Хуан Міча
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Хуан Міча Обьянг Бікоро | |
| Народження | 28 липня 1975 (49 років) | |
| Бата, Екваторіальна Гвінея | ||
| Громадянство |  Екваторіальна Гвінея
| |
| Позиція | нападник | |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1998—2002 |  Екваторіальна Гвінея
|
3 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2014 2015 2015 2020 2020 2021—н.ч. 2021 |
Екваторіальна Гвінея (WU-20) Екваторіальна Гвінея (U-17) Екваторіальна Гвінея (U-20) Екваторіальна Гвінея (U-17) Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея «Аконангуї»
|
|
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Хуан Міча Обьянг Бікоро або просто Хуан Міча (ісп. Juan Micha Obiang Bicogo / Juan Micha; нар. 28 липня 1975, Бата, Екваторіальна Гвінея) — гвінейський футболіст та тренер, виступав на позицію нападника.
У футболці національної збірної Гвінеї наприкінці 1990-х років — на початку 2000-х років.
Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську кар'єру в Мадриді. Перебуваючи у «Фуенлабраді», де працював з Естебаном Беккером, якого він переконав очолити жіночу збірну Екваторіальної Гвінеї у 2012 році[1]. Входив до тренерського штабу Беккера як у жіночій, так і в чоловічій національні збірні. До 2015 року також працював головним тренером дівочої збірної Екваторіальної Гвінеї (WU-17)[2]. У липні 2020 року висунув свою кандидатуру на посаду голови чоловічої збірної Екваторіальної Гвінеї після того, як француз Себастьєн Міньє залишив посаду вакантною. 23 вересня 2020 року Екваторіальногвінейська федерація футболу (ФЕГУІФУТ) призначила Хуана знову тренером дівочої збірної (WU-17). Президент Густаво Ндонг стане на боці (разом із Касто Нопо) у двох майбутніх офіційних матчах проти Лівії в листопаді. 29 жовтня 2020 року, оскільки Екваторіальна Гвінея на той час не мала офіційного головного тренера національної збірної, президент FEGUIFUT Густаво Ндонг запросив його на посаду виконувача обов'язків головного тренера (разом із Касто Нопо) у двох офіційних матчах листопада проти Лівії. Оскільки Нсаланг Насьональ виграв обидва поєдинки, ФЕГУІФУТ попросив його продовжити роботу на посаді, але фахівець спочатку хотів підписати контракт. 23 березня 2021 року підписав 1-річний контракт, щоб стати наступним головним тренером Екваторіальної Гвінеї. Через два дні його команда перемогла Танзанію і вийшла на Кубок африканських націй 2021 року.
- ↑ Esteban Becker, del anonimato a la conquista del fútbol africano (ісп.). Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- ↑ CF Reus: Aniceto rompe barreras (ісп.). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- Хуан Міча на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль тренера [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
- Профіль тренера [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера [Архівовано 16 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті ogol.com.br
- Профіль тренера [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
1 Х. Овоно (в) • 2 Має • 3 Аньєбо • 4 Бікоро • 5 Анвене • 6 Еду • 7 Беліма • 8 Мачін • 9 Сіафа • 10 Е. Нсуе (к) • 11 Ндонг • 12 Маріано Магно (в) • 13 Сапунга (в) • 14 Буйла • 15 К. Акапо • 16 Коко • 17 Міранда • 18 Доріан Хуніор • 19 Нлаво • 20 Енеме • 21 Естебан • 22 Ганет • 23 Месегер • 24 Бальбоа • 25 Ф. Овоно (в) • 26 Х. Акапо • 27 Оба • 28 Л. Нсуе • Тренер: Хуан Міча | | |
1 Овоно (в) • 2 Сенра • 3 Аньєбо • 4 Бікоро • 5 Ело • 6 Еду • 7 Мачін • 8 Я. Буйла • 9 Обама • 10 Е. Нсуе (к) • 11 Ндонг • 12 Ондо • 13 Ембела (в) • 14 Бальбоа • 15 Акапо • 16 Коко • 17 Міранда • 18 Ела • 19 Нлаво • 20 Енеме • 21 Естебан • 22 Ганет • 23 Сапунга (в) • 24 У. Буйла • 25 Ф. Нсуе • 26 Хосе Набіль • 27 Сіафа • Тренер: Хуан Міча | | |