Шевченко Ігор Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Ігор Станіславович
 Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження4 серпня 1981(1981-08-04)
Київ
Смерть10 лютого 2015(2015-02-10) (33 роки)
Краматорськ
ПохованняЛісове кладовище
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ ГУР
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

І́гор Станісла́вович Шевче́нко (4 серпня 1981(19810804) — 10 лютого 2015) — полковник (посмертно), Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

У 2003 році Ігор Шевченко закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Під час військової служби перебував на офіцерських посадах начальника відділення штабу, начальника зміни та начальника групи відділу різних військових частин, офіцера та старшого офіцера відділу управління ГУР МОУ.

Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косові[1].

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

10 лютого 2015-го близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Глубоков, Віктор Дев'яткін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Михайло Ілляшук, Сергій Хаустович, Сергій Шмерецький, 29 вояків зазнали поранень.

Без Ігоря лишились дружина, дочка, батьки, брат.

Похований в Києві на Лісовому військовому кладовищі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шевченко Ігор Станіславович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]