Хащувате
| село Хащувате | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Тер. громада | Гайворонська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35020050160038745 |
| Основні дані | |
| Засноване | перша згадка 1362 |
| Колишня назва | Качучинка, Качуринка |
| Населення | ▼1898 |
| Поштовий індекс | 26331 |
| Телефонний код | +380 5254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°18′15″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 29.94444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Водойми | р. Південний Буг |
| Найближча залізнична станція | Хащувате (вузька колія), Гайворон |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 54 |
| Сільський голова | Засядьвовк Роман Павлович |
| Карта | |
  Хащувате | |
 Хащувате | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Хащувате — село в Україні, у Гайворонській міській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 1898 осіб.[1]
.jpg)
Село Хащувате вважається відомим з 1362 року[2], хоча вочевидь воно набагато давніше.
На той час входило до Великого князівства Литовського і називалось Качучинка. Тут була фортеця та підземні ходи. На початку XV століття перейменоване у Хащувате.
В елекції короля РП за 1754 рік назване Качуринкою.[3]
З кінця XVIII до першої половини XX століття мало статус містечка.
У 1785 році було центром ключа, який належав Потоцькому. В містечку була винокурня, яка належала графу.[4]
У 1847 році маєток з землями викупив поміщик Лопушанський. У селі налічувалося 290 душ чоловічої статі, було 143 двора.
В 1867 році у Хащуватому відкрито парафіяльну школу, в якій навчалося 35 хлопчиків і 18 дівчаток.
З 70-х років XIX ст. Хащувате стало волосним центром (Хащуватська волость). Розбудова села пов'язана з будівництвом мережі вузькоколійних залізниць та станції, яка існує досі, найголовнішим залізничним вузлом є Гайворон.
У 1903 році в книзі Крилова приведена назва - Хащовата, містечко Гайсинського повіту Подільської губернії[5], власність Н. та А. Карелів (Карель був лікарем царя Олексанадра ІІ)[2]. У цей час в містечку налічувалося вже 720 дворів та 4335 душ, знаходились православна церква, 3 хедера, однокласне сільське училище, церковно-парфіяльна школа, аптека, 3 аптечні склади, сільський банк, міщанська управа, пошта, водяний млин, готель, 4 заїзжі будинки, раз на 2 тижні - ярмарок.
1 травня 1907 року місцеві селяни підпалили поміщицький маєток.
У 1913 році почалося будівництво сільської лікарні.
16 січня 1920 року у Хащуватому під час Першого Зимового походу зупинявся на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. 18 січня чорношличники переправилися в Хащуватому на правий берег Південного Буга. 4 березня 1920 року полк знову вступив до Хащуватого і погромив у ньому прихильників окупаційної московської влади. Втрати ворога сягали 40 осіб. Після цього полк зупинився в Хащуватому на ночівлю, а 5 березня вирушив далі у похід[6].
В лютому 1923 року в селі створено с/г артіль «Хлібороб», потім артіль «Серп», колгосп «Колонія», лимарська артіль «Власна праця», артіль «Кравець», ковальська артіль "Возовик", цегельна артіль. Запрацювала початкова та дві 7-річні школи.
Проводились показові комуністичні шоу, як наприклад, збір коштів для голодуючих робітників Рурського басейну в Німеччині[4].
З 1923 року село стало районним центром.
У 1930 році почалася примусова колективізація, було створено 5 колгоспів після чого у 1932 році, якраз перед Голодомором, район приєднали до Грушківського району.
Справжньою трагедією стали три Голодомори, найстрашніший — другий. Про Голодомор у цих краях найчастіше згадували вихідці з Хащуватського району, які від вірної смерті тікали без паспортів, пішки, повзком, щоб не застрелили, до Голованівська та Умані. Ті, хто був ближчим до керівництва, змогли дійти до залізничної станції і вчепитися за теплушку, якою колихалися всю ніч до Вінниці. До речі, сучасні пенсіонери і досі їздять на базар цією ж антикварною теплушкою.
.jpg)
29 липня 1941 року містечко було захоплене німецькими військами.
