка • Терешково • Травкіно • Філоново • Шуринівка |
| Хутори | Батовка • Білий Колодязь • Варваровка • Галієвка • Дядін • Краснодар • Кравцово • Мар'ївка • Перещепне • Тихий Дон |
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
