Перейти до вмісту

Хвасон-14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хвасон-14
ТипМіжконтинентальна балістична ракета
ПоходженняПівнічна Корея Північна Корея
Історія використання
На озброєнніПерше успішне випробування – 4 липня 2017 року
ОператориСтратегічні ракетні війська Корейської народної армії
Історія виробництва
ВиробникПівнічна Корея Північна Корея
Виготовленняз 2017
Характеристики
Вага33,8 т
Довжина19,5 м
Вага боєголовки500 кг[1]
Двигундвоступінчастий рідинний ракетний двигун
453кН
ПаливоN2O4/гептил
Операційна
дальність
до 10 000 км[2]
Висота польотублизько 3720 км
Пускова
платформа
8-вісний транспортер[en][3][a]
Korean name
Чосонгиль
화성 14형
Ханча
Нова латинізаціяHwaseong 14-hyeong
Система Макк'юна — РайшауераHwasŏng 14-hyŏng

Хвасон-14 (хангиль《화성-14》형|火星 14型, латиніз. Hwasong-14, KN-20 за класифікацією НАТО[2]) — північно-корейська міжконтинентальна балістична ракета. Перший запуск здійснено 4 липня (тобто у День незалежності США) 2017 року[4].

Дизайн

[ред. | ред. код]

«Хвасон-14», ймовірно, є двоступеневою версією ракети «Хвасон-12», вперше випробуваної в травні 2017 року. Додавання до ракети другого ступеня, схоже, збільшило радіус її дії. Двигун першого ступеня дуже схожий на такий у Хвасон-12. Ракета має один двигун на рідкому паливі та чотири маневрові двигуни[en][3].

Згідно з детальним аналізом, проведеним журналом Bulletin of the Atomic Scientists[en], Хвасон-14 може бути не здатний доставити ядерну боєголовку першого покоління до Анкориджа, що на Алясці. Але навіть якщо Північна Корея має можливість виготовити відносно легку, «мініатюризовану» атомну бомбу, вона точно не зможе доставити її за допомогою ракети, випробуваної 3 та 28 липня, до південніших 48 штатів Сполучених Штатів [5].

За оцінками, північнокорейська боєголовка першого покоління важить 500—600 кг. Розрахунки радіусу дії Хвасон-14 з таким вантажем коливаються від 6000 км, достатніх для досягнення Анкориджа, до 8000 км, достатніх для досягнення Гонолулу та Сіетла (Bulletin of the Atomic Scientists вважає, що для досягнення Сіетла корисне навантаження має бути меншим на 300 кг). Випробування в липні 2017 року проводилися з боєголовкою вагою 200 кг, що дає ракеті максимальну дальність 10 400 км, яких достатньо, щоб досягти Нью-Йорка, але не Вашингтона, хоча такий корисний вантаж набагато легший, ніж передбачувана вага північнокорейських боєголовок[5][6].

Пуск ракети здійснюється з відокремлюваної платформи на бетонній площадці. Тому він може вимагати більше часу, ніж запуск Хвасон-12, і обмежити кількість точок запуску заздалегідь встановленими та побудованими стартовими майданчиками[3].

Двигун

[ред. | ред. код]

Майкл Еллеман з IISS і Bulletin of the Atomic Scientists[5] стверджує, ніби наявні докази чітко вказують на те, що двигун цих ракет базується на радянських двигунах сімейства РД-250 для ракети Р-36[7] і був модифікований з метою використання як розгінної сили для Хвасон-12 і -14.

Згідно з його теорією, невідома кількість цих двигунів, ймовірно, була придбана через незаконні канали, що діють у Росії та/або Україні. Потреба Північної Кореї в альтернативі невдалим ракетам Мусудан (Хвасон-10) і нещодавня поява двигуна РД-250 разом з іншими доказами припускають, що передача цих двигунів відбулася в 2015—2017 роках.

Україна відкинула це припущення, стверджуючи, що воно швидше за все була спровоковане російськими спецслужбами для прикриття власних злочинів[8]. Інші американські експерти поставили під сумнів переконливість доказів Еллемана[9]. КБ «Південне», виробник цих двигунів, заперечує, що Україна поставляла їх до Північної Кореї[10].

У серпні 2017 року Державне космічне агентство України заявило, що ракетним двигуном, який використовувався під час випробування ракети Північною Кореєю 28 липня 2017 року, був РД-250, виготовлений на українському заводі, але виключно для використання в космічних ракетах «Циклон», які постачалися в Росію. Глава космічного агентства сказав, що за українською інформацією Росія має від 7 до 20 ракет «Циклон» і може постачати двигуни з готових ракет кому завгодно[11]. Агентство додало, що також до Росії було поставлено 223 ракети Циклон-2 і Циклон-3[12]. Крім того, воно заявило, що Північна Корея не може виробляти паливо для РД-250 (N2O4 і НДМГ), і що це паливо мало бути вироблено або в Китаї, або в Україні[11].

