Церква Пресвятої Трійці (Сихів)
| Церква Пресвятої Трійці | |
|---|---|
 Церква Пресвятої Трійці на Сихові | |
| 49°47′21.30000010001″ пн. ш. 24°4′20.424000100002″ сх. д. / 49.78925° пн. ш. 24.07234° сх. д. | |
| Тип споруди | дерев'яна церкваd |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Кінець будівництва | 1654 |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | 79066, м. Львів, вул. Садибна, 1а |
  Церква Пресвятої Трійці (Сихів) (Львів) | |
 | |
 Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі | |
Церква Пресвятої Трійці — дерев'яна церква у Львові на Сихові. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 484)[1]. Парафія належить до Сихівського протопресвітерату Львівської архієпархії Української греко-католицької церкви.
Церква була збудована у 1654 році. У 1683 році центральний зруб святині був розписаний львівськими майстрами. У 1870-х роках до церкви був прибудований притвор, а також підведені підвалини.
1932 року проведено реставрацію під керівництвом архітектора Олександра Лушпинського. Було зокрема розібрано дзвіницю над бабинцем, з'явились невластиві автентичній споруді вікна. Ґонт був укладений наново і строго лінійно. Було влаштовано високий підмурівок, внаслідок чого змінились загальні пропорції брили. На шпальтах газети «Діло» з'явився критичний відгук, що переросло у подальшу публічну дискусію.[2] Дещо менш критично про реставрацію висловився активний будівничий церков Лев Левинський[3].
У 1971 році верх церкви покритий ґонтом. 1974 року церква Пресвятої Трійці передана Львівській картинній галереї. Було в планах перевезення святині на територію Музею народної архітектури і побуту та облаштування у ній музею.
1990 року церкву повернули громаді вірних Сихівського житлового масиву, а згодом її покрили новим ґонтом. 2006 року упорядковано вхід з вулиці Коломийської та встановлено і освячено пам'ятний знак-хрест з нагоди 400-ліття церкви Пресвятої Трійці. На хресті напис: «Спаси Господи, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє…».
Парафія охоплювала села Сихів та Козельники[4]. Її парохом був професор греко-католицької богословської академії о. Андрій Іщак[5]. Отець Андрій загинув 26 червня 1941 року[6] та був похований на старому сихівському цвинтарі, розташованому поблизу храму (вхід з вул. Майданної). 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло II під час свого візиту до Львова завершив процес беатифікації новомучеників УГКЦ, у тому числі й колишній парох церкви Пресвятої Трійці о. Андрій Іщак, проголошений Іваном Павлом II блаженним[4]. Поряд з цвинтарем розташована символічна курган-могила героям, що боролися та полягли за волю України[7].
Неподалік храму встановлений пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році у 1848 році, який у наш час опинився посеред автостоянки кооперативу «Старий Сихів», що на вул. Садибній, 21[8].
-
-
-
Зворотня сторона -
Хрести перед церквою -
Церква взимку -
Охоронна таблиця
.jpg)
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Архітект. Знівечення церкви на Сихові // Діло. — 1933. — 12 липня. — № 179 (13418). — С. 4; Горникевич Т. «Знівечення церкви на Сихові». (Лист до редакції) // Діло. — 1933. — 20 липня. — № 187 (13426). — С. 4—5; Архітект. Консервація пам'ятників старої архітектури. Ще про церков Сихові // Діло. — 1933. — 5 серпня. — № 203 (13442). — С. 4.
- ↑ Левинський Л. Консервація пам'ятників старовинної архітектури. Чи церква в Сихові відновлена як слід? // Діло. — 1933. — 1 серпня. — № 199 (13438). — С. 2.
- ↑ а б Церква Пресвятої Тройці у Львові. pilgrimage.in.ua. Патріарший паломницький центр. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938, 1938.
- ↑ Спис греко-католицького духовенства, 1944.
- ↑ Старосихівський цвинтар. lvivreport.blogspot.com. Львівський репортаж. 15 липня 2014. Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 316.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 314—316. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Львівський деканат. Парохії позаміські // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1938. — 114 с.
- Священики в часі війни убиті // Спис греко-католицького духовенства Львівської архієпархії (стан з дня 1 січня 1944 р.). — Львів : Накладом греко-католицького митрополичого ординаріяту, 2044. — С. 16.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Церква Пресвятої Трійці у Львові (Сихів) |
|
|
760 років — 760 історій. Козацька церква |
|
|
Козацька дерев'яна церква Пресвятої Трійці, Сихів, Львів |
- Храм Пресвятої Трійці на Сихові. lviv.travel. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 13 травня 2022.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Майданна, 1а — церква Пресвятої Трійці. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- Юрій Боруцький (13 січня 2016). Мешканці Сихова відстояли старовинну церкву Пресвятої Трійці. vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2022.
- Блаженний Андрій Іщак: тихий світильник віри. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.