Проспект Червоної Калини (Львів)
| Проспект Червоної Калини Львів | |
|---|---|
 Південна частина проспекту | |
| Місцевість | Козельники, Сихів |
| Район | Сихівський |
| Назва на честь | Червоної калини |
| Колишні назви | |
| Криворізька | |
| радянського періоду (українською) | Криворізька |
| радянського періоду (російською) | Криворожская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4200 м. |
| поштові індекси | 79012, 79034, 79036, 79049, 79066, 79070[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 4Н, 16, 40, 46, 47А, 53[2] |
| Трамваї | № 4, 8[2] |
| Тролейбуси | № 24[2] |
| Маршрутні таксі | № 7, 11, 13, 14, 19, 23, 32, 37[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Санта Барбара», «Вул. Драгана», «Вул. Коломийська», «Поліклініка № 4», «Сихівська райадміністрація», «Центр Довженка», «Дитяча поліклініка», «ТРЦ „Шувар“», «Вул. Колодзінського», «Вул. Угорська»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—135[3] |
| Пам'ятники | Івану-Павлу II |
| Храми | Різдва Пресвятої Богородиці, Святого рівноапостольного князя Володимира, комплекс Залів Царства Свідків Єгови |
| Державні установи | Сихівська районна адміністрація, Сихівський ВП ГУНП у Львівській області |
| Медичні заклади | КНП «4-та міська поліклініка м. Львова», Дитяче поліклінічне відділення 4-ї КМП, Навчально-реабілітаційний центр «Джерело» |
| Заклади культури | кінотеатр «Кінопалац імені О. П. Довженка» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 12 (пр-кт Червоної Калини, 70) ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9) ВПЗ № 36 (пр-кт Червоної Калини, 44/179) ВПЗ № 49 (пр-кт Червоної Калини, 113) ВПЗ № 66 (вул. Сихівська, 11) ВПЗ № 70 (вул. Довженка, 6)[1] |
| Аптеки | «Подорожник», «ЗІ», «Бажаємо здоров'я» |
| Забудова | багатоповерхова 1980—2010-х років |
| Комерція | ТПР «Шувар», ТОЦ «ІнтерСіті»; ТЦ: «Зубра-центр», «ВАМ», «Арсен» |
| Парки | Імені Святого Івана Павла II Папи Римського[4], Сквер Гідності |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Проспект Червоної Калини у Вікісховищі | |
Проспе́кт Черво́ної Кали́ни — головний проспект мікрорайону Сихів у Львові. Простягається від вулиці Стуса на південь через увесь Сихів до вулиці Вернадського, однієї з найпівденніших вулиць міста.
Частина вулиці від вулиці Стуса до вулиці Угорської 1957 року отримала назву Криворізька. 1981 року цю назву поширено на всю вулицю. Сучасна назва — з 1993 року, на честь калини, як одного з головних символів у народній культурі України, а також як образ відновленої державності.
На перетині проспекту Червоної Калини та вулиці Луганської 6 січня 2004 року за участі президента України Леоніда Кучми введено в дію першу чергу сихівського шляхопроводу, який став важливою транспортною розв'язкою в цьому районі міста. Міст і розв'язку споруджено переважно за кошти Львівської залізниці та за сприяння тодішнього міністра транспорту України Георгія Кірпи. Під час будівництва моста ліквідовано вулицю Брусничну.
Там, де перетинаються сучасні проспект Червоної Калини та вулиця Навроцького (колишня адреса — Снопківська, 87) у XIX столітті розташовувався маєток «Бельоско»[5], поблизу якого у 1889 році збудована цегельня Якоба Райсса, яка випускала цеглу з клеймом «Reiss Bielosko»[6].
Північна частина: двоповерхова барачна кінця 1950-х — початку 1960-х років. Середня і південна частина: 9-поверхова і 14-поверхова 1980—2020-х років, 5-поверхова 1990-х років.
На проспекті Червоної Калини переважає багатоповерхова житлова забудова радянських часів, представлена переважно 9-та 14-поверховими будинками, а також забудова комерційного призначення (ТПР «Шувар», ТОЦ «ІнтерСіті», ТЦ «ВАМ», «Арсен» та багато інших).
№ 36 — торгово-промисловий ринок «Шувар», який є найбільшим торговельним комплексом сільськогосподарської продукції у Львові.
№ 60 — ТРЦ «Сихів» мережі торгових центрів «Арсен»[7], який у червні 2002 року було здано в експлуатацію. Протягом вересня-листопада 2020 року в «Арсені» проводили ремонт та повністю оновили інтер'єр. У оновленому супермаркеті, який відкрили 12 листопада, запрацювала власна піцерія, а також там планують відкриття реберні[8]. 21 квітня 2021 року тут також відкрили відкрили ресторан міжнародної мережі ресторанів швидкого харчування KFC. Заклад став другим з мережі у Львові[9].
№ 62 — торговий центр «ВАМ»[10]. На першому поверсі розташовано продуктовий супермаркет «Сільпо», на другому — низка магазинів промислових товарів та електроніки.
№ 62а — торгово-офісний центр «ІнтерСіті»<[11].
№ 64 — житловий будинок. Одне з приміщень комерційного призначення займає медичний центр Святої Параскеви.
№ 66 — Сихівська районна адміністрація[4]. За цією ж адресою розташований Сихівський відділ поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області[12].
№ 68 — комунальне некомерційне підприємство «4-а міська поліклініка м. Львова»[13].
№ 70 — церква Різдва Пресвятої Богородиці, освячена у жовтні 2000 року. 25 червня 2001 року перед храмом, у присутності кількох сотень тисяч вірних, відбулася літургія для молоді, яку провів Папа Римський Іван Павло II. 2002 року на місці, де проходила літургія, спорудили пам'ятник понтифікові. 28 вересня 2007 року біля храму заклали сквер імені Івана Павла II[14].
№ 76а — Зал Царства Свідків Єгови. У будинку є 5 залів, де восени та навесні проводяться одноденні конгреси Свідків Єгови.
№ 86а — Навчально-реабілітаційний центр «Джерело». Центр функціонує з 1993 року. Реабілітаційні програми для дітей та молоді з особливими потребами поєднуються з навчанням, психологічною підтримкою батьків, соціальною адаптацією.
№ 7, 7а — гуртожитки № 1, 3, 4 Львівського торговельно-економічного університету.
№ 57 — дитяче поліклінічне відділення 4-ї комунальної міської поліклініки. Будівля дитячої поліклініки, розрахована на 480 відвідувань за зміну. Будівництво поліклініки розпочалося у 1981 році і здійснювалося на основі типового проєкту, адаптованого інженерами конструктивно-проєктної майстерні № 1. Головний архітектор проєкту — С. Н. Нівін, керівник групи — Є. А. Мінкова. Стиль будівлі — модернізм[15].
№ 81 — кінотеатр «Кінопалац імені О. П. Довженка», збудований 1986 року як кінотеатр імені О. П. Довженка. Від 2006 року входить до мережі кінотеатрів «Кінопалац».
№ 89 — будівля, в якій самовільно була облаштована церква святого рівноапостольного князя Володимира, належала до центрального благочиння Львівської єпархії УПЦ МП[16]. Через сумнівну законність її зведення, церкву неодноразово намагалися демонтувати. Зокрема, вимагали у Держархбудінспекції та Держгеокадастру перевірити документи, що узаконюють зведення споруди. Кілька разів у дерев'яній споруді виникала пожежі, а стіни невідомі обмалювали різними написами. Так, пізно ввечері 19 червня 2022 року під шаром покрівельного матеріалу церкви вчергове виникла пожежа. Внаслідок пожежі знищено дах церкви, пошкоджено накриття та перекриття, стіну та віконної рами. Постраждалих у пожежі людей немає[17]. Після всіх цих подій, у червні 2022 року віряни церкви провели збори, на яких вирішили перейти з УПЦ (МП) до ПЦУ. 6 липня 2022 року голова Львівської ОВА Максим Козицький видав розпорядження, в якому йдеться про реєстрацію змін до статуту релігійної організації «Релігійна громада Української православної церкви Сихівського району Львова» та викласти статут у новій редакції як релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) парафії Святого Володимира у Сихівському районі міста Львова»[18].
Поряд 12 вересня 2021 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив чин освячення хреста й місця будівництва нового кафедрального собору Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ[19].
№ 109 — громадсько-торговий центр «Зубра-центр», збудований 1994 року за індивідуальним проєктом, розробленим групою архітекторів (Василь Каменщик, Анатолій Ващак, Євгенія Мінкова), а також частково — В. Б. Пяшко, В. П. Мар'єва. За стильовими ознаками будівля належить до пізнього модернізму. На противагу офіційній назві центру «Зубра-центр» (від назви села Зубра), виникла народна назва — «Санта-Барбара», що походить від назви однойменного американського телесеріалу, що набув великої популярності серед глядачів українського телебачення у середині 1990-х років[20].
-
Кінопалац імені О. П. Довженка -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Південна частина проспекту -
Храм Святого Володимира Великого (ПЦУ)
.JPG)
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ а б в г д Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 18 червня 2023.
- ↑ а б Сихівська райадміністрація. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Кучерявий В. П. Сади і парки Львова. — Львів : Світ, 2008. — С. 133. — ISBN 978-966-603-591-5.
- ↑ Кирпич с клеймом «Reiss Bielosko». rrbrick.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Проспект Червоної Калини, 60. evrotek.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Софія Лазуркевич (13 листопада 2020). На Сихові відкриють перший ресторан міжнародної мережі KFC. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Вікторія Ейсмунт (22 квітня 2021). На Сихові відкрили перший ресторан міжнародної мережі KFC. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Про ТЦ «ВАМ». vam.biz.ua. ВАМ. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
- ↑ Про ТОЦ «ІнтерСіті». syhiv.inter-city.com.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Відділ поліції № 2 (м. Львів, Сихівський район). lv.npu.gov.ua. Головне управління Національної поліції у Львівській області. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Офіційний сайт КНП «4-а міська поліклініка м. Львова». 4kmplviv.org.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Наталія Мисак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Червоної Калини, 70 — церква Різдва Пресвятої Богородиці. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Наталя Мисак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Червоної Калини, 057 — дитяча поліклініка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Парафії Львівської єпархії УПЦ (МП). lviv.church.ua. Львівська єпархія УПЦ (МП). Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Вікторія Ейсмунт (19 червня 2022). У дерев'яній церкві УПЦ МП у Львові виникла пожежа. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Вікторія Ейсмунт (11 липня 2022). Релігійна громада церкви УПЦ МП на Сихові перейшла до ПЦУ. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Пресслужба Київської Митрополії ПЦУ (12 вересня 2021). Блаженнійший Митрополит Епіфаній звершив чин освячення хреста та місця будівництва нового кафедрального собору Львівсько-Сокальської єпархії. pomisna.info. Православна церква України. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Наталя Мисак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Червоної Калини, 109 — громадсько-торговий центр «Зубра-Центр». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2021.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Червоної Калини просп. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 287, 288, 508. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 68. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 47, 589, 590. — ISBN 978-966-03-7863-6.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Львів.Сихів, проспект Червоної Калини (10 грудня 2021 р.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: проспект Червоної Калини. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2021.