За даними південнокорейської розвідки, Росія в 2016 році передала Північній Кореї від 20 до 40 двигунів РД-251[13].

Експерт зі зброї Джеффрі Льюїс[en] заявив, що другий ступінь північнокорейської ракети Хвасон-14 схожий на верхні ступені іранських ракет-носіїв[14].

Перелік випробувань Хвасон-14

[ред. | ред. код]
Дуже високі кути траєкторій польотів Хвасон-14[15].

Перше публічно оголошене льотне випробування відбулося 4 липня 2017 року, в День незалежності США[b] Ракета протягом 39-хвилинного польоту досягла висоти 2802 км, подолала відстань 933 км на схід і впала у Японське море. Дальність польоту ракети була навмисно скорочена за допомогою запуску по неефективно високій траєкторії. Такий прийом дозволяє перевірити та продемонструвати ефективність ракети, не потребуючи польоту на велику дальність із залітанням на територію інших країн[16]. Прогнозована дальність при запуску по оптимальній траєкторії може становити до 6700 км[17] без урахування обертання Землі. Якщо це так, то в зону дії ракети потрапляють американські штати Аляска та Гаваї[16].

Підготовка до другого випробувального польоту була виявлена американською розвідкою ще 20 липня[18]. Ракета була запущена 28 липня о 23:41 за місцевим часом, також по високій траєкторії. Вона досягла висоти 3724,9 км і, подолавши відстань 998 км, впала у Японському морі поблизу Хоккайдо. Загальний час польоту склав 47 хвилин 12 секунд.

Виходячи з даних цього випробування, якби така ракета була випущена по оптимальній траєкторії, її прогнозована максимальна ефективна дальність перевищила б 10 000 км. Якщо врахувати обертання Землі, яке може забезпечити збільшення дальності під час польоту на схід, у зоні враження Хвасон-14 знаходилися б Західне узбережжя США, Чикаго та, можливо, навіть Нью-Йорк[3] (хоча і зі значно зменшеним корисним навантаженням)[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хоча відомі запуски Хвасон-14 здійснювалися зі стаціонарного стартового майданчика, а не з транспортного засобу.
  2. ↑ Слід зазначити, що різниця в часі між місцевим часом Північної Кореї та східним літнім часом становить 12 з половиною годин. Ракета була запущена о 9 ранку 4-го липня за часом Північної Кореї, коли у Вашингтоні було 20:30 3-го липня.
  1. ↑ а б North Korea's Third ICBM Launch (англ.). 38 North. 29 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ а б в Why is Russia denying that North Korea launched an ICBM? (англ.). The Diplomat. 11 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ а б в г д Hwasong-14 (KN-20) (англ.). CSIS. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ а б North Korea's Kim Jong Un says ICBM an Independence Day 'gift' to 'American b**tards': KCNA (англ.). The Straits Times[en]. 05 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ а б в г North Korea’s “not quite” ICBM can’t hit the lower 48 states (англ.). Bulletin of the Atomic Scientists[en]. 11 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017.
  6. ↑ а б North Korea’s Hwasong-14 ICBM: new data indicates shorter range than many thought (англ.). 38 North. 29 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ а б North Korea's ICBM: a new missile and a new era (англ.). The Diplomat[en]. 07 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ а б Ukraine denies North Korean missile components came from state-owned factory (англ.). ABC News. 14 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ а б North Korea attack on Guam could 'quickly escalate into war' (англ.). The Guardian. 15 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ а б Denial of the article "The secret of the North Korea's ICBM success" by the International Institute For Strategic Studies and the article "North Korea's missile success is linked to Ukrainian plant, investigators say" by the New York Times (англ.). Конструкторське бюро «Південне». 15 серпня 2017. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б в Kiev space chief: Engines used in North Korea rockets made for Russia but China also had fuel tech (англ.). The Japan Times. 16 серпня 2017. Архів оригіналу за 18 серпня 2017.
  12. ↑ а б Ukraine's space agency: North Korea engine identical to ours (англ.). United Press International. 16 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ а б European banks are key to North Korea's advance in missile technology (англ.). The Hill. 04 жовтня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ а б Could Iran be behind North Korea's nuclear, missile advances? (англ.). Nikkei Asia[en]. 26 вересня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ а б What is true and not true about North Korea's Hwasong-14 ICBM: a technical evaluation (англ.). 38 North. 10 червня 2017. Процитовано 14 листопада 2024. As was noted at the time, the Hwasong-14 was launched on a very high angle "lofted" trajectory to avoid overflying Japan{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ а б в North Korea Finally Tests an ICBM (англ.). 38 North. 05 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ а б North Korea Appears to Launch Missile with 6,700 km Range (англ.). Union of Concerned Scientists[en]. 03 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ а б US intelligence shows North Korean preparations for a possible missile test (англ.). CNN. 20 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ а б What next for North Korea's ICBM? (англ.). 38 North. 01 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хвасон-14&oldid=43926922