Перейти до вмісту

Лугове (Богучарський район)

Координати: 49°54′32″ пн. ш. 40°19′55″ сх. д. / 49.908997222222° пн. ш. 40.331983333333° сх. д. / 49.908997222222; 40.331983333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Лугове
рос. Луговое
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Богучарський
Поселення Луговське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20205816001
Код ЗКТМО: 20605416101
Основні дані
Попередні назви: Загребайлівка
Населення 841
Поштові індекси 396752
Телефонний код +7 47366
Географічні координати: 49°54′32″ пн. ш. 40°19′55″ сх. д. / 49.908997222222° пн. ш. 40.331983333333° сх. д. / 49.908997222222; 40.331983333333
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Богучар
Мапа
Лугове (Росія)
Лугове
Лугове

Мапа

Лугове (рос. Луговое) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Адміністративний центр Луговського сільського поселення.

Розташоване в історичній області Слобідська Україна.

Населення становить 841 особа (406 чоловічої статі й 435 — жіночої) за переписом 2010 року (2003 року — 913 осіб, 315 дворів).

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Загребайлівка Твердохлібівської волості мешкало 2678 осіб, налічувалось 321 дворове господарства, існували православна церква, лавка, 31 вітряний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2202 осіб (1106 чоловічої статі та 1096 — жіночої), з яких 2201 — православної віри[2].

За даними 1900 року у селі мешкало 2122 особи (1071 чоловічої статі та 1051 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 344 дворових господарств[3].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2000[4]2005[4]2010[5]
844833841

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Лугове

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5282)
  4. а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
  5. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)