Хутір Войнаровського
| хутір Войнаровського | |
|---|---|
| Країна |  СРСР— УРСР
|
| Область | Бердичівська округа |
| Район/міськрада | Любарський район |
| Громада | Панасівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1865 року |
| Населення | 42 (1926) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
Хутір Войнаровського (Войнарівщина, рос. хутор Войнаровского) — колишній хутір у Панасівській сільській раді Любарського району Бердичівської округи Української РСР.
У 1923 році в хуторі налічувалося 4 двори з 20 мешканцями[1].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 42 особи, з них 23 чоловіків та 19 жінок; за національністю — українців — 30, поляків — 12. Кількість господарств — 8[2].
Заснований 1865 року. Входив до складу Любарської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії[2]. У березні 1921 року, в складі волості, переданий до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоствореної Панасівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи[3]. Розміщувався за 6 верст від районного центру, містечка Любар, та за 3 верст — від центру сільської ради, с. Панасівка[1].
17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи[3]. Відстань до центру сільської ради с. Панасівка становила 3 версти, до районного центру, міст. Любар — 7 верст, до окружного центру в Бердичеві — 53 версти, до найближчої залізничної станції Печанівка — 16 верст[2].
Виключений з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[3].
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 158. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 липня 2024.
- ↑ а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 60-61. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 7 липня 2024.
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 23, 235. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 липня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |