Храми Ялтинського району
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Назва | Розташування | Короткі відомості | Зображення |
|---|---|---|---|
| Собор Святого Благовірного Князя Олександра Невського | Ялта, вул. Садова, 2 | Головний православний собор Ялти, одна з визначних архітектурних пам'яток міста. Збудовано на честь російського імператора Олександра II, який загинув від рук народовольців. Освячення собору відбулося 4 грудня 1902 року в присутності імператора Миколи II, його сім'ї та свити. | 
|
| Храм Святителя Миколи Мірлікійського | Кучюк-Озен (Малоріченське) | Єдина церква-маяк на території України, найвища церква на території АР Крим. | 
|
| Храм Феодора Стратилата у Фуні | Демірджі (Лучисте) | Середньовічний православний храм у складі комплексу фортеці Фуна. | 
|
| Церква святого Федора в Алушті | Алушта | Православний храм в Алушті в Криму. | 
|
| Храм Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова | Краснокам'янка | ||
| Каплиця Різдва Христового | траса Ялта—Сімферополь (зупинка «Гурзуф») | ||
| Вірменська апостольна церква | Ялта | Будівля церкви була зведена в 1909—1914 роках за проєктом архітектора Р. Тер-Мікелова. Споруда нагадує древній храм Ріпсиме (VII—XII ст.) в Ечміадзіні. Кошти на споруду величної будівлі виділив бакинський нафтопромисловець Погос Тер-Гукасян, церква була побудована на згадку про дочку, що рано пішла з життя, вона похована в родинній усипальні в основі храму. Пізніше тут були поховані і двоє синів Гукасяна. Збереглася легенда про те, що одні з них загинув при невідомих обставинах, інший нібито наклав на себе руки, програвши значну суму в карти[1]. | 
|
| Церква Преображення Господнього | Нікітський ботанічний сад | ||
| Церква Святого Миколи Чудотворця | Масандра, вул. Дражинського | ||
| Храм Святого Іоана Златоуста | Ялта, вул. Толстого, 10 | Церква в центрі Ялти, розташована на Полікурівському пагорбі. Побудована в 1832—1837 роках за особистим клопотанням генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова за державний рахунок як соборний храм майбутнього міста. На церемонії відкриття храму був присутній російський імператор Микола І і його дружина Олександра Федорівна. Зразу після цього слідував високий указ про надання Ялті статусу міста. | 
|
| Каплиця Святителя Миколи | Ялта, Морвокзал | ||
| Церква Святого Великомученика Федора Тирона | Ялта, Аутка | ||
| Хрестовоздвиженська церква | Лівадія, Палацовий копмлекс | Церква примикає до Великого Палацу з південно-західної сторони. Була перебудована (під керівництвом Монігетті) з костьолу сім'ї Потоцьких в 1864 році. Через перебудову вівтар розміщено з південного боку, а не на схід, як це прийнято в православ'ї. Церкву створено у візантійському стилі, взірцем послугувала церква монастиря Осіос-Лукас (X вік) в Лівадії (Беотія, Греція). | 
|
| Храм Покрова Пресвятої Богородиці | Ореанда | Церква у Лівадії, побудована за замовленням Великого князя Костянтина Миколайовича Романова у 1885 році. Пам'ятка національного значення. Виконана у грузинсько-візантійському стилі за проектом академіка архітектури А. А. Авдєєва. Храм прикрашений мозаїками італійця Антоніо Сальвіаті. У будівництві брали участь князь Г. Г. Гагарін, колишній Віце-президент Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, академіки Д. І. Грімм, М. В. Васильєв. | 
|
| Церква Святої Ніни | Гаспра | ||
| Храм Архангела Михайла | Алупка | ||
| Храм Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона | Алупка, дитячий санаторій ім. Боброва | ||
| Храм Святого Благовірного Князя Олександра Невського | Алупка | ||
| Церква Воскресіння Христового | Форос | Пам'ятник архітектури 19 століття. Знаходиться над селищем, на відвісній Червоній скелі (400 метрів над рівнем моря). Побудована коштами чайного магната О. Г. Кузнєцова, на честь спасіння імператора Олександра ІІІ і його сім'ї при аварії потягу в 1888 році. Освячення храму відбулося в 1892 році[2]. | 
|
| Храм Успіння Божої Матері | Гурзуф | ||
| Храм Воскресіння Христового | Ялта, вул. Щербакова, 6 | ||
| Храм Покрови Божої Матері | Сімеїз | ||
| Римо-католицький костел Пресвятої Богородиці | Ялта, вул. Пушкінська, 25 | .JPG)
|
- ↑ www.nedaleko.com.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 5 травня 2010.
- ↑ «Крым эксурсионный». Путівник, «Біблекс», 2009, Харків, стор. 111. ISBN 978-966-2161-08-3(рос.).
