Хаустович Сергій Олегович
| Хаустович Сергій Олегович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 8 квітня 1980 Куйбишев | |
| Смерть | 10 лютого 2015 (34 роки) Краматорськ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́́й Оле́гович Хаусто́вич (8 квітня 1980 — 10 лютого 2015) — старший солдат Збройних сил України.
Батько Сергія був військовим, родина в швидкому часі переїхала до Радомишля. Закінчив радомишльську школу, став військовослужбовцем. Одружився, подружжя виховувало двох доньок.
В часі війни — водій-електрик, 95-та окрема аеромобільна бригада.
10 лютого 2015-го загинув під час обстрілу російськими терористами з боку Горлівки із РСЗВ «Смерч» аеродрому Краматорська — помер від ран. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Глубоков, Віктор Дев'яткін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Ігор Шевченко, Сергій Шмерецький.
Без Сергія лишилися дружина й дві доньки.
13 лютого 2015-го похований в місті Радомишль.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Хаустович Сергій Олегович [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |