Худоліївка (Черкаський район)
| село Худоліївка | |
|---|---|
 
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Тер. громада | Медведівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080230070064798 
|
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина 18 століття. |
| Населення | 695 (на 01.01.2007)[1] |
| Площа | 4,1 км²[2] |
| Густота населення | 169,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20923 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°13′42″ пн. ш. 32°20′41″ сх. д. / 49.22833° пн. ш. 32.34472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
93 м[3] |
| Відстань до обласного центру |
31 (фізична) км[4] |
| Відстань до районного центру |
31 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Медведівка |
| Карта | |
  Худоліївка | |
 Худоліївка | |
| Мапа | |
| |
Худолі́ївка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Медведівській сільській громаді. Розташоване за 31 км від міста Чигирин. Населення — 695 чоловік.
На півдні межує з селом Трушівці, на заході з селами Деменці та Зам'ятниця, на півночі з селом Чорнявка. Біля села проходить автошлях Р10.
В середині 18 століття, на місці, де знаходиться сучасна Худоліївка, було глухе місце, куди втікали від своїх поміщиків селяни-кріпаки і поступово заселяли його. За спогадами старожилів, першим поселився сюди селянин на прізвище Куцевол із села Худоліївка Чернігівської губернії, що знаходилося біля Пирятина. Припускають, що він і назвав нове село ім'ям свого рідного села. За іншою версією, назва села походить від того, що селянам дуже погано жилося, "худо", землі мало, велику площу займали піски.[джерело?]
Також існує версія про бунтаря, старшину Запорізької Січі Худолія, якого в 1650 році, частиною запорожців було проголошено гетьманом. Й досі у навколишніх притясминських селах мешкає чимало людей на прізвище Худолій.[джерело?]
Село відоме також тим, що з нього починають родові корені відомого українського історика — Михайла Грушевського. Принаймні архівні згадки про те, що його прадід, дід, численні родичі народилися і жили у Худоліївці, наводять наукові джерела.[5]
Село було визволене від німецьких військ 15 грудня 1943 року.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,29% |
| російська | 1,90% |
| інші/не вказали | 0,81% |
Нині в селі працюють сільрада, 2 сільськогосподарські товариства: СТОВ «Урожай СК» і СТОВ «Чигиринзерно», ПП В. М. Цибенко, ПП «ФЕБ 2006», загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, відділення поштового зв'язку, 4 об'єкти роздрібної торгівлі, парафія УПЦ Московського патріархату.
-
Пам'ятник загиблим односельчанам у Другій світовій війні. -
Церква Святої Параскеви -
Сільрада та сільський клуб
- Грушевський Марко Федорович — церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець.
- Міхненко Григорій Кирилович — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці. У 1937—1939 роках працював директором Худоліївської семирічної школи.
- ↑ Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008. [Архівовано 2008-08-03 у Wayback Machine.]
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2007.
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Титаренко Л. І. Фотопутівник «Чигиринськими шляхами». ISBN 966-8438-62-0, 2007 рік, ст.9.
- Бочилов П. Худоліївка: [З історії села] //Зоря комунізму. — 1990. — 7 серпня.