Хімка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хімка
Річка Хімка у лісопарку Покровське-Стрешнєво, Росія, Москва
55°55′23.500000098401″ пн. ш. 37°26′26.300000100392″ сх. д. / 55.92319° пн. ш. 37.44064° сх. д. / 55.92319; 37.44064
ВитікХімкинський ліс
• координати55°55′23.500000098401″ пн. ш. 37°26′26.300000100392″ сх. д. / 55.92319° пн. ш. 37.44064° сх. д. / 55.92319; 37.44064
ГирлоМосква
• координати55°48′33.20000009919″ пн. ш. 37°26′36.900000098809″ сх. д. / 55.80922° пн. ш. 37.44358° сх. д. / 55.80922; 37.44358
Басейнбасейн Волгиd
Країни:Росія Московська області)
РегіонМосква
Московська область
Довжина18 км
Притоки:Gracgyovkad і Chernushkad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хімка (рос. Химка) — річка у місті Москва та Московській області, Росія, значна ліва притока річки Москви. Розташована на північному заході Москви, при цьому з 18 км довжини, з них 4 км — поза Москвою вище Хімкинського водосховища та 2 км в дзеркалі Хімкинського водосховища та Каналу імені Москви. Початок на околиці Хімкинського лісопарку на північ від міста Хімки, якому вона дала назву.

Більша частина стоку Хімки зарегульована високою земляною греблею Хімкинського водосховища і надходить в Москву-ріку разом з волзькою водою через канал імені Москви та дериваційний канал з р. Сходнею. Нижче греблі Хімка починається знову від джерел Покровського-Стрешнєва. Основні притоки — Грачова (нині Бутаковська затока Хімкінського водосховища), зліва Воробйова (також затока) та Чернушка. Через Хімку перекинутий Тушинський міст (1933).

Долина

[ред. | ред. код]
Бобер у річці Хімка. Парк Покровське-Стрешнєво.

Долина Хімки є дуже мальовнича. У районі Покровського-Стрешнєва річка у 1991 році оголошена пам'яткою природи. На її берегах розташований Хімкінський лісопарк з затокою Воробйова, сад «Захарково», Парк Дружби в Хімках-Ховрині, парк в садибі Покровському-Стрешнєві, де виходять на поверхню численні джерела.

Природа

[ред. | ред. код]

У річці водяться плітка, окунь, йорж, збереглися місця нересту.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Села Альошкіно, Захарково, Іваньково, Нікольське, Єлизаветино, а також місто Хімки (у районі Хімок-Ховріна).

Назва

[ред. | ред. код]

Етимологія гідроніма остаточно не з'ясована. З XVI століття було відомо у формі Хинка, орфографічний варіант Химка. В. М. Топоров вважав гідронім балтизмом і зіставляв його з лит. kiminas («мох»). Є. М. Поспєлов виводив назву від білоруського балтизму хім («низький ліс, кущі, переважно з вільхи й верби»), відомого в говорах східної Білорусі. Іноді для пояснення назви береться російське діалектне слово хинь («нісенітниця, дрібниці, патякання»), хинить («хулити, хаяти, лаятись»), які наводяться В. І. Далем[1][2]. Ще одна версія пов'язує назву з чоловічим ім'ям Химка — просторічною формою імені Ефим (Юхим)[3].

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

Особливість річки — дюкер під каналом Москва-Волга, фактично одна річка тече під іншою. [4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 283-284.
  3. Топонимический словарь центральной России/2002/М: Армада-пресс/ISBN 5-309-00257-X
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)