Перейти до вмісту

Хосьорю Томокацу

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хосьорю Томокацу
яп. 豊昇龍 智勝 Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальна інформація
Громадянство Монголія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження22 травня 1999(1999-05-22) (25 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Улан-Батор, Монголія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст187 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага132 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Вид спортусумо[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Хосьорю Томокацу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хосьорю Томока́цу (яп. 豊昇龍智勝, хо:сьо:рю: томокацу), справжнє ім'я — Сугаррагчаагійн Бямбасурен; нар. 22 травня 1999(1999травня22), Улан-Батор, Монголія) — професійний монгольський сумоїст, 74-й йокодзуна в історії. Належить до школи Тацунамі. Володар двох Кубків імператора (липень 2023, січень 2025). Племінник 68-го йококдзуни в історії — Асасерю.

Після дебюту 2018 року непереможно виграв титул дзьонідан нижчого дивізіону. Перший титул у вищому дивізіоні здобув у липні 2023 року, що згодом принесло йому підвищення до одзекі. Посівши друге місце на турнірі у листопаді 2024 року, у січні 2025 року виграв свій другий титул у вищому дивізіоні й отримав найвищий ранг у професійному сумо, ставши 74-м йокодзуною[2][3].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Улан-Баторі, Монголія, став другим сином у сім'ї, старший брат йокодзуна Асасьорю Акінорі, займався монгольською боротьбою. Літні канікули (з червня по вересень) проводив у таборі в юртах[4]. Ріс спортивною дитиною, зокрема з 3 років опановував їзду верхи. У 5 років приєднався до баскетбольної команди та зайнявся дзюдо в тому ж клубі, що й Кірісіма Тецуо — майбутній професійний сумоїст. Томокацу відгукнувся про нього, що вони «були як друзі»[4]. Народившись у родині спортивних борців, Томокацу часто спілкувався з іншими професійними сумоїстами на званих вечерях, зокрема з 73-м йокодзуною Терунофудзі Харуо, задовго до того, як сам став професіоналом[5]. Дивився матчі свого дядька по телебаченню і дуже поважав його[6]. Попри те, що не дуже любив боротьбу, в 11 років почав займатися монгольською боротьбою і досяг певних успіхів на місцевому рівні[4].

Після закінчення школи його помітив тренер японського клубу сумо Томохіро Осава, який відвідав Монголію у пошуку нових талантів[7]. В Японії відзначали схожість Томокацу та його славетного дядька[7]. Попри відсутність великого прагнення займатися боротьбою він все ж таки поїхав до Японії. Згодом приєднався до школи в префектурі Тіба, яку відвідував разом з майбутніми професійними сумоїстами Дегі й Асахакурю[8]. Там він спочатку приєднався до клубу з боротьби, сказавши, що боїться сумо[6], але в перший рік навчання на шкільній екскурсії відвідав спортивну арену у Токіо та зацікавився цим видом спорту. Порадившись зі своїм дядьком, вирішив спробувати позмагатися у сумо на рівні середньої школи. Попри відсутність досвіду, швидко почав досягати хороших результатів в аматорських турнірах, і тренери бачили в ньому великий потенціал. На третьому року навчання програв Амартувшину Амарсанаа на шкільному чемпіонаті, що дозволило Амарсанаа стати першим в історії старшокласником йокодзуною, який народився в іншій країні[9].

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Приєднався до школи сумо Тацунамі після закінчення школи. Він постійно спілкувався зі своїм дядьком, який дав йому поради[10]. У січні 2018 року вперше вийшов на професійний ринг. У дебюті зазнав поразки від іншого дебютанта Наї, онука йокодзуна Тайхо Кокі[11]. Попри поразку вони залишилися товаришами[12]. У березні 2018 року був близький до перемоги в чемпіонаті дивізіону: після шести перемог поспіль, знову зазнав поразки від Наї, який і переміг на чемпіонаті[13]. Відтоді вони підтримували певне суперництво[14].

На другому турнірі взяв чемпіонство дзьонідан з ідеальним результатом[15]. У дебюті в дивізіоні санданме виграв у останньому матчі проти Хірадоумі Юкі з рахунком 6–1, що забезпечило йому підвищення до дивізіону макусіта[16]. У червні під час літніх турів його обрав йокодзуна Хакухо Сьо для участі в тренувальній сесії[17][18][19]. У першому турнірі в дивізіоні макусіта здобув 3 перемоги поспіль, продовживши змагання 3 поразками. У 7-му бою виступив проти Наї, здобувши перемогу[20].

У січні 2019 року зустрівся з Урою Кадзукі. Томокацу здобув перемогу, а Уру знову пошкодив коліно і знявся з турніру[21]. Томокацу почувався відповідальним за травму і перепросив Уру за це[21]. У травні провів чудовий матч проти Котоноваки Масакацу, на якому простежувалась подібність стилю Томокацу зі стилем дядька[22]. У липні 2019 року був близький до оплачуваної посади дзюрьо[23].

