Перейти до вмісту

Український державний університет залізничного транспорту

Координати: 49°59′29″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.9913889° пн. ш. 36.2463889° сх. д. / 49.9913889; 36.2463889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Харківський інститут інженерів залізничного транспорту)
Український державний університет залізничного транспорту
УкрДУЗТ
Центральний корпус університету
49°59′29″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.9913889° пн. ш. 36.2463889° сх. д. / 49.9913889; 36.2463889
Міжнародна назваUkrainian state university of railway transport (UkrSURT)
Типдержавний
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняХарків Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано12 червня 1930
Ректорпрофесор, д.т.н.
Панченко Сергій Володимирович
Студентів~ 8000
Докторів67
Професорів80
Викладачів~ 500
Кольорисиній та білий
Факультети5 факультетів + ННЦГО
ВипускникиКатегорія:Випускники Українського державного університету залізничного транспорту
Адреса61050, Україна, Харків, майдан Оборонний Вал, 7
СайтУкрДУЗТ
Мапа
CMNS: Ukrainian State University of Railway Transport у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Український державний університет залізничного транспорту — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія Українського державного університету залізничного транспорту (УкрДУЗТ) розпочинається 12 червня 1930 року, коли постановою Ради Народних Комісарів УРСР № 19/672 для покриття гострої потреби у фахівцях стрімко зростаючої залізничної галузі було створено Харківський експлуатаційно-тяговий інститут залізничного транспорту (ХЕТІЗТ). З 1 вересня 1930 року тут розпочали навчання 432 студенти, а також запрацювала аспірантура.

На початку 1930-х років інститут розбудовував матеріально-технічну базу, увібравши до свого складу Вищі технічні курси Наркомату шляхів сполучення. У 1932 році переїхав до будівлі Управління Північно-Донецької залізниці (нині один із навчальних корпусів) і змінив назву на «Харківський експлуатаційно-механічний інститут інженерів залізничного транспорту», а восени 1933 року — на «Харківський інститут інженерів залізничного транспорту» (ХІІТ). Кількість студентів швидко зростала: якщо у 1933 році їх було 1564, то в 1934/1935 навчальному році — 2144. Важливою подією стало приєднання влітку 1934 року Київського залізничного інституту разом із факультетом експлуатації шляхів сполучення, започаткованим іще 1918 році у Києві. Тоді ж в ХІІТі офіційно розпочав роботу інженерно-економічний факультет (нині — економічний), існували механічний факультет, вечірнє відділення та філіал у Києві. У 1930-х роках у ХІІТі стали готувати не лише інженерів-механіків і фахівців з експлуатації рухомого складу, а й будівельників, електриків, економістів. Розвивалися лабораторії з фізики, хімії, теплотехніки, створювалися навчальні майстерні, зростала кількість викладачів із науковими ступенями й званнями.

Восени 1941 року ХІІТ було евакуйовано до Ташкента (Узбекистан), куди перевезли майно, обладнання, бібліотеку та архів. Паралельно з навчальними заняттями студентів і викладачів залучали до будівництва каналів, заводів і залізниць, а також до збирання бавовни. Понад сто працівників і студентів вирушили на фронт, 15 із них загинули. Після встановлення радянського контролю в Харкові інститут повернувся до свого міста; вже у грудні 1944 року відновилися заняття. У 1946/1947 навчальному році діяло чотири факультети: механічний, руху (експлуатаційний), інженерно-економічний і будівельний; кількість студентів сягнула 1400. У 1947 році ХІІТ досяг довоєнних показників випуску фахівців. У 1953/1954 навчальному році з’явився новий навчальний корпус площею 5300 м², було облаштовано дванадцять лабораторій і 23 кабінети.

У 1960 році заснували факультет «Автоматика, телемеханіка та зв’язок» (АТЗ), нині відомий як факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ). У 1960-х роках в інституті сформувався висококваліфікований науково-педагогічний колектив: майже половина викладачів мала вчені ступені й звання, на 17 із 28 профільних кафедр працювали професори, доктори наук. Було видано десятки монографій, розроблено підручники й посібники для транспортних вищих навчальних закладів. У 1970–1980-ті роки ХІІТ перетворився на один із найбільших транспортних закладів вищої освіти, де діяли вісім факультетів (механічний, експлуатаційний, будівельний, АТЗ, інженерно-економічний, вечірній, заочний і факультет підвищення кваліфікації) та 37 кафедр. Кількість студентів сягнула 9000, щороку дипломи отримували близько 1400 молодих спеціалістів. У цей період розвивалася співпраця з Південною залізницею та промисловими підприємствами Харківщини: укладалися угоди про науково-технічне співробітництво, відкривалися філії кафедр на виробництві.

