Хусто Руфіно Барріос
| Хусто Руфіно Барріос ісп. Justo Rufino Barrios | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 4 червня 1873 — 2 квітня 1885 року | |||
| Попередник: | Мігель Гарсіа Гранадос | ||
| Наступник: | Алехандро Сінібальді | ||
| Народження: |
19 липня 1835[1] Сан-Маркос, State of Guatemalad, Центральноамериканська федерація | ||
| Смерть: |
2 квітня 1885[2][1][…] (49 років) Чальчуапа, Western Santa Anad, Регіон Санта-Ана, Сальвадор | ||
| Причина смерті: | загиблий у бою | ||
| Поховання: | Guatemala City General Cemeteryd | ||
| Країна: | Гватемала | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Університет Сан-Карлос | ||
| Шлюб: | Francisca Aparicio de Barriosd | ||
| Діти: | María Josefa Barrios y Apariciod і Antonio Barriosd | ||
| Автограф: | 
| ||
Хусто Руфіно Барріос Ауйон (ісп. Justo Rufino Barrios Auyón; 19 липня 1835 — 2 квітня 1885) — державний та політичний діяч Гватемали, президент країни з червня 1873 до квітня 1885 року.
Народився у містечку Сан-Лоренсо (департамент Сан-Маркос). Вивчав юриспруденцію, здобувши диплом юриста 1862 року.
Внаслідок ув'язнення батька за опозицію президенту Рафаелю Каррері Барріос 1855 року залишив країну й оселився у Мексиці, звідки неодноразово намагався здійснити переворот та скинути Карреру і його наступника Вісенте Серну Сандоваля, що йому і вдалось у липні 1871 року[4], коли до влади прийшов Мігель Гарсіа Гранадос, за президентства якого Барріос став головнокомандувачем гватемальської армії.
У червні 1873 року Барріос сам став президентом Гватемали.
Політика Барріоса сприяла економічному розвитку країни. Він домігся значного послаблення впливу католицької церкви та практично підкорив її державному контролю[5]. Барріос також проголосив формальну свободу преси, реформував поліцію, створив мережу державних шкіл, приділяв багато уваги розвитку столиці. За його президентства було прокладено перші телеграфні лінії та залізниці. 1879 він ратифікував нову конституцію, а 1880 був переобраний на другий шестирічний термін.
Прагнучи здійснити свої плани з об'єднання республік Центральної Америки на єдину державу, Хусто Руфіно Барріос 1885 року виступив проти Сальвадору, однак у першому ж бою, що відбувся 2 квітня поблизу з Чальчуапою, його військо було розбито, а сам він загинув[4].
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ ВРЕ [Архівовано 2014-07-16 у Wayback Machine.] [недоступне посилання]
- Велика радянська енциклопедія [недоступне посилання]
| Президенти (1839–1944) | Маріано Рівера Пас • Рафаель Каррера • Педро де Айсінена-і-Піньйоль • Вісенте Серна Сандоваль • Мігель Гарсіа Гранадос • Хусто Руфіно Барріос • Алехандро Сінібальді • Мануель Барільяс • Хосе Рейна Барріос • Мануель Естрада Кабрера • Карлос Еррера • Хосе Марія Орельяна • Ласаро Чакон Гонсалес • Хосе Марія Рейна Андраде • Хорхе Убіко • Хуан Федеріко Понсе Вайдес |  |
|---|---|---|
| Революційна хунта (1944—1945) | ||
| Президенти (1945—1954) | ||
| Військова хунта (1954—1957) | ||
| Президенти (1957-) | Гільєрмо Флорес Авенданьо • Мігель Ідігорас Фуентес • Енріке Перальта Асурдіа • Хуліо Сесар Мендес Монтенегро • Карлос Мануель Арана Осоріо • Кхель Лаугеруд Гарсіа • Фернандо Ромео Лукас Гарсія • Ефраїн Ріос Монтт • Оскар Умберто Мехіа Вікторес • Вінісіо Сересо • Хорхе Серрано Еліас • Густаво Еспіна Салгеро • Раміро де Леон Карпіо • Альваро Арсу • Альфонсо Портільо • Оскар Бергер • Альваро Колом • Отто Перес Моліна • Джиммі Моралес • Алехандро Джамматтеї • Бернардо Аревало | |
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