Він швидко прийшов у норму на наступному турнірі у вересні, і вигравши турнір з рахунком 4-3 (каті-косі) заслужив підвищення до дзюрьо на листопадовому турнірі у Фукуоці[24]. На пресконференції пообіцяв перевершити досягнення дядька[25], який з нагоди підвищення подарував кімоно[26]. У дебюті як дзюрьо розпочав турнір з перемоги[27], але програв в останній день своєму земляку Сакігаке[28]. Попри невдачу, наступні два турніри поспіль завершив з рахунком 8–7. На турніріу липні 2020 року (відбувався в Токіо замість Нагої через пандемію COVID-19) взяв участь у винятковій ситуації, коли шість борців мали по десять перемог[29]. Він переміг Кьокутайсея. Боротьба за титул завершилася у боротьбі між трьома представниками школи Тацунами: нього, Акуа та Мейсея. Поєдинки між борцями з однієї школи дозволені лише у разі плей-оф, коли два або більше борців мають однаковий результат, тому бувають рідко. Він зазнав поразки від Мейсея, який став чемпіоном[30].

Макууті

[ред. | ред. код]

Проте його результатів було достатньо, щоб вивести його у вищий дивізіон макууті на вересневому турнірі 2020 року[31]. Він 50-й іноземець, який вийшов у вищий дивізіон і 27-й монгол[32]. У своєму першому матчі в дивізіоні здобув перемогу в стартовому матчі, перемігши Ітіноджо[33].

На турнірі в липні 2021 року показав свій найкращий результат у вищому дивізіоні на той момент. На 11-й день він, зокрема, переміг одзекі Шодаї, що стало його найшвидшою перемогою[34]. Загалом переміг у десяти поєдинках під час турніру та був нагороджений своїм першим спеціальним призом за техніку[35]. Після турніру отримав публічні віншування від керівників Японської асоціації сумо[36]. У жовтні того ж року повідомлялось, що після турніру у липні 2021 року отримав коментар від переможця чемпіонату (йокудзуна Хакухо Сьо), який передав йому естафету в надії, що він досягне вершини світу сумо[19]. Успішні виступи забезпечили підвищення до маегасіра 1 у вересні, але на 5 день йому довелося відмовитися від участі в турнірі через стан здоров'я, з лише однією перемогою. Він повернувся на 8 день і виграв чотири з решти восьми матчів[37]. На турнірі у січні 2022 року показав потужний результат 11–4[38], і тоді вперше підвищений до саньяку, отримавши ранг комусубі на турнірі в березні 2022 року[39]. Досяг трьох перемог поспіль у турнірах й отримав підвищення до секіваке у вересні 2022 року[40]. На листопадовому турнірі відзначився технікою, яку не бачили 10 років[41]. Посідав першу сходинку турніру лише з однією поразкою[42], але зрештою фінішував з результатом 11–4. Отримав другу відзнаку за техніку, записавши свою одинадцяту перемогу над Кірібаямою[43][44].

Сподівався отримати підвищення до одзекі на турнірі у січні 2023 року, але знявся зі змагань через розтягнення лівої щиколотки[45]. Пропустивши один день, повернувся[46] і зберіг свій ранг секіваке, вигравши свій восьмий матч через дискваліфікацію суперника[47]. У рейтингу за березень 2023 року зберіг свій ранг. Турнір закінчив з результатом 10–5[48]. У період з березня по травень 2023 року здобув достатньо перемог для отримання рангу одзекі[49]. Йому було необхідно 12 перемог на липневому турнірі[50].

Одзекі

[ред. | ред. код]

На початку червня вперше за чотири роки повернувся до Монголії, щоб відновитися фізично та морально та підготуватися до здобуття рангу одзекі. За порадою дядька поставився до майбутніх змагань як до звичайних, не надто переймаючись перспективою підвищення[51]. Перед липневим турніром художник манги Ріеко Сайбара розробив для нього пояс, на якому один із покровителів його школи (Кацуя Такасу) зображений як Чингісхан і блакитний вовк[52].

У липні 2023 року розпочав турнір з протистояння з маегосіром Тобідзару Масая. Попри перемогу глядачі та журналісти помітили руку Томакацу, яка торкнулася підлоги рингу перед тим, як суперник впав[53]. У відповідь на критику газета «Nikkan Sports» прокоментувала в редакційній статті, що судді, ймовірно, присудили перемогу Томакацу, бо він показав, що домінує в матчі, а Тобізару не зміг продовжувати боротьбу[54]. Наступне протистояння також закінчилося перемогою[55], але він програв у день 3[56]. Однак надалі здобув шість послідовних перемог, що дозволило йому взяти участь у боротьбі за титул. Проте потім зазнав двох поразок[57][58]. Після наступних двох перемог[59][60] пройшов до останнього дня турніру і здобув 33-тю перемогу у трьох турнірах у ранзі саньяку — поріг, який необхідний для підвищення до одзекі. Перемога у плей-оф забезпечила вихід у чемпіонат вищого дивізіону. Після перемоги не зміг стримати емоцій: «Я був переповнений радістю, я намагався стриматись, але сльози просто наверталися»[61], додавши, що зробив усе, що міг[62].

