Перейти до вмісту

Цвєткова Валентина Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цвєткова Валентина Петрівна
Народження10 (23) квітня 1917 Редагувати інформацію у Вікіданих
Астрахань, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 листопада 2007(2007-11-27) (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняАстраханське художнє училище імені Павла Власова
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительВласов Павло Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСХ СРСР і Спілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний художній музей України, Харківський художній музей, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, Сімферопольський художній музей, Астраханська картинна галерея імені Павла Догадіна, Третьяковська галерея, Російський музей, Чернігівський обласний художній музей, Хмельницький обласний художній музей і Ялтинський історико-літературний музей Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Слави II ступеня медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» орден княгині Ольги III ступеня
народний художник України заслужений художник УРСР Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим

Валенти́на Петрі́вна Цвєтко́ва (23 квітня 1917, Астрахань — 27 листопада 2007, Ялта) — українська художниця; член Спілки художників СРСР з 1944 року[1] та Ялтинської організації Спілки радянських художників України з 1960 року[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 10 [23] квітня 1917(19170423) року в місті Астрахані (нині Російська Федерація) в сім'ї священника[3]. Протягом 1930—1935 років навчалася в Астраханському художньому училищі, була ученицею Павла Власова[1].

У 1935—1938 роках працювала в товаристві «Художник» в Астрахані; у 1938—1940 роках — в майстерні при Будинку мистецтв у Ленінграді[1].

У 1950—1972 роках — член правління Кримського відділення Спілки радянських художників України[1]. Мешкала в Ялті в будинку на вулиці Платонова, № 9А, квартира № 14[4], будинку на вулиці Тавричній, № 24[5] та у будинку на вулиці Бірюкова, № 30, квартира № 3[2]. Померла в Ялті 27 листопада 2007 року[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкового живопису, писала портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

  • «Натюрморт с хризантемами и фруктами» (1951);
  • «Японська айва» (1952);
  • «Човни» (1955);
  • «Бузок» (1959);
  • «Флокси» (1959);
  • «Літній вечір» (1961);
  • «Батьківщина Тараса» (1964);
  • «Голубі квіти» (1967);
  • «Хризантеми» (1967);
  • «Натюрморт з японською айвою» (1969);
  • «Польові квіти» (1970);
  • «Квітуча гліцинія» (1971);
  • «Весняний натюрморт з японською айвою» (1971—1972; Чернігівський художній музей)[3];
  • «Флокси» (1972; Хмельницький художній музей)[6];
  • «Стамбул. Рано-вранці» (1973);
  • «Іспанський дрік» (1980);
  • «Весна» (1980);
  • «Квітучий Крим» (1985);
  • «Гліцинія» (1986);
  • «Байдарський монастир. Фороська церква» (1988);
  • «Гірські трави» (1990—1994);
  • «Цвіте мигдаль» (1990—1994);
  • «Весняна Ялта» (1990—1994);
  • «Початок весни» (1992);
  • «Півонії» (1995);
  • «Ромашки» (1997);
  • «Бузок» (1997);
  • «Японська магнолія» (1998);
  • «Троянди» (2001).

Брала участь у мистецьких виставках з 1936 року (Астраханська картинна галерея[3]), республіканських — з 1951 року, всесоюзних — з 1955 року[4], закордонних — з 1965 року, зокрема в Парижі в 1967 і 1968 роках, у виставці українських художників у Канаді в 1970 році[7]. Персональні виставки провела у Києві у 1960, 1969, 1976, 1980 роках, Сімферополі у 1968, 1972, 1985 роках, Москві у 1968, 1980, 2001 роках, Астрахані, Кисловодську, Алупці у 1975 році, Керчі у 1976, 1978 роках, Ялті у 1954, 1975, 1978, 1979, 1997, 2002 роках[1].

Крім вище згаданих музеїв, роботи художниці представлені в Національному художньому музеї України, Харківському, Сумському, Сімферопольському художніх музеях, Астраханській картинній галереї[7], у Державній Третьяковській галереї в Москві, у Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, у музеях Болгарії, Угорщини, Канади, Японії, Сполучених Штатів Америки, Франції[1], а також у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Франції, Англії, Ізраїлю, Туреччини, Італії[7]. 2007 року подарувала Ялті 75 своїх творів[3], які зберігаються у Ялтинському історико-літературному музеї[8].

Відзнаки

[ред. | ред. код]
ордени і медалі
почесні звання

Вшанування

[ред. | ред. код]

2002 року іменем художниці названо малу планету, котру відкрила Кримська астрофізична обсерваторія[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Цветкова Валентина Петровна / Арт-галерея «Nostalgie». (рос.)
  2. а б Цвєткова Валентина Петрівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 506.
  3. а б в г д е Валентина Цвєткова. Життя пов'язане з красою. / Музеї України. 4 травня 2012.
  4. а б Українські радянські художники, 1972.
  5. Цвєткова Валентина Петрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 156.
  6. Цвєткова Валентина Петрівна. Флокси / Хмельницький обласний художній музей
  7. а б в Цвєткова Валентина Петрівна / Ню арт.
  8. В Ялте состоялась презентация «Выставки одной картины» / Ялта. 3 березня 2016. (рос.)
  9. Указ Президента України від 19 квітня 2007 року № 327/2007 «Про нагородження Цветкової В. П. орденом княгині Ольги»
  10. Митці України, 1992, с. 620.
  11. Указ Президента України від 21 липня 1997 року № 662/97 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  12. Список Почетных граждан г. Ялта. (рос.)
  13. Решение Президиума Верховной Рады Автономной Республики Крым «О награждении работников различных отраслей» № rb0436003-07 від 18 квітня 2007 року.

Література

[ред. | ред. код]