У 1993 році ХІІТ отримав IV рівень акредитації та статус Харківської державної академії залізничного транспорту (ХарДАЗТ).

У 1996 році створено Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, (нині — Навчально-науковий центр освіти дорослих, ННЦОД) для організації післядипломної освіти і підвищення кваліфікації.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 364 від 28 травня 2001 року ХарДАЗТ перейменовано в Українську державну академію залізничного транспорту (УкрДАЗТ).

У 20052007 роках сформовано Центр навчально-практичної підготовки (ЦПП), який згодом розширив діяльність, опікуючись також працевлаштуванням студентів і випускників; у 2020 році його реорганізували в Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти (ЦНПП). Лиманська заочна філія університету є правонаступником Краснолиманського навчально-консультаційного пункту, створеного в 1965 році.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1049-р від 30 жовтня 2014 року УкрДАЗТ реорганізовано в Український державний університет залізничного транспорту.

Структура

[ред. | ред. код]

Університет має у своєму складі 5 факультетів та навчально-науковий центр з денним та заочним навчанням, 30 кафедр, у тому числі 22 випускаючих, які мають філії на підприємствах, заочну філію у м. Лиман Донецької області та підпорядкований на правах відокремленого структурного підрозділу ДВНЗ «Донецький інститут залізничного транспорту» (наразі позбавлений ліцензії на освітню діяльність у зв'язку з тимчасовою окупацією території ОРДЛО незаконними збройними формуваннями).

Факультети

[ред. | ред. код]
  • Будівельний факультет
    • Кафедра «Будівельні матеріали, конструкції та споруди» (БМКС)
    • Кафедра «Будівельна механіка та гідравліка» (БМГ)
    • Кафедра «Машинобудування та технічний сервіс машин» (МТСМ)
    • Кафедра «Вишукувань та проєктування шляхів сполучення, геодезії та землеустрою» (ВПГЗ)
    • Кафедра «Залізнична колія і транспортні споруди» (ЗКТС)
  • Факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ)
    • Кафедра «Автоматика та комп’ютерне телекерування рухом поїздів» (АТ)
    • Кафедра «Інформаційні технології» (ІТ)
    • Кафедра «Обчислювальна техніка та системи управління» (ОТ та СУ)
    • Кафедра «Спеціалізовані комп’ютерні системи» (СКС)
    • Кафедра «Транспортний зв’язок» (ТЗ)
  • Механіко-енергетичний факультет
    • Кафедра «Інженерія вагонів та якість продукції» (ІВ)
    • Кафедра «Експлуатація та ремонт рухомого складу» (ЕРРС)
    • Кафедра «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (ЕТЕМ)
    • Кафедра «Механіка і проєктування машин» (М і ПМ)
    • Кафедра «Теплотехніка, теплові двигуни та енергетичний менеджмент» (ТТДЕМ)
  • Факультет «Управління процесами перевезень» (УПП)
    • Кафедра «Залізничні станції та вузли» (ЗСВ)
    • Кафедра «Вища математика та фізика»
    • Кафедра «Охорона праці та навколишнього середовища»
    • Кафедра «Транспортні системи та логістика» (ТСЛ)
    • Кафедра «Управління вантажною і комерційною роботою» (УВКР)
    • Кафедра «Управління експлуатаційною роботою» (УЕР)
  • Економічний факультет
    • Кафедра «Економіка та управління виробничим і комерційним бізнесом» (ЕУВКБ)
    • Кафедра «Маркетинг, комерційна діяльність та економічна теорія» (МКЕТ)
    • Кафедра «Менеджмент, публічне управління та HR-технології»
    • Кафедра «Фінанси, облік і аудит»

