Центральний пагорб (Севастополь)
| Центральний пагорб | ||||
.JPG) Центральний пагорб, вид з вул.4-ї Бастіонної | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 44°36′28″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.60778° пн. ш. 33.52389° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Ленінський район (Севастополь) | |||
| Адмінодиниця |
Севастополь  | |||
| Карта | ||||
  Центральний пагорб Центральний пагорб (Sevastopol) | ||||
 Центральний пагорб у Вікісховищі | ||||
Центральний пагорб (крим. Merkeziy Oba) — пагорб, історичний район у центрі Севастополя. Розташований у внутрішньому колі центрального кільця, що утворюється вулицями Великою Морською, Леніна та проспектом Нахімова.
Вважається «тихим центром» міста, тобто віддаленим від шумних магістралей районом у самому центрі. Навколо пагорбу проходить Центральне міське кільце.
З кінця XVIII століття, майже від початку заснування Севастополя, пагорб хаотично забудовувався більш бідними жителями міста, які не мали можливості оселитись на головних вулицях внизу, у його підніжжя. Пагорб не мав чіткого планування та ясного архітектурного вигляду, та багато будівель зводилось без будь-якого дозволу, за що його прозвали «хребтом беззаконня».
У 1839 був затверджений генеральний план розвитку Севастополя, який передбачав для пагорба повне знесення старих будівель та нову забудову з чітким плануванням вулиць. У 1840-х проводились роботи згідно з цим планом. Більшість будівель того періоду були знищені у ході Кримської та Другої світової війн, але створене в той час планування вулиць збереглося донині.
У наш час пагорб забудований у більшості післявоєнними дво- та триповерховими будинками у стилі радянського неокласицизму (так звані «сталінки»). Серед збережених довоєнних будівель найбільш цінними є:
- Будинок Волохова, 1840-і
- Башта вітрів, 1849
- Володимирський собор, 1848—1888
- Петропавлівський собор, 1888
- Костянтинівське реальне училище, 1876. Нині школа № 3. Має окремі риси готичного стилю
- Будинок Ріхтера, вул. Суворова, 28, 1912
-
-
Типова житлова забудова пагорбу -
Гімназія №3
Висота пагорба над рівнем моря сягає 60 метрів у найвищій точці. Для підйому нагору існують близько 10 сходів. Серед найбільших:
- Сінопський спуск, що веде до проспекту Нахімова та набережної Корнілова. Це наймонументальніші сходи Севастополя. Споруджені у 50-60 роках XX століття. Архітектори В. М. Артюхов, Ю. Н. Белькович, Б. В. Калинков и Н. Н. Сдобняков[1].
- Таврійські сходи, ведуть до вулиці Великої Морської. Збудовані у 50-70х роках XX сторіччя.
- Сходи до Матроського бульвару, найстаріші, зведені вперше у 1834. Ведуть до перехрестя площі та проспекту Нахімова.
- Сходи з площі Суворова, 1960-і[2].
-
Синопський спуск -
Сходи на вулиці Алексакіса -
Таврійські сходи, верхня частина
- Матроський бульвар
- Сквер навпроти Петропавловського собору
- Сквер біля Володимирського собору
- ↑ Синопский спуск. Стаття з сайту Jalita.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Веникеев E.В. Лестницы Севастополя. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- Веникеев Е. В. Севастопольские маршруты. Путеводитель. — Симферополь: Таврия, 1988 [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»