Філіпп Крейц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Філіпп Крейц
Gustav Philip Creutz
Народивсятравень 1731[1][4][…]
Фінляндія
Помер30 жовтня 1785(1785-10-30)[1][2][…] (54 роки)
Стокгольм
ПохованняQ10688224?
ГромадянствоШвеція
Діяльністьпоезія
Alma materКоролівська академія Обо (1751)
Знання мовшведська[6]
ЧленствоШведська королівська академія наук
ПосадаPresident of the Royal Office of Swedend, member of the Riksdag of the Estatesd і ambassador of Sweden to Franced
ПартіяПартія «ковпаків»
БатькоCount Kaarle Creutz, heir of Petjärvi, lord of Malminkartanod
МатиBaroness Barbara Helena Wrede, dowager of Malminkartano comital castled
Нагороди

Граф Густав Філіпп Крейц (швед. Gustav Philip Creutz швед. вимова: [ˈɡɵ̂sːtav ˈfǐːlɪp ˈkrœjts]; 1 травня, 1731 року, Аньяла[en], Фінляндія — 30 жовтня 1785 року, Стокгольм) — шведський поет, дипломат, державний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Густав Філіпп Крейц народився 1 травня, 1731 року в родині генерала графа Карла Кройца в Фінляндії. Дитинство пройшло в скромному будинку в поетичному дусі, якого батько набув під час довгого полону в Тобольську. Після смерті батька в 1740 році його дядьки Фабіан і Хенрік опікувались вихованням юнака. Під їхньою опікою він вступив в Турку на офіційний курс навчання. Протягом трьох років (1748—1751) навчався в Королівській академії (нині Університет Гельсінкі), Там він придбав змістовну освіту, особливо в знанні мов, у тому числі грецької. По закінченню навчання Густав служив в колегії закордонних справ (частково в офісі апарату Президента), був нотаріусом. Під час своєї служби він отримав перше визнання за «дотепність і розуміння, а також невпинну обачність» (офіс коледжу 4 березня 1756). Потім він переїхав до Швеції. Кройц був міністром Швеції в Мадриді в 1763—1766 рр. У 1766—1783 рр. перебував у Парижі в ранзі посла Швеції. Будучи послом, Густав Крейц підписав 3 квітня 1783 року з Бенджаміном Франкліном договір про шведсько-американську дружбу і торгові стосунки. В 1783 році Густав повернувся в Швецію, став канцлером університету Уппсали. У 1783—1784 рр. входив до уряду Густава III. Він вважається особистим другом Густава III. Був обраний до Шведської королівської академії наук. Густав Філіпп Крейц похований у склепі в Björklinge церкві.

Творчість

[ред. | ред. код]

У Швеції в середині 18 століття стали створюватися літературні об'єднання. По почину Даліна в 1753 році була заснована королевою Ульрікою «Академія словесності». Виникали й менші поетичні товариства, з яких найвагомішим був, організований також в 1753 р., «Орден будівельників думки». Густав Філіп Крейц входив до нього. У гурток входили також поети: господарка літературного салону і свого роду «лідер» гуртка Х. Ш. Нурденфлюкт і шведський аристократ Р. Ф. Гілленборг. Густав Крейц, як і всі «будівельники думки» цінував Вольтера і Монтеск'є і в ще набагато більше — Руссо. Проте сприйняття Руссо йшло у нього не стільки по лінії суспільного радикалізму, скільки в плані ідилічного культу природи й пошуків ідеалу природної людини. Густав Філіп Крейц сформувався як тип ліберала, у якого культ природного почуття зводився значною мірою до витонченої еротики. Один із перших його творів — ода «Літній гімн» — втілює традицію ідилічного опису пір року. Головний твір Крейца — «Атіс і Камілла»(1781), поема в п'яти піснях, написана олександрійським віршем, в якій, попри стилізацію і пасторальну маскарадність, з великою емоційною силою передані почуття юних героїв. Густав працював над перекладами, писав пасторальні вірші. Ставши дипломатом, він покинув Швецію і припинив літературну діяльність.

Вшанування

[ред. | ред. код]

На урочистих зборах шведської академії 20 грудня 2010 року було оголошено про випуск пам'ятної монети, присвяченої Крейцу Філіппу, роботи художника Петера Лінде.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Gustav Philip Creutz — 1917.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CREUTZ, Gustaf Philip — SLS.
  5. ↑ Creutz, Gustaf Philip — Svenska folkskolans vänner.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Філіпп_Крейц