Перейти до вмісту

Хмельницька АЕС

Координати: 50°18′18″ пн. ш. 26°38′42″ сх. д. / 50.30500° пн. ш. 26.64500° сх. д. / 50.30500; 26.64500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хмельницька атомна електростанція)

50°18′18″ пн. ш. 26°38′42″ сх. д. / 50.30500° пн. ш. 26.64500° сх. д. / 50.30500; 26.64500

Хмельницька атомна електростанція
Хмельницька АЕС[a]
Країна Україна
АдмінодиницяХмельницька область
МісцезнаходженняУкраїна Україна
Хмельницька область
Нетішин
Початок будівництва22 січня 1981
Початок експлуатації22 грудня 1987 (1-й)
7 серпня 2004 (2-й)
Кінець експлуатації2032 (блок I), 2050 (блок II)[1]
ОрганізаціяДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків2
Будується енергоблоків4
Тип реакторівВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації2
Генеруюча потужність2000 МВт
Інша інформація
СайтХАЕС
Мапа
CMNS: Хмельницька АЕС у Вікісховищі

Хмельни́цька а́томна електроста́нція (ХАЕС) — атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. На електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (під'єднані у 1987 і 2004 роках) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в західному регіоні України.

Станом на 28 липня 2023 року є відокремленим підрозділом ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»" (ДП НАЕК «Енергоатом»)[2].

Електростанція підімкнена до енергосистеми трьома ЛЕП напругою 750 кВ та трьома ЛЕП — 330 кВ. Дві ЛЕП-330 кВ будуються.

Розташування

[ред. | ред. код]

Промисловий майданчик електростанції розташований на півночі Хмельницької області, за 140 км від обласного центру, поблизу м. Нетішина.

За 9 км північніше від АЕС проходить залізнична лінія Шепетівка — Здолбунів — Львів, на якій розташована залізнична станція Кривин, до якої примикає під'їзна залізнична колія електростанції. Автомобільна дорога державного значення Бердичів — Шепетівка — Острог, від якої здійснений головний в'їзд до АЕС, проходить на відстані 6,3 км на північ від електростанції.

До зони спостереження ХАЕС входять території Хмельницької (частина Шепетівського району) та Рівненської (частина Рівненського району) областей.

Район, у якому розташована ХАЕС, належить до 5-бальної сейсмічної зони.

Історія

[ред. | ред. код]

За проєктом АЕС повинна була мати 4 енергоблоки. У 1975 році було затверджено рішення про побудову атомної електростанції у селі Нетішин Хмельницької області. А вже через шість років розпочалося будівництво першого енергоблоку в населеному пункті[3]. У 1981 році було почато будівництво. У кінці 1987 року введений перший енергоблок. Підготовлені майданчики ще для трьох блоків. Другий енергоблок почали будувати в 1983 році, пуск планувався на кінець 1991 року.

У 1990 році Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, під час дії якого на Хмельницькій станції були змонтовані основні технологічні вузли і підготовлений персонал для роботи на другому блоці.

Реакторні установки нових блоків Х-2/Р-4 належать до серії енергетичних реакторів (ВВЕР-1000), аналогічні встановлені на 60 % ядерних реакторів по всьому світу. Радіоактивні викиди в атмосферу на них суворо контролюються.

Споруду Хмельницького-2 відновили в 1993 році, проте через недостатнє фінансування будівельні роботи йшли повільно, з середини 2002 рок вони були значно прискорені.

25 липня 1996 року стався аварійний викид радіоактивної пари в приміщення гермооболонки станції через руйнування ділянки трубопроводу обв'язки клапана компенсатора тиску[4]. Один працівник станції загинув[5]. Викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище не відбулося.

У липні 2004 року відбувся фізичний, а 7 серпня — енергетичний пуск другого енергоблоку ХАЕС.

7 вересня 2005 року Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку ХАЕС в промислову експлуатацію.

За 2007 рік Хмельницькою АЕС вперше вироблено 14 785,3 млн кВт·год електроенергії.

У 2007 році експерти місії OSART МАГАТЕ, що на запрошення Уряду України провели перевірку стану дотримання безпеки і культури виробництва, дали високу оцінку Хмельницькій АЕС.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Масований ракетний обстріл України 15 листопада 2022

Під час масованого ракетного обстрілу України 15 листопада 2022 року АЕС втратила повний доступ до електромережі та тимчасово перейшла на резервне живлення від дизель-генераторів. Довелось зупинити обидва реактори[6].

10 лютого 2023 року, в результаті здійснення російськими окупантами масованого ракетного удару по Україні, один із блоків Хмельницької АЕС зупинився. Блок зупинився через нестабільність електромережі внаслідок обстрілу, - про це повідомило МАГАТЕ[7].

29 листопада 2023 року, в черговому звіті МАГАТЕ було повідомлено, що поблизу Хмельницької АЕС минулої ночі пролунало декілька вибухів[8][9].

13 березня 2024 року, о 17:48 (за київським часом), на другому енергоблоці Хмельницької АЕС було зафіксовано коливання параметру осьового зсуву ротора циліндра високого тиску турбоагрегату (ЦВТ) з тенденцією збільшення. В результаті, з метою зʼясування і усунення причин відхилень, турбоагрегат (ЦВТ) було відімкнено від мережі[10][11].

30 березня 2024 року, за повідомленням пресслужби Енергоатому, енергоблок Хмельницької АЕС раніше на два тижні після відновлювального ремонту було підключено до енергосистеми. В звʼязку із введеними обмеженнями, енергоблок видає в українську енергосистему 300 МВт/год, після зняття обмежень - його буде завантажено додатково[12][13].

Добудова енергоблоків

[ред. | ред. код]

У вересні 2012 року, Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції»[14], який передбачає схвалення будівництва 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Вартість проєкту оцінюється в 40 млрд грн, з яких 80 % буде залучено коштом кредиту Російської Федерації, а 20 % — коштом надбавки на тариф електроенергії[15].

26 липня 2014 року Президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський повідомив[16], що Україна відмовляється від послуг російської компанії Росатом у добудові 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС через відсутність із боку Росії будь-яких зрушень у реалізації цього проєкту. Наразі ведуться переговори з міжнародними виробниками обладнання для атомної промисловості. Юрій Недашковський зазначив, що найбільш прийнятним типом енергоблоків для ХАЕС є ВВЕР-1000. Крім того, ДП НАЕК «Енергоатом», як один із варіантів, розглядає ядерний реактор чеського виробництва В-320, який зручно доставляти до ХАЕС залізничним транспортом. Кошти на фінансування добудови енергоблоків планується залучити коштом кредитів міжнародних фінансових інститутів, а також коштом доходів, які компанія може отримати від експорту електроенергії за кордон.

6 червня 2018 року Урядовий комітет із питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності схвалив техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС (ХАЕС, Нетішин, Хмельницька область) вартістю 72,44 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року).

Згідно з ТЕО після денонсування договору про добудову цих енергоблоків із Росією єдиним варіантом, який забезпечує добудову в найкоротші терміни при мінімізації витрат, є застосування реакторної установки ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор) виробництва компанії Skoda JS (Чехія).

На двох енергоблоках передбачається встановлення турбіни виробництва компанії «Турбоатом», а генератора — від «Електроважмашу» (обидва підприємства — Харків).

Електрична потужність двох енергоблоків становитиме 2200 МВт, а річне виробництво електроенергії двох енергоблоків — 16,226 млрд кВт·год.

Загальна вартість добудови двох енергоблоків — 72,437 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року), зокрема, вартість обладнання — 46,3 млрд грн. Терміни будівництва — 84 місяці від початку робіт, а ймовірне введення в експлуатацію енергоблока № 3 — 2025 рік.

Загальний стан будівельної частини на момент припинення робіт енергоблока № 3 — 75 %, енергоблоку № 4 — 28 %[17].

4 квітня 2019 року Президент України Петро Порошенко видав Указ, яким доручив Кабінету Міністрів України невідкладно внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт про проєктування та будівництво енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС[18].

12 лютого 2021 року на Хмельницькій АЕС під головуванням керівника ДП НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна відбулася нарада з питань будівництва енергоблоків № 3 і № 4. Розглядалися питання обстеження конструкцій недобудованих блоків, визначення частки внутрішнього обладнання необхідного для добудови, джерела фінансування та залучення державних підприємств[19].

22 листопада 2021 року ДП НАЕК «Енергоатом» і американська електротехнічна компанія «Westinghouse Electric» підписали угоду про будівництво двох нових атомних енергоблоків для Хмельницької АЕС[20].