Центри

[ред. | ред. код]
  • Навчально-науковий центр гуманітарної освіти (ННЦГО)
    • Кафедра «Іноземні мови»
    • Кафедра «Історія та мовознавство»
    • Кафедра «Фізичного виховання та спорту» (ФВС)
    • Кафедра «Філософія та соціологія»
    • Кафедра «Правове забезпечення та адміністрування транспортної діяльності»
  • Навчально-науковий центр освіти дорослих (ННЦОД)
  • Навчально-науковий центр спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів (ННЦНВ)
  • Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти (ЦНПП)
  • Навчально-науковий центр міжнародного співробітництва та освіти
  • Центри міжнародного співробітництва

Наукові підрозділи

[ред. | ред. код]
  • Науково-дослідна частина
  • Галузеві науково-дослідні лабораторії
  • Аспірантура та докторантура

Відокремлені структурні підрозділи та філії

[ред. | ред. код]

Спеціальності та освітні програми

[ред. | ред. код]

Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка в УкрДУЗТ:

  • 035 Філологія
  • 051 Економіка
  • 071 Облік і оподаткування
  • 072 Фінанси, банківська справа та страхування
  • 073 Менеджмент
  • 074 Публічне управління та адміністрування
  • 075 Маркетинг
  • 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
  • 123 Комп’ютерна інженерія
  • 126 Інформаційні системи та технології
  • 131 Прикладна механіка
  • 133 Галузеве машинобудування
  • 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
  • 144 Теплоенергетика
  • 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
  • 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка
  • 172 Телекомунікації та радіотехніка
  • 174 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка
  • 175 Інформаційно-вимірювальні технології
  • 192 Будівництво та цивільна інженерія
  • 193 Геодезія та землеустрій
  • 263 Цивільна безпека
  • 273 Залізничний транспорт
  • 275 Транспортні технології (на залізничному транспорті)
  • 281 Публічне управління та адміністрування

Ректори

[ред. | ред. код]

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Ректор — Панченко Сергій Володимирович, д.т.н., професор;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Панченко Владислав Вадимович, к.т.н., доцент;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Каграманян Артур Олександрович, к.т.н., доцент;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Соломніков Іван Володимирович, к.е.н., доцент.

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій

[ред. | ред. код]

В університеті працюють чотири спеціалізовані вчені ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій:

  • Д64.820.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальністю 05.12.02 — телекомунікаційні системи та мережі;
  • Д64.820.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди; 05.23.05 — будівельні матеріали та вироби;
  • Д64.820.04 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.22.01 — транспортні системи; 05.22.07 — рухомий склад залізниць та тяга поїздів; 05.22.20 — експлуатація та ремонт засобів транспорту.
  • Д64.820.05 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 08.00.03 — економіка та управління національним господарством (економіка залізничного та автомобільного транспорту); 08.00.04 — економіка та управління підприємствами (економіка залізничного та автомобільного транспорту)[2].

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Науково-технічна бібліотека УкрДУЗТ здійснює обслуговування через 7 абонементів, 3 читальних зали та медіатеку. Бібліотечний фонд — всього 895000 прим., у тому числі книг — 420404, періодичних видань — 20769, авторефератів і дисертацій — 3280, спец. видів — 3111, CD-R — 96, маг. касет — 53. Є обмінний фонд — 4631 прим[3].

В УкрДУЗТ є репозитарій академічних текстів, створений для накопичення, систематизації та зберігання інтелектуальних продуктів університетської спільноти на основі вільного програмного забезпечення DSpace[4].

Навчально-матеріальна база

[ред. | ред. код]

20 лютого 2017 року в залізничному університеті[5] відкрили аудиторію імені Героя України Владислава Зубенко. Аудиторія 1.415 з новим комп'ютерно-медійним обладнанням призначена для навчання студентів факультету Управління процесами перевезень, який у 2014-му з червоним дипломом закінчив Владислав.

Джерела

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. РЕКТОРИ стр. 42—47 [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — ISBN 978-966-97440-6-7.
  2. Наука[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Історія Української державної академії залізничного транспорту XIIT- УкрДАЗТ (1930—2005): Становлення. Сучасність. Майбутнє. Традиції. — К. : Транспорт України, 2005. — ISBN 966-7098-33-8
  4. Repository of academic texts of the Ukrainian State University of Railway Transport: Головна сторінка. lib.kart.edu.ua. Процитовано 16 лютого 2025.
  5. В залізничному університеті відкрили аудиторію імені Владислава Зубенко — Громадське Харків / Hromadske.kh

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]