Досягнувши необхідної кількості перемог, рада директорів Японської асоціації сумо схвалила підвищення Томокацу до рангу одзекі[63]. 26 липня він виголосив урочисту промову в готелі своєї школи в Нагої разом зі своїми батьками, які прилетіли на церемонію з Монголії[64][65][66]. Він став першим борцем, підвищеного до стабільного рангу одзекі зі школи Тацунамі за останні 37 років[67]. Також став сьомим монгольським з рангом одзекі[68].

Подальша кар'єра

[ред. | ред. код]

У вересні 2023 року почав змагатися як одзекі, ледве уникнувши ситуації кадобан, здобувши восьму перемогу в останній день турніру[69].

У листопаді 2023 року виділявся на п'ятий день турніру у матчі проти Ґоноями[70]. Попри перемогу отримав усне попередження від головного судді через три невдалі спроби[70].

У боротьбі за чемпіонство у вищому дивізіоні у січні 2024 року загострив свою травму коліна і наступного дня знявся з турніру[71]. Під час березневого турніру того ж року залишився в групі борців, які все ще могли боротися за чемпіонство[72]. Однак втратив шанс, зазнавши поразки на 14-й день[73]. Знявся на 13-й день липневого турніру через травму стегна. Під час серпневих колективних тренувань преса повідомила про його намір взяти участь у вересневому турнірі, а Томокацу додав, що він набрав 10 кг і буде підтримувати його[74].

До останнього дня турніру у листопаді 2024 року Хосерю мав однакову статистику (13-1) з іншим одзекі — Котодзакурою. У фінальному та вирішальному матчі спроба Томокацу зробити кидок через руку виявилася невдалою, і Котодзакура став переможцем. Проте Асоціація сумо оголосила, що Томокацу і Котодзакура на наступному турнірі у січні 2025 року будуть змагатися разом у рангу цунаторі[75]. Це став перший випадок за останні 55 років, коли два спортсмени змагалися за підвищення одночасно[76].

Турнір у січні 2025 року розпочав з надійної серії з чотирьох перемог[77]. Потім відстав у боротьбі за титул, зазнавши поразки на п'ятий день[78]. Його розділяла одна перемога від перших двох лідерів після семи днів, але потім зазнав послідовних поразок, що вважалося потенційно перешкодою для підвищення до йокодзуни[79][80]. У день 12 з перемогою повернувся до боротьби за чемпіонство, розділивши друге місце з трьома іншими суперниками[81][82]. На тринадцятий і п'ятнадцятий дні зіткнувся з двома іншими одзекі і переміг їх[83][84]. Остання перемога забезпечила йому місце в плей-оф[85]. Також пройшли Охо й Кінбодзан[86]. За жеребкуванням Томокацу вийшов першим і виграв титул, перемігши Кінбодзана й Охо послідовно[87][88]. Томокацу отримав Кубок Прем'єр-міністра від прем'єр-міністра Японії Сігеру Ісіби особисто, вперше з 2019 року[89].

Свою перемогу присвятив шкільному тренеру Томохіро Осаві, завдяки якому він потрапив до Японії[90]. Під час інтерв'ю згадав, що хотів би зустрітися з Терунофудзі, оскільки той переміг його в дев'яти матчах[91].

29 січня відбулося позачергове засідання ради сумо для обговорення підвищення Томакацу до вищого рангу йокодзуна. Попри те, що думки суддів розділилися[92], голова департаменту суддівства Такадагава (колишній Акіносіма) був упевнений, що просування відбудеться[93].

Підвищення до йокудзуна

[ред. | ред. код]

На засіданні 27 січня 2025 року Рада сумо одностайно рекомендувала підвищити Томакацу[94]. За день до його очікуваного підвищення стало відомо, що Томакацу обрав стиль Унрю, як це робив його дядько Асасорю, задля макууті[95]. Він повинен був опанувати цей стиль у Мусасігави (колишнього йокудзона Мусасімару), який також використовував цей стиль у своїй активній кар'єрі[96][97].

29 січня 2025 року повний склад правління Асоціації сумо прийняв рекомендацію ради й одностайно підвищив Томакацу до йокодзуни[98]. Став шостим монголом, який отримав найвищий ранг сумо[99] і шостим найшвидшим борцем, який досяг найвищого рейтингу з моменту запровадження 1958 року шеститурнірної системи[100]. Дата підвищення збіглося з днем, коли його дядько став першим йокодзуною монгольського походження (2003 рік)[101].

Представники Асоціації сумо особисто відвідали школу та повідомили про підвищення[102][103][104]. Томокацу сказав журналістам, що досягти найвищого рангу було його мрією з моменту вступу в світ сумо[103]. 31 січня в святилищі Мейдзі відбулася посвята Томокацу в йокодзуни[105].

