Рота поліції «Херсон»
Рота поліції «Херсон» | |
---|---|
На службі | травень 2014 — березень 2022 |
Країна | Україна |
Вид | Спеціальна поліція |
Чисельність | рота |
Гарнізон/Штаб | Херсонська область |
Війни/битви | Війна на сході України • Бої за Іловайськ • Бої за Піски Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Командування | |
Визначні командувачі | Руслан Сторчеус |
Знаки розрізнення | |
Нарукавний знак підрозділу 2016 року | |
Нарукавний знак підроділу 2015 року |
Рота поліції «Херсон» — добровольче формування патрульної служби поліції особливого призначення, створене в травні 2014 року у структурі УМВС України в Херсонській області[1]. Спочатку було сформоване як батальйон, після реформ у Національній поліції переформоване у роту.
Чисельність працівників батальйону була визначена в 300 осіб: 6 взводів по 50 осіб в кожному. На період формування командиром БПСМОП «Херсон» було призначено майора міліції Олександра Губарєва[2].
19 серпня 50 добровольців батальйону вирушила на схід України в зону АТО[3].
25 серпня під Іловайськом потрапив у засідку бойовиків екіпаж батальйону «Херсон» на службовому автомобілі. Загинули командир батальйону лейтенант міліції Руслан Сторчеус та міліціонер 3-го взводу рядовий міліції водій Олег Пєшков[4]. За повідомленням Семена Семенченка батальйон «Донбас» «взяв під своє крило» бійців батальйону «Херсон», які втратили командира[5].
26 серпня 2014 р. під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками контрольно спостережного пункту, який розташовувався в середній школі № 14 міста Іловайськ (Донецька область) загинув Жеков Максим Петрович, молодший лейтенант МВС України.
29-го серпня 2014 року, під час боїв під Іловайськом та виходу з оточення загинули бійці батальйону Владислав Ковальов, Павло Мазур, Олег Гребінський та Руслан Салівончик, 29-го — під Новокатеринівкою солдат Олег Вовченко, молодший сержант Артем Шаригін.
1 вересня частина батальйону повернулась додому[6]. Пізніше з оточення вийшли ще декілька груп.
Батальйон «Херсон» разом із ДУК ПС під Донецьком прикривали Піски.
У 2016 році, почалася реорганізація поліції. Тоді Спецбатальйон «Херсон» перейменували в "Роту патрульної поліції особливого призначення «Херсон».
Коли російська армія повномасштабно вторглася в Україну в лютому 2022 року, підрозділ не отримав наказу допомагати українській армії обороняти місто.[джерело?]
- Сторчеус Руслан Олександрович, лейтенант міліції, командир батальйону, загинув 25 серпня 2014 року.
- Пешков Олег Анатолійович, рядовий міліції, водій командира батальйону, загинув 25 серпня 2014 року.
- Жеков Максим Петрович, молодший лейтенант міліції, старший інспектор взводу, загинув 26 серпня 2014 року.
- Салівончик Руслан Сергійович, капітан міліції, старший інспектор, загинув 29 серпня 2014 року.
- Мазур Павло Валерійович, рядовий міліції, загинув 29 серпня 2014 року.
- Ковальов Владислав Вікторович, рядовий міліції, загинув 29 серпня 2014 року.
- Шаригін Артем Віталійович, молодший сержант міліції, загинув 29 серпня 2014 року.
- Гребінський Олег Вільямович, старший сержант міліції, загинув 29 серпня 2014 року.
- Вовченко Олег Павлович, рядовий міліції, загинув 29 серпня 2014 року.
- Спецпідрозділи охорони громадського порядку в Україні
- Міністерство внутрішніх справ України
- Батальйони територіальної оборони України
- ↑ На Херсоннщине создан батальон территориальной обороны «Херсон» [Архівовано 24 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ На Херсонщині обрали командира батальйону патрульної служби особливого призначення «Херсон». Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ В зону АТО отправился батальон «Херсон» [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Под Иловайском погиб командир батальона МВД «Херсон» Руслан Сторчеус. ФОТО [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Под Иловайском погибли Руслан Сторчеус и Олег Пешков из батальона «Херсон» [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.) - ↑ Семенченко взяв під своє крило осиротілий батальйон «Херсон» // «Укрінформ», 26 серпня 2014[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Херсон встретил Героев. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.