Хазрат Інаят Хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хазрат Інаят Хан
англ. Hazrat Inayat Khan
Народився5 липня 1882(1882-07-05)[3][1][2]
Вадодара, Британська Індія, Британська імперія
Помер5 лютого 1927(1927-02-05)[1][2] (44 роки)
Нью-Делі, Індія
Країна Британська Індія
Діяльністьписьменник, філософ, педагог, музикант
Знання мованглійська, гінді і урду
Роки активностіз 1914
Конфесіясуфізм[4]
БатькоRahmat Khand
МатиKhadija Bibid
Брати, сестриMusharaff Moulamia Khand
У шлюбі зAmeena Begumd
ДітиVilayat Inayat Khand, Hidayat Inayat Khand, Khair-un-Nisad і Нур Інаят Хан

Хазрат Інайят Хан (англ. Inayat Khan, 5 липня 1882, Вадодара — 5 лютого 1927, Нью-Делі) — індійський музикант, філософ, суфій. Проповідував суфізм у країнах Західної Європи та Росії. Відомий завдяки своїм книгам про суфізм.

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Походив з родини знатних моголів. Його предками по батьківській лінії були туркмени із Чагатайського улусу, які оселилися у Сіялкоті під час правління Тимура. Дід по материнській лінії був індійським музикантом і педагогом, відомим як «індійський Бетховен», бабуся по материнській лінії походила з королівського роду Типу Султана[5].

Разом із братами подорожував Сполученими Штатами Америки, потім, у 1912 році, переїхали до Європи, де відвідали Англію, Францію та Росію. Після повернення з Росії брати оселилися у Франції. Головним завданням під час подорожей Інаят Хан вважав вивчення психології та загальних умов існування. Разом із братами давав концерти індійської музики та читав лекції, заробляючи на життя. У 1912 році одружився з Орою Рей Бейкер, яка пізніше стала Аміною Бегум, яка народила від нього чотирьох дітей. З 1914 по 1920 рік подружжя проживало в Лондоні, після чого повернулося до Франції і оселилося у Сюрені.

Центром суфійської діяльности стала Женева, де було організовано штаб. Найактивнішу діяльність проповідник здійснював у 1921—1926 роках. Після закриття літньої школи, у жовтні 1926 року, в супроводі секретаря, Інаят Хан вирушив до Індії. На початку 1927 року поїхав до Аджмера, аби ще раз відвідати могилу Кхваджі Муінуддіна Чішті, одну з суфійських святинь. Під час цієї подорожі він застудився, від чого помер 5 лютого 1927 року в Делі[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Discogs — 2000.
  2. ↑ а б в AlKindi
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119536986 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Hazrat Inayat Khan
  5. ↑ Khan, Shaikh al-Mashaik Mahmood (2001). The Mawlabakhshi Rajkufu ’Alakhandan: The Mawlabakhsh Dynastic Lineage, 1833-1972. У Pirzade Zia Inayat (ред.). A Pearl in Wine. New Lebanon, NY: Omega. с. 3—126. ISBN 093087269X.
  6. ↑ Hazrat Inayat Khan. https://inayatiyya.org/ (англ.). Процитовано 16 серпня 2024.


Люди Індії Це незавершена стаття про особу Індії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хазрат_Інаят_Хан&oldid=43521860