З 25 по 28 липня 2023 року на Хмельницькій АЕС було успішно проведено інспекцію Міжнародного агентства з атомної енергії в рамках угоди між Україною та МАГАТЕ у зв'язку з договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Перевірку здійснено інспекторами агентства за участі інспектора Держатомрегулювання[21].

17 грудня 2023 року, в Міненерго України, президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та головний виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман, підписали угоду про закупівлю обладнання для енергоблока № 5 Хмельницької АЕС, який будуватиметься за американською технологією АР1000[22].

10 травня 2024 року, під час години запитань до уряду у Верховній Раді України, міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що добудова енергоблоку № 3 займе ще 2,5-3 роки, а енергоблоку № 4 — 4 роки відповідно. За його словами, ступінь готовності енергоблоку № 3 ХАЕС на даний час становить близько 85 %[23].

Характеристика енергоблоків

[ред. | ред. код]

Хмельницька АЕС щорік виробляє близько 14—15 млрд кВт·год електроенергії — тобто 15,6 % виробництва АЕС України.

Заходи безпеки

[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ДП НАЕК «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС.

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

У липні 2020 року на Хмельницькій АЕС було встановлено термосканери для безконтактного вимірювання температури працівників станції. Це зроблено у рамках заходів щодо запобігання поширення COVID-19[25].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Зауваження

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Крайній праворуч — недобудований 3-й блок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nuclear Power in Ukraine (англійською) . World Nuclear Organisation. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2010. [Архівовано 2012-02-20 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
  3. ↑ Американці побудують енергоблоки на Хмельницькій АЕС - khmelnytskyi.one (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  4. ↑ Авария на блоке Хмельницкой АЭС, связанная с выбросом радиоактивных продуктов. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016. [Архівовано 2016-06-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Хроника атомной эпохи.
  6. ↑ МАГАТЕ: Через ракетну атаку росіян постраждали дві українські АЕС. Українська Правда. 17 листопада 2022.
  7. ↑ Через обстріл 10 лютого зупинив роботу блок Хмельницької АЕС. 10.02.2023, 23:15
  8. ↑ Update 199 - IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. 139/2023. Vienna, Austria
  9. ↑ Експерти МАГАТЕ напередодні зафіксували вибухи неподалік Хмельницької АЕС. 30.11.2023, 01:52
  10. ↑ Другий енергоблок Хмельницької АЕС відключено від мережі. Mar 14 at 07:57
  11. ↑ Другий енергоблок Хмельницької АЕС через несправність відключили від мережі. 14.03.2024, 09:29
  12. ↑ Енергоблок Хмельницької АЕС підключено до енергомережі після відновлювального ремонту. Mar 30 at 22:28
  13. ↑ На ХАЕС підключили до системи енергоблок після ремонту: впорались на два тижні швидше плану. // Автор: Олег Тимченко. 31.03.2024, 01:10
  14. ↑ ВР дала добро на добудову ХАЕС
  15. ↑ Парламентський комітет схвалив будівництво двох блоків ХАЕС
  16. ↑ Україна відмовляється від послуг Росії у добудові енергоблоків Хмельницької АЕС (УНІАН)
  17. ↑ Уряд схвалив добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням реакторів компанії Skoda JS. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  18. ↑ Цензор.НЕТ. Порошенко видав указ про будівництво двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 квітня 2019.
  19. ↑ На Хмельницькій АЕС відбулася нарада з питань будівництва 3 та 4 енергоблоків. xaec.org.ua. 12.02.2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-24 у Wayback Machine.]
  20. ↑ «Енергоатом» підписав угоду з Westinghouse про будівництво двох енергоблоків для Хмельницької АЕС. Радіо Свобода. 22 листопада 2021.
  21. ↑ На Хмельницькій АЕС провели інспекцію МАГАТЕ. 28.07.2023, 16:32
  22. ↑ Американська компанія поставить обладнання для енергоблока Хмельницької АЕС. 17.12.2023, 21:57
  23. ↑ Добудова третього енергоблока ХАЕС може тривати до трьох років - Галущенко. 10.05.2024, 15:54
  24. ↑ Power Reactor Information System of the МАГАТЕ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» (english)
  25. ↑ На Хмельницькій АЕС встановлені безконтактні термостійки для контролю температурного режиму. Хмельницька обласна рада. Процитовано 18 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хмельницька АЕС
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хмельницька_АЕС&oldid=43928171