Стиль боротьби

[ред. | ред. код]

Надає перевагу мігі-йотсу, за мавасі суперника: лівиця ззовні, правиця в середині. Любить використовувати сітатенаге (кидок вперед-вниз із захватом мавасі з-під руки) і йорікірі (виштовхування). Також часто використовує сотогаке, зачіп гомілкою різнойменної ноги зовні, яка вважається його фірмовим прийомом[35]. У жорстокому стилю бою повністю використовує свою швидкість й атлетизм. Завдяки цьому привернув увагу багатьох шанувальників на початку своєї кар'єри[24].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Походить з престижної борцівської родини, які займала призові місця і виступали на Олімпійських іграх[106][107]. У жовтні 2024 року його двоюрідний брат також став професійним сумоїстом[108].

Племінник 68-го йокудзуни Асасьорю Акінорі, який регулярно коментує його виступи на рингу. Томокацу, зокрема, згадав про гнів дядька, коли спостерігав за трьома поспіль поразками у березні 2019 року[109], а також критику у Twitter його стилю на турнірі у вересні 2019 року[25]. Акінорі заохочує суперників племінника, зокрема у січні 2025 року звернувся натякаючи, що не можеш програти «цьому дурню», покликаючись на Томокацу[110]. Томокацу говорить про стосунки з дядьком, що має відчуття, що «постійно женеться за тінню»[111]. Іноді трапляються розбіжності в стосунках з ним[104]. І Томокацу дратує часте порівнювання з дядьком[112][113].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Хосьорю Томокацу[31]
Рік у сумо Січень
Хацу басьо, Токіо		 Березень
Хару басьо, Осака		 Травень
Нацу басьо, Токіо		 Липень
Нагоя басьо, Нагоя		 Вересень
Акі басьо, Токіо		 Листопад
Кюсю басьо, Фукуока
2018 (Маедзумо) Захід Дзьонокуті #19
6–1
 		 Захід Дзьонідан #42
7–0
Чемпіон
 		 Схід Санбамме #42
6–1
 		 Схід Макусіта #56
4–3
 		 Схід Макусіта #49
6–1
 
2019 Захід Макусіта #21
5–2
 		 Захід Макусіта #7
4–3
 		 Захід Макусіта #4
4–3
 		 Захід Макусіта #2
3–4
 		 Схід Макусіта #5
4–3
 		 Захід Дзюрьо #13
7–8
 
2020 Схід Дзюрьо #14
8–7
 		 Захід Дзюрьо #9
8–7
 
Турнір скасували
0–0–15		 Схід Дзюрьо #6
10–5–PPPPP
 		 Захід Маеґасіра #16
8–7
 		 Схід Маеґасіра #13
7–8
 
2021 Схід Маеґасіра #14
9–6
 		 Захід Маеґасіра #9
8–7
 		 Схід Маеґасіра #5
7–8
 		 Захід Маеґасіра #5
10–5
Т		 Схід Маеґасіра #1
5–8–2
 		 Захід Маеґасіра #5
7–8
 
2022 Схід Маеґасіра #6
11–4
 		 Захід Комубусі #1
8–7
 		 Схід Комубусі #1
8–7
 		 Схід Комубусі #1
9–6
 		 Захід Секіваке #1
8–7
 		 Захід Секіваке #1
11–4
Т
2023 Захід Секіваке #1
8–7
 		 Захід Секіваке #1
10–5
 		 Захід Секіваке #1
11–4
 		 Схід Секіваке #1
12–3–P
Д		 Захід Одзекі #2
8–7
 		 Захід Одзекі #2
10–5
 
2024 Захід Одзекі #1
10–4–1
 		 Захід Одзекі #1
11–4
 		 Схід Одзекі #1
10–5
 		 Захід Одзекі #1
9–4–2
 		 Захід Одзекі #1
8–7
 		 Захід Одзекі #1
13–2
 
2025 Захід Одзекі #1
12–3–PP
 		 Йокодзуна
–
 		 x x x x
Результат наведений як переміг-програв-знався    Перемога Малий кубок Відставка Не виступав у макууті

Спеціальні призи: Д=За бойовий дух (Канто-сьо); В=За видатний виступ (Сюкун-сьо); Т=За технічну досконалість (Гіно-сьо)
Ще показані: ★=Кімбосі; P=Участь у додатковому фіналі
Ліги: Макууті — Дзюрьо — Макусіта — Сандамме — Дзьонідан — Дзьонокуті

Рівні макууті: Йокодзуна — Одзекі — Секіваке — Комусубі — Маегасіра

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (unspecified title) — Japan Sumo Association.
  2. ↑ @sumokyokai (29 січня 2025). ＜新横綱 豊昇龍＞ 本日1月29日、三月場所の番付編成会議と臨時理事会を開き、豊昇龍の横綱昇進が決定しました。74代横綱 豊昇龍が誕生します。 (Твіт) (яп.). Процитовано 29 січня 2025 — через Твіттер.
  3. ↑ 第74代横綱・豊昇龍が誕生 モンゴル出身で6人目 横綱空位は回避 (яп.). Mainichi Shimbun. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  4. ↑ а б в 豊昇龍「相撲は絶対やりたくなかった。力士はデカくて怖かったですもん」レスリングに熱中...モンゴルでの原点. Sports Hochi (яп.). 25 липня 2023. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  5. ↑ 照ノ富士 無傷3連勝、モンゴルの"かわいい"後輩豊昇龍下す「やれることやるだけ」. Sports Nippon (яп.). 14 січня 2020. Процитовано 25 липня 2023.
  6. ↑ а б 横綱のDNA継承 朝青龍のおいっ子・豊昇龍 うり二つの相撲で21歳新入幕. Mainichi Shimbun (яп.). 3 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «mainichidebut» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. ↑ а б 出会いから強烈、異彩放つ60キロ細身の少年「目がギラギラ光っていた」高校恩師／豊昇龍の素顔. Nikkan Sports (яп.). 25 липня 2023. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  8. ↑ 写真ニュース - 左から永井明慶氏、高校時代の欧勝馬、朝白龍、豊昇龍（永井氏提供）. Nikkan Sports (яп.). 25 липня 2023. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  9. ↑ 尾上親方の長男白星デビュー 元高校総体覇者の狼雅は豊昇龍にライバル心. Sports Nippon (яп.). 13 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  10. ↑ 元朝青龍おいが新弟子検査をパス「一番強い力士になりたい」. Sankei Sports. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 липня 2023.
  11. ↑ 大鵬の孫、納谷３連勝「しっかり期待に応えたい」. Mainichi Shimbun (яп.). 18 січня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  12. ↑ 新弟子の納谷、豊昇龍ともに白星／元横綱・大鵬の孫と朝青龍のおい. Shikoku Shimbun (яп.). 17 січня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 26 липня 2023.
  13. ↑ 朝青龍のおい豊昇龍６勝も納谷に敗れた１敗に悔しさ. Nikkan Sports (яп.). 23 березня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  14. ↑ 大鵬の孫 王鵬 朝青龍のおいとの一番制しトップに並ぶ. NHK (яп.). 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  15. ↑ 豊昇龍が序二段Ｖ おじの元朝青龍に「電話します」. Nikkan Sports (яп.). 25 травня 2018. Процитовано 26 липня 2023.
  16. ↑ 朝青龍のおい豊昇龍、まげデビューで白星６勝１敗. Nikkan Sports (яп.). 22 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  17. ↑ 朝青龍のおい豊昇龍、白鵬と手合わせに「うれしい」. Nikkan Sports (яп.). 29 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  18. ↑ 元朝青龍のおい・豊昇龍が連勝発進 白鵬との対戦熱望「高校生の時から稽古を付けてもらった。あたるの楽しみ」. Sports Hochi (яп.). 5 липня 2021. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  19. ↑ а б 朝青龍のおい・豊昇龍、恩人・白鵬の引退に「本当に一番やってみたかった」 名古屋場所では今後を託される. Sports Hochi (яп.). 28 жовтня 2021. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Hakuho-retired» визначена кілька разів з різним вмістом
  20. ↑ 初の負け越しはどっち？ 大鵬の孫と朝青龍のおいが対決. Asahi Shimbun (яп.). 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  21. ↑ а б 宇良、また右膝負傷、病院で検査へ...朝青龍のおい豊昇龍「謝りたい」. Sports Nippon (яп.). 22 січня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  22. ↑ 【令和の一番星】豊昇龍、叔父・朝青龍彷彿させる粘り. Sports Hochi (яп.). 12 липня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  23. ↑ 朝青龍の甥・豊昇龍が初の大銀杏「なんか気持ちいい」 取組は十両・木崎海に黒星. Sports Hochi (яп.). 12 липня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  24. ↑ а б 元横綱朝青龍おい豊昇龍が新十両昇進 琴勝峰も. Nikkan Sports (яп.). 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «shinjuryonikkan» визначена кілька разів з різним вмістом
  25. ↑ а б 朝青龍の甥・豊昇龍が十両に昇進 おじより「上に行く」...番付編成会議. Sports Hochi (яп.). 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «hochijuryo» визначена кілька разів з різним вмістом
  26. ↑ 元朝青龍おい豊昇龍が鮮やかコーデ「かっこいいね」. Nikkan Sports (яп.). 29 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  27. ↑ 元横綱朝青龍のおい豊昇龍、新十両場所で白星発進. Nikkan Sports (яп.). 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  28. ↑ 豊昇龍負け越し 肩を落とし「ダメでした」 琴勝峰も黒星. Mainichi Shimbun (яп.). 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  29. ↑ 優勝決定戦、なんと6力士で 十両、5敗で並ぶ大接戦. Asahi Shimbun (яп.). 2 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  30. ↑ 十両は明生が優勝 ６人の優勝決定戦は立浪部屋３人で巴戦に 豊昇龍「最高でした！」天空海「悔しいです！」. Hochi Sport (яп.). 2 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  31. ↑ а б Hoshoryu Tokokatsu Information. Sumo Reference. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «SumoDB» визначена кілька разів з різним вмістом
  32. ↑ Sumo: July champ Terunofuji climbs 16 spots in rankings. The Mainichi. 31 серпня 2020. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 1 вересня 2020.
  33. ↑ 新入幕"朝青龍のおい"豊昇龍が白星発進「前に出たのがよかった」体重差67キロの"関取最重量"逸ノ城を寄り切る. Chunichi Sports (яп.). 13 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  34. ↑ 朝青龍のおい豊昇龍、正代撃破で自己最速勝ち越し「口には出せないけど」. Nikkan Sports (яп.). 14 липня 2021. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  35. ↑ а б Morita, Hiroshi (25 липня 2021). A tale of two sumo comebacks. NHK World. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
  36. ↑ 豊昇龍が自己最速１１日目勝ち越し...八角理事長も絶賛「立派じゃないですか。大関にも勝った」. Sports Hochi (яп.). 14 липня 2021. Процитовано 26 липня 2023.
  37. ↑ 朝青龍さんのおい・豊昇龍「おじさんに褒めてもらえるような相撲を」元横綱は『観戦予告』【大相撲】. Chunichi Sports (яп.). 9 листопада 2021. Процитовано 26 липня 2023.
  38. ↑ Mitakeumi Topples Yokozuna Terunofuji On Final Day Of New Year Tourney. Japan Forward. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  39. ↑ Sumo: New rankings put spotlight on endurance, comebacks. Kyodo News. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  40. ↑ Sumo: July champ Ichinojo rejoins elite in new rankings. Kyodo News. 29 серпня 2022. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  41. ↑ 相撲編集部が選ぶ九州場所５日目の一番 とっさに飛び出た河津掛け！ 豊昇龍が鋭い動きで１敗守るs. Baseball Magazine (Japanese) . 17 листопада 2022. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  42. ↑ Sumo: Hoshoryu gains outright lead in Kyushu after Oho's loss. Kyodo News. 23 листопада 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  43. ↑ Sumo: Abi wins 3-way playoff to claim maiden championship. Kyodo News. 27 листопада 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  44. ↑ 九州場所の殊勲賞に高安、敢闘賞は優勝の阿炎 技能賞は11勝目を挙げた豊昇龍. Nikkan Sports (яп.). 27 листопада 2022. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 26 липня 2023.
  45. ↑ Sumo: Sekiwake Hoshoryu pulls out of New Year meet with leg injury. The Mainichi. January 17, 2023. Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
  46. ↑ Sumo: Onosho takes New Year lead after ozeki Takakeisho falls again. Kyodo News. January 19, 2023. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
  47. ↑ Sumo: Lone ozeki Takakeisho wins New Year meet, 3rd Emperor's Cup. Kyodo News. 22 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
  48. ↑ Premselaar, Alan (18 січня 2013). Sumo Daily Bouts. The Japan Times (амер.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
  49. ↑ 霧馬山が大関昇進へ、佐渡ケ嶽審判部長「成績申し分ない」 残る３関脇は来場所大関とりと明言 (яп.). Nikkan Sports. 27 травня 2023. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 28 травня 2023.
  50. ↑ 大栄翔、豊昇龍、若元春の３関脇が来場所で大関とり目指す 目安の「三役で３場所33勝」視界 (яп.). Nikkan Sports. 28 травня 2023. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 28 травня 2023.
  51. ↑ 大関とりの豊昇龍は「あんまり気にせず、いつも通りいく」と平常心貫く決意 (яп.). Nikkan Sports. 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  52. ↑ 大関とり豊昇龍に「高須クリニック」高須院長から化粧まわし贈呈 漫画家の西原理恵子氏デザイン (яп.). Nikkan Sports. 7 липня 2023. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 8 липня 2023.
  53. ↑ Sumo: Terunofuji, 3 promotion-chasing sekiwake start with wins. Kyodo News. 9 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
  54. ↑ 豊昇龍の手がついていた？翔猿との一番でネット上ではリクエスト制度の声も... 名古屋場所 (яп.). Nikkan Sports. 9 липня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
  55. ↑ 大関とりの豊昇龍が２連勝、大関経験者の正代を寄り切りで下す (яп.). Nikkan Sports. 10 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  56. ↑ 錦木が豊昇龍破り先場所から続く連勝11「流れはいいですね。気にせずやります」 (яп.). Nikkan Sports. 11 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  57. ↑ 琴ノ若、過去１勝10敗の豊昇龍を撃破「内容が悪くて負けていたわけじゃないし」苦手意識はなし. Nikkan Sports. 18 липня 2023. Архів оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  58. ↑ 大相撲名古屋場所 12日目 錦木と北勝富士 平幕2人がトップに. NHK. 20 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  59. ↑ 大関とり豊昇龍が２桁白星「体がしっかり動いた」ライバル霧島を下し直近３場所33勝に望み. Nikkan Sports. 21 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  60. ↑ 大関とりの豊昇龍、目安の３場所33勝にマジック１ 若元春を破り11勝目 優勝争いトップ並んだ. Nikkan Sports. 22 липня 2023. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  61. ↑ Sumo: Hoshoryu beats Hokutofuji in playoff for maiden championship. Kyodo News. 23 липня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  62. ↑ SUMO/ Hoshoryu fulfills uncle's command to win his first championship. Asahi Shimbun. 24 липня 2023. Архів оригіналу за 24 липня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  63. ↑ 「大関豊昇龍」誕生へ、初Ｖ受け臨時理事会招集を了承 過去に昇進見送られた例はなし (яп.). Nikkan Sports. 23 липня 2023. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
  64. ↑ 豊昇龍の大関昇進を満場一致で承認 モンゴル出身大関は霧島に続き７人目、大関誕生は２場所連続. Nikkan Sports. 26 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  65. ↑ 【豊昇龍大関昇進伝達式】モンゴルから両親も来た！父・スガラグチャーさん「息子を誇りに思う」. Sports Nippon. 26 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  66. ↑ Sumo: Hoshoryu promoted to ozeki after breakthrough championship. Kyodo News. 26 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  67. ↑ 【豊昇龍大関昇進伝達式】立浪親方「良い弟子を持った」師匠として初めての大関誕生に感無量. Sports Nippon. 26 липня 2023. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  68. ↑ 新大関豊昇龍、看板力士として強い自覚 ２場所連続優勝へ「しっかり相撲を取って勝たなくちゃ」. Nikkan Sports. 28 серпня 2023. Архів оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  69. ↑ 豊昇龍２連勝締め、逆転で来場所のかど番回避「何よりも勝ててよかった」胸をなで下ろす. Nikkan Sports (яп.). 25 вересня 2023. Архів оригіналу за 1 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  70. ↑ а б 注意受けた豊昇龍「ちょっと熱くなった」駆け引きのような立ち合いに審判長「ひどすぎる」立腹. Nikkan Sports (яп.). 16 листопада 2023. Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  71. ↑ Sumo: Title-chasing ozeki Hoshoryu withdraws from New Year meet. Kyodo News. 27 січня 2024. Архів оригіналу за 27 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
  72. ↑ 尊富士、無傷連勝は１１でストップ...大関・豊昇龍に屈するも１１０年ぶり新入幕Ｖへ単独首位変わらず、大の里３敗後退. Sports Hochi (яп.). 21 березня 2024. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  73. ↑ 【春場所】豊昇龍 白星ほしさに〝変化〟で自滅...八角理事長「反省しないといけない」. Tokyo Sports (яп.). 23 березня 2024. Архів оригіналу за 23 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
  74. ↑ 先場所13日目から休場の豊昇龍が精力的 16番で９勝７敗 琴桜との三番稽古は「気合が入る」. Nikkan Sports (яп.). 29 серпня 2024. Архів оригіналу за 29 серпня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
  75. ↑ Sumo: Kotozakura beats fellow ozeki Hoshoryu to Kyushu championship. Kyodo News. 24 листопада 2024. Архів оригіналу за 24 листопада 2024. Процитовано 24 листопада 2024.
  76. ↑ Sumo: With yokozuna promotion at stake, Hoshoryu focused on process. Kyodo News. 24 грудня 2024. Архів оригіналу за 26 грудня 2024. Процитовано 26 грудня 2024.
  77. ↑ 横綱昇進を目指す豊昇龍が快調に４連勝 隆の勝を下す. Sports Hochi (яп.). 15 січня 2025. Архів оригіналу за 17 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  78. ↑ 「荒れる初場所」綱とりの豊昇龍が初黒星 過去３勝４敗と合口よくない熱海富士に屈し連勝止まる. Nikkan Sports (яп.). 16 січня 2025. Архів оригіналу за 18 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  79. ↑ Sumo: Shodai upsets Hoshoryu, threatening yokozuna promotion bid. Kyodo News. 19 січня 2025. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 20 січня 2025.
  80. ↑ Sumo: Hoshoryu incurs costly loss to Hiradoumi, drops 3 wins off pace. Kyodo News. 20 січня 2025. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 20 січня 2025.
  81. ↑ Sumo: Hoshoryu slaps down Kinbozan, opens up championship race. Kyodo News. 23 січня 2025. Архів оригіналу за 23 січня 2025. Процитовано 23 січня 2025.
