Хазянг
| Хазянг в'єт. Hà Giang | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 22°49′24.000000098801″ пн. ш. 104°59′1.000000095978″ сх. д. / 22.82333° пн. ш. 104.98361° сх. д. | ||||
| Країна | В'єтнам | |||
| Регіон | провінція Хазянг | |||
| Столиця для | Хазянг (провінція В'єтнаму) | |||
| Площа | 135.33 км² км² | |||
| Населення | 55 559 [1] (2019 р.) | |||
| Часовий пояс | UTC+7, Asia/Ho_Chi_Minh (В'єтнам) | |||
| GeoNames | 1581349 | |||
| OSM | r7098009 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | thanhpho.hagiang.gov.vn | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Хазянг у Вікісховищі | ||||
Хазя́нг (в'єт. Hà Giangⓘ) — місто, розташоване на берегах річки Ло на півночі В'єтнаму, адміністративний центр одноіменної провінції. Місто має площу 135,33 км2 і населення 55 559 жителів.[1] Населення складається з 22 різних етнічних груп, з яких 55,7% припадає на кінь і тай.
Назва походить від двох китайських слів кит. 河 та кит. 江 (читається Hé Jiāng), що означають одне й те саме, — "річка".
До 19 століття поселення Вісуєн (Vị Xuyên) на південь від Хазянгу (河楊), було головним ринковим містом у цьому регіоні. За часів династії Нгуєн місто Хазянг стало збільшуватися у розмірі, і у 1842 році було включено до провінції Туєнкуанг. Після 1886 року місто стає важливим французьким військовим форпостом.[2]
12 серпня 1991 року провінцію Хазянг було відновлено та відокремлено від провінції Туєнкуанг, вслід за чим 27 вересня 2010 року Хазянг офіційно отримав статус адміністративного центру провінції Хазянг.
На сектор послуг припадає значна частка (55%) обсягу виробництва міста Хазянг, на промисловий і будівельний сектори припадає 20,2% (у 2003 р. [3]). ВВП на душу населення становить 1400 доларів США.
Як і більша частина північного В’єтнаму, Хазянг має сухий зимовий вологий субтропічний клімат («Cwa» по Кеппену).
| Клімат Хазянгу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 30,3 | 33,4 | 35,3 | 38,3 | 40,1 | 38,8 | 39,5 | 40,7 | 38,4 | 35,1 | 33,5 | 31,1 | 40,7 |
| Середній максимум, °C | 19,5 | 21,1 | 24,3 | 28,3 | 31,5 | 32,3 | 32,6 | 32,8 | 31,8 | 28,9 | 25,3 | 21,6 | 27,5 |
| Середня температура, °C | 15,6 | 17,2 | 20,4 | 24,1 | 26,7 | 27,7 | 27,8 | 27,6 | 26,5 | 23,9 | 20,3 | 16,9 | 22,9 |
| Середній мінімум, °C | 13,3 | 14,9 | 17,9 | 21,2 | 23,4 | 24,6 | 24,7 | 24,5 | 23,3 | 21,0 | 17,2 | 14,0 | 20,0 |
| Абсолютний мінімум, °C | 1,5 | 4,9 | 5,4 | 10,0 | 15,2 | 17,3 | 20,1 | 20,3 | 14,3 | 9,8 | 6,5 | 2,0 | 1,5 |
| Норма опадів, мм | 40.1 | 38.8 | 64.6 | 106.2 | 294.6 | 430.2 | 545.3 | 414.7 | 240.9 | 153.6 | 84.1 | 42.2 | 2455.4 |
| Кількість сонячних годин | 54,9 | 56,4 | 68,0 | 107,6 | 158,0 | 132,5 | 156,5 | 172,1 | 161,4 | 124,8 | 108,8 | 88,9 | 1391,0 |
| Кількість дощових днів | 11,4 | 10,4 | 12,0 | 14,8 | 17,9 | 20,8 | 24,1 | 21,5 | 15,6 | 13,5 | 10,1 | 8,3 | 180,3 |
| Вологість повітря, % | 84.9 | 83.9 | 82.8 | 81.8 | 80.5 | 84.5 | 85.9 | 85.7 | 84.2 | 84.0 | 84.1 | 84.0 | 83.8 |
- ↑ а б General Statistics Office of Vietnam (2019). "Completed Results of the 2019 Viet Nam Population and Housing Census" (PDF) (англ.). Statistical Publishing House (Vietnam). ISBN 978-604-75-1532-5.
- ↑ Tim Doling North East VietNam:hee hee hee haaawwwww mountains and ethnic minorities 2000 Page 98 "Throughout the medieval and early modern period, the largest settlement in the area was at Vị Xuyên, south of Hà Giang, but under the Nguyễn Dynasty (1802–1945) the town of Hà Giang – located on the east bank of the Lô River in what is now the Trần Phủ District- began to grow steadily in size. In 1842 Hà Giang was incorporated into the new Tuyên Quang Province, which at that time stretched north as far as the Chinese border. Following the French conquest of the area in 1886, Hà Giang became an important colonial military outpost ..."
- ↑ Thị xã Hà Giang Trung tâm Chính trị - Kinh tế - Xã hội (в'єтн.). Website Hà Giang. 30 вересня 2010. Архів оригіналу за 11-10-2007.
| Центрального підпорядкування |
| ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Провінційні міста |
| ||||||
