Хрущ білий
| Хрущ білий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білого хруща
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Polyphylla fullo | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Хрущ білий[джерело?] (Polyphylla alba) — великий жук[1] з підродини хрущів, родини пластинчастовусих[1][2][3].
Відносно великий жук завдовжки 25.5-33.2 мм. Тіло велике, видовжено-овальне, досить опукле. Весь верх тіла майже рівномірно покритий дуже густими білими лусочками не утворюючи смуг та плям. У самців вони густіші, тому повністю приховують основний фон[4].
Груди в густих довгих жовтувато-білих волосинках. Черевце у дуже густих білих лусочках. Ноги у самця стрункі, у самки більш короткі та товсті, також вкриті лусочками та волосками. Передні гомілки зовні у самця та самки з 3 гострими зубцями, причому середній зубець сильно наближений до вершинного. Вперше його описав Петер-Симон Паллас у 1773 році[5].
Середньоазійський вид, що проникає в степову зону Європейсько-Обської підобласті в межах Європейської частини на захід до о. Джарилгач на Чорному морі[4]. У Криму широко поширений (Євпаторія, Байдарські ворота, Керч), так само як і по косах північного берега Азовського моря. Кордон ареалу в Європейській частині від узбережжя Чорного та Азовського морів до Кавказу. У Китаї та Монголії мешкає підвид Polyphylla alba vicaria[1].
Мешкає на пісках, пісках річкових терас, піщаних дюнах морських узбереж та на барханних пісках пустель. Політ жуків на Чорноморському узбережжі України припадає на липень, на території Європейської та Азійської частини Росії — із середини червня до кінця липня. Дорослі жуки не харчуються (афагія) і вдень закопуються в піски, активні та літають у сутінках[6].
Генерація трьохрічна. Личинка є шкідником багатьох культур, що ушкоджує на піщаному ґрунті коріння плодових дерев, виноградної лози, картопля, суницю.
У Китаї та Монголії мешкає підвид Polyphylla alba vicaria[7]. Від номінативного підвиду відрізняється дещо меншим розміром — довжина тіла до 30 мм. Літ із другої половини червня, до початку серпня.
- Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.[сторінка?] (рос.)
- Савковский, П.П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5-е изд., доп. и перераб.). К.: Урожай. с. 96.[сторінка?] (рос.)
- ↑ а б в Roskov Y., Kunze T., Orrell T., Abucay L., Paglinawan L., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Decock W., De Wever A., Didžiulis V. (ed) (2019). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2019 Annual Checklist. Species 2000: Naturalis, Leiden, the Netherlands. ISSN 2405-884X. TaxonID: 54733552. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 31 травня 2022. [Архівовано 2019-12-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Schoolmeesters P. (2019). Scarabs: World Scarabaeidae Database (version Jan 2019). In: Species 2000 & ITIS Catalogue of Life, 2019 Annual Checklist (Roskov Y., Ower G., Orrell T., Nicolson D., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., DeWalt R.E., Decock W., Nieukerken E. van, Zarucchi J., Penev L., eds.). Digital resource at www.catalogueoflife.org/annual-checklist/2019. Species 2000: Naturalis, Leiden, the Netherlands. ISSN 2405-884X.
- ↑ Scarabs: World Scarabaeidae Database. Schoolmeesters P., 2011-05-30
- ↑ а б Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). Г.Я.Бей-Биенко (ред.). Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 2. Жесткокрылые и веерокрылые, № 89. Москва - Ленинград: Наука. с. 196. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 31 травня 2022.(рос.)
- ↑ Pallas P.S. (1773) Reisen durch verschiedene Provinzen des Russischen Reiches. Zweiter Theil. Zweytes Buch, Petersberg Akademische Buchhandlung Tome 2.2:371-744
- ↑ Polyphylla alba (Pallas, 1773)
- ↑ Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011). Species 2000 & ITIS [[Catalogue of Life]]: 2011 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Процитовано 31 травня 2022.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