Під час німецької окупації 16 лютого 1942 року в селі було розстріляно більш ніж 1000 євреїв, з них 376 дітей.[7] Деяких з виживших прихистили у себе місцеві селяни.
13 березня 1944 року у Хащувате зайшли радянські війська.
З 1950 року в селі діяв об'єднаний колгосп «Україна», голові колгоспу Д. Т. Войтишину було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Тільки з 1965 року в колгоспі впроваджено грошову оплату праці.
В 60-80-х роках у селі працювали хлібоприймальний пункт, районна контора «Заготскотвідгодівля», овоче-фруктова база, ветеринарний пункт, райоб’єднання «Сільгосптехніки», лікарня на 150 ліжок і 5 відділень, школа, ясла, дитсадок, бібліотеки, будинок культури з гуртками та двома оркестрами, їдальні, 9 магазинів.
У час незалежності в селі працює декілька с/г підприємств по вирощуванню зернових, бобових, олійних культур, оптової торгівлі тваринами, виробництва олії, ремонту транспортних засобів.[8] Діє КЗ Хащуватський ліцей, дитсадок, пошта, магазини.
Відкрито меморіал на честь загиблих у Хащуватській трагедії.
Працює церква св. Миколая УПЦ (МП).
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2522 особи, з яких 1154 чоловіки та 1368 жінок[9].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2289 осіб[10].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| Українська | 97,70 % |
| Російська | 2,12 % |
| Молдовська | 0,09 % |
| Білоруська | 0,04 % |
| Болгарська | 0,04 % |
До цікавих пам'яток села відноситься комплекс споруд волосної лікарні з водонапірною баштою у неоготичному стилі.
Є братська могила воїнів часів ІІ Світової війни з пам'ятником.
У 2013 році на території єврейського кладовища почали спорудження великого меморіалу в пам'ять жертв Хащуватської трагедії. Цей комплекс є одним з найбільших у Європі меморіалів в пам'ять про Холокост.[7]
У 1984 році уродженець містечка письменник Хаїм Меламуд написав збірку оповідань «Хащеватские рассказы»[12].
- Повстенко Олекса Іванович (1902—1973) — український та американський архітектор, історик мистецтв, директор музею Софії Київської.
- Дрьомін Ярослав Павлович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Солгутовський Леонід Ізрайлович (1925—2002) — учитель, автор книг, на теми краєзнавства, лауреат обласної премії імені В. Ястребова, засновник музею 5-ї гвардійської танкової армії.
- Меламуд Хаїм Гершкович (1907—1993) — український єврейський письменник, писав на їдиш, українською та російською мовами[13].
-
Комплекс волосної лікарні, 1913 -
Комплекс споруд волосної лікарні, 1913 -
Меморіал на честь загиблих у ІІ Світовій війні воїнів -
Меморіал в пам'ять жертв Хащуватської трагедії -
Меморіал в пам'ять про євреїв, розстріляних під час німецької окупації.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)
- Холокост
- ↑ https://rada.info/upload/users_files/04055297/c0e9cb3d66e9ff5539dfc3329c6ba90e.pdf
- ↑ а б Легенди Прибужжя - Гайворон ЦРБ. sites.google.com. Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023. [Архівовано 2023-05-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Хащувате с. www.pslava.info. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ а б Хащувате, Гайворонський район, Кіровоградська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Крылов А (1903). Населенные места Подольской губернии (рос) . Каменец-Подольский: Типография губернского правления. с. 300.
- ↑ Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- ↑ а б Хащуватська трагедія. day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Безкоштовний пошуковик компаній та ФОП в Хащувате Кіровоградська область. leadscanner.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023. [Архівовано 2023-05-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Меламуд, Хаим Гершкович (1984). Хащеватские рассказы: рассказы, повести (рос.). Радянський письменник.
- ↑ Ривкіна, Г. А. (2018). Меламуд Хаїм Гершкович (Ukrainian) . Т. 20. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- Chaszczowata // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 550. (пол.)
- Chaszczowata // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 301. (пол.)
- Погода у Хащуватому [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Розклад руху Приміських поїздів по станції Хащувате (вузькоколійка) [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |