Перейти до вмісту

Храми Ялтинського району

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Назва Розташування Короткі відомості Зображення
Собор Святого Благовірного Князя Олександра Невського Ялта, вул. Садова, 2 Головний православний собор Ялти, одна з визначних архітектурних пам'яток міста. Збудовано на честь російського імператора Олександра II, який загинув від рук народовольців. Освячення собору відбулося 4 грудня 1902 року в присутності імператора Миколи II, його сім'ї та свити.
Храм Святителя Миколи Мірлікійського Кучюк-Озен (Малоріченське) Єдина церква-маяк на території України, найвища церква на території АР Крим.
Храм Феодора Стратилата у Фуні Демірджі (Лучисте) Середньовічний православний храм у складі комплексу фортеці Фуна.
Церква святого Федора в Алушті Алушта Православний храм в Алушті в Криму.
Храм Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова Краснокам'янка
Каплиця Різдва Христового траса Ялта—Сімферополь (зупинка «Гурзуф»)
Вірменська апостольна церква Ялта Будівля церкви була зведена в 19091914 роках за проєктом архітектора Р. Тер-Мікелова. Споруда нагадує древній храм Ріпсиме (VII—XII ст.) в Ечміадзіні. Кошти на споруду величної будівлі виділив бакинський нафтопромисловець Погос Тер-Гукасян, церква була побудована на згадку про дочку, що рано пішла з життя, вона похована в родинній усипальні в основі храму. Пізніше тут були поховані і двоє синів Гукасяна. Збереглася легенда про те, що одні з них загинув при невідомих обставинах, інший нібито наклав на себе руки, програвши значну суму в карти[1].
Церква Преображення Господнього Нікітський ботанічний сад
Церква Святого Миколи Чудотворця Масандра, вул. Дражинського
Храм Святого Іоана Златоуста Ялта, вул. Толстого, 10 Церква в центрі Ялти, розташована на Полікурівському пагорбі. Побудована в 18321837 роках за особистим клопотанням генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова за державний рахунок як соборний храм майбутнього міста. На церемонії відкриття храму був присутній російський імператор Микола І і його дружина Олександра Федорівна. Зразу після цього слідував високий указ про надання Ялті статусу міста.
Каплиця Святителя Миколи Ялта, Морвокзал
Церква Святого Великомученика Федора Тирона Ялта, Аутка
Хрестовоздвиженська церква Лівадія, Палацовий копмлекс Церква примикає до Великого Палацу з південно-західної сторони. Була перебудована (під керівництвом Монігетті) з костьолу сім'ї Потоцьких в 1864 році. Через перебудову вівтар розміщено з південного боку, а не на схід, як це прийнято в православ'ї. Церкву створено у візантійському стилі, взірцем послугувала церква монастиря Осіос-Лукас (X вік) в Лівадії (Беотія, Греція).
Храм Покрова Пресвятої Богородиці Ореанда Церква у Лівадії, побудована за замовленням Великого князя Костянтина Миколайовича Романова у 1885 році. Пам'ятка національного значення. Виконана у грузинсько-візантійському стилі за проектом академіка архітектури А. А. Авдєєва. Храм прикрашений мозаїками італійця Антоніо Сальвіаті. У будівництві брали участь князь Г. Г. Гагарін, колишній Віце-президент Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, академіки Д. І. Грімм, М. В. Васильєв.
Церква Святої Ніни Гаспра
Храм Архангела Михайла Алупка
Храм Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона Алупка, дитячий санаторій ім. Боброва
Храм Святого Благовірного Князя Олександра Невського Алупка
Церква Воскресіння Христового Форос Пам'ятник архітектури 19 століття. Знаходиться над селищем, на відвісній Червоній скелі (400 метрів над рівнем моря). Побудована коштами чайного магната О. Г. Кузнєцова, на честь спасіння імператора Олександра ІІІ і його сім'ї при аварії потягу в 1888 році. Освячення храму відбулося в 1892 році[2].
Храм Успіння Божої Матері Гурзуф
Храм Воскресіння Христового Ялта, вул. Щербакова, 6
Храм Покрови Божої Матері Сімеїз
Римо-католицький костел Пресвятої Богородиці Ялта, вул. Пушкінська, 25

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.nedaleko.com.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 5 травня 2010. [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.]
  2. «Крым эксурсионный». Путівник, «Біблекс», 2009, Харків, стор. 111. ISBN 978-966-2161-08-3(рос.).

Джерела

[ред. | ред. код]