  82. ↑ 豊昇龍Ｖと綱とりの可能性つなぐ「何も考えずに残りの相撲を頑張るだけ」金峰山との直接対決制す. Nikkan Sports (яп.). 15 січня 2025. Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  83. ↑ 豊昇龍Ｖ争い残る10勝目「体がよく反応」大の里を電光石火の首投げ 逆転Ｖなら「綱とり」話題も. Nikkan Sports (яп.). 24 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  84. ↑ 豊昇龍 巴戦制して逆転で大関初優勝！金峰山＆王鵬に連勝 "荒れる初場所"で大関の意地. Sports Nippon (яп.). 26 січня 2025. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  85. ↑ 豊昇龍が勝ち、優勝の行方は、金峰山と王鵬との３人による優勝決定ともえ戦へ...２２年九州場所以来. Sports Hochi (яп.). 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  86. ↑ 金峰山が敗れる 優勝の行方は、優勝決定戦か優勝決定ともえ戦へ. Sports Hochi (яп.). 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  87. ↑ Sumo: Hoshoryu set for yokozuna promotion after winning New Year meet. Kyodo News. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  88. ↑ 大横綱大鵬の孫、王鵬があと１歩で初優勝逃す 本割で金峰山倒すも優勝決定戦で敗れる (яп.). Nikkan Sports. 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  89. ↑ 石破首相が４０キロの総理大臣杯自ら手渡し 初場所で優勝した豊昇龍に. Sports Hochi (яп.). 26 січня 2025. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  90. ↑ 豊昇龍、前年死去の恩師にささげる優勝 日体大柏高時代にレスリング指導受けた大沢友博さん. Nikkan Sports (яп.). 26 січня 2025. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  91. ↑ 横綱昇進確実の豊昇龍「最後に1回ぐらい...」かなわなかった唯一の心残りとは. Sports Nippon (яп.). 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  92. ↑ Sumo: JSA to discuss conditions for Hoshoryu's yokozuna promotion. Kyodo News. Архів оригіналу за 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  93. ↑ 豊昇龍 第74代横綱昇進確実 高田川審判部長「内容も素晴らしかった。文句をつけるところはないと思う」 (яп.). Sports Nippon. 26 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  94. ↑ Sumo: Hoshoryu ready to rest after promotion-earning New Year win. Kyodo News. 27 січня 2025. Архів оригіналу за 27 січня 2025. Процитовано 27 січня 2025.
  95. ↑ 豊昇龍、土俵入りは雲竜型 同じ型の千代の富士、朝青龍の大横綱を目指し"令和の大横綱"へ. Nikkan Sports. 28 січня 2025. Процитовано 28 січня 2025.
  96. ↑ 豊昇龍、叔父・元横綱朝青龍と同じ雲龍型の土俵入りに決定 指導は武蔵川親方【大相撲】. Chunichi Sports. 27 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  97. ↑ 豊昇龍、最初の土俵入りで締める三つぞろえの化粧まわしと太刀を同じ出羽海一門の武蔵川親方から借りることに. Chunichi Sports. 28 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  98. ↑ 横綱豊昇龍が誕生、臨時理事会では全会一致で承認 照ノ富士引退による32年ぶりの横綱空位救う (яп.). Nikkan Sports. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  99. ↑ 第74代横綱・豊昇龍が誕生 モンゴル出身で6人目 横綱空位は回避 (яп.). Mainichi Shimbun. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  100. ↑ Sumo: Mongolian wrestler Hoshoryu becomes 74th yokozuna. Kyodo News. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  101. ↑ Sumo: Mongolian wrestler Hoshoryu becomes 74th yokozuna. Kyodo News. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  102. ↑ 横綱豊昇龍が口上「気魄一閃の精神で精進致します」 全会一致で横綱昇進 (яп.). Nikkan Sports. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  103. ↑ а б Sumo: Mongolian wrestler Hoshoryu becomes 74th yokozuna. Kyodo News. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025.
  104. ↑ а б 「気魄一閃」豊昇龍、叔父の元横綱朝青龍と同じく大関、横綱昇進時同じ四字熟語貫く (яп.). Nikkan Sports. 29 січня 2025. Процитовано 29 січня 2025. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «phonecall» визначена кілька разів з різним вмістом
  105. ↑ 豊昇龍、叔父の元横綱朝青龍が見守る前で奉納土俵入り　露払いは明生、太刀持ちに平戸海 (яп.). Nikkan Sports. 31 січня 2025. Процитовано 31 січня 2025.
  106. ↑ Frederick, Jim (28 квітня 2003). Dolgorsuren Dagvadorj: Possessing the strength to lift an entire nation. Time. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 9 липня 2008.
  107. ↑ Д.Долгорсүрэн зааны ач хүү сүмод хүч үзэхээр болжээ (монг.). Eagle News. 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 27 липня 2023.
  108. ↑ 朝青龍のおい・ルブサンゴンボ＆武蔵丸のおい・ダニエル 元横綱を叔父に持つ2人が新弟子検査受検へ (яп.). Sports Nippon. 30 жовтня 2024. Архів оригіналу за 12 грудня 2024. Процитовано 30 жовтня 2024.
  109. ↑ 朝青龍のおい・豊昇龍 3連敗の崖っぷちから勝ち越し「おじさんに怒られました」 (яп.). Sports Nippon. 23 березня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  110. ↑ 【初場所】元朝青龍 金峰山に激励電話...甥の豊昇龍とのＶ争いにも「あのヤロウに負けるな」 (яп.). Tokyo Sports. 24 січня 2025. Архів оригіналу за 25 січня 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  111. ↑ 新入幕の豊昇龍、立ち合い磨き目標は「２桁で三賞」. Nikkan Sports (яп.). 31 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  112. ↑ 「なぜ叔父さんのことを聞くのか」 豊昇龍に表れた変化 初場所 (яп.). Mainichi Shimbun. 8 січня 2023. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  113. ↑ 大関豊昇龍「なんでいつもおじさんと比べられるかな」大栄翔を上手出し投げで下し優勝争い死守 (яп.). Nikkan Sports. 21 січня 2025. Процитовано 26 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хосьорю_Томокацу&oldid=44577932