Координати: 49°02′07.3″ пн. ш. 25°55′51.5″ сх. д. / 49.03536° пн. ш. 25.93097° сх. д. / 49.03536; 25.93097

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Гадинківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Гадинківці)
Назва на честь: Діва Марія
Вигляд на церкву

49°02′07.3″ пн. ш. 25°55′51.5″ сх. д. / 49.03536° пн. ш. 25.93097° сх. д. / 49.03536; 25.93097
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняГадинківці, Чортківський район, Тернопільська область
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяБучацька єпархія
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Побудовано на коштигромади
Будівництво1910 — 1913
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Гадинківці). Карта розташування: Тернопільська область
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Гадинківці)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Гадинківці) (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Гадинківцях — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Гадинківці Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Перша згадка про парафію датується XVI ст. На той час це була дерев'яна церква з дзвіницею. З XVIII ст. парафія і церква перейшли до Греко-Католицької Церкви.

  • кін. XVII ст. — зведено дерев'яний храм.
  • 1718 — з ініціативи о. Андрія Пашковського збудовано нову дерев'яну церкву на ґрунті віддавна освяченому.
  • 1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ[1].
  • 1758 — візитацію парафії здійснив о. Антоній Онуфрієвич.[2]
  • 1850 — збудовано нову дерев'яну плебанію.
  • 1860 — храм відновлений та наново освячений.
  • 1909 — з ініціативи о. Климента Соневицького розпочалося будівництво нового храму. Жертводавці: місцевий пан Целєцький і парафіяни села.
  • 21 вересня 1913 — освятив церкву владика Станиславівської єпархії Григорій Хомишин. Того ж року він провів візитацію парафії.
  • До 1946 — парафія і храм були греко-католицькими. У 1946—1990 — належали РПЦ. З 1990 — вони знову в лоні УГКЦ.
  • 1957 — розписано храм.
  • 5 липня 2000 — стихія пошкодила храм.
  • 2009 — поновлено розпис художником Романом Папінком[3].
  • 2012 — храм освятив владика Бучацької єпархії Димитрій Григорак, ЧСВВ.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» та Вівтарна дружина. Катехизацію проводить священик.

На території парафії є дві каплиці, пам'ятник блаженному єпископу Григорію Хомишину (2004; освятив владика Івано-Франківської єпархії Володимир Війтишин), церква-каплиця св. верх. апп. Петра і Павла на вул. Підлісній.

Парафія у власності має житловий та нежитловий будинки.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Андрій Пашковський (1717—1736),
  • о. Василь Сливацький (1736—?),
  • о. Стефан Савічевський,
  • о. Макар Савічевський (1784—1817),
  • о. Михайло Струмінський,
  • о. Яків Шанковський,
  • о. Іван Сенатович (1838—1840),
  • о. Семен Лукасевич (1840—1842),
  • о. Олексій Навроцький (1842—1843),
  • о. Филип Галінатий (1843—1844, 1845—1847),
  • о. Дмитро Ходоровський (1844—1845),
  • о. Микола Чаплінський (1847—1848),
  • о. Яків Горбачевський (1848—1850),
  • о. Том Боратинський (1850—1855),
  • о. Іван Корній (1855—1890),
  • о. Климент Соневицький (1891—1928),
  • о. Тома Баратинський (~ XIX ст.),
  • о. Ізидор Скорохід,
  • о. Степан Турчин,
  • о. Павло Микитин,
  • о. Павло Онук,
  • о. Григорій Петришин (1973—1983),
  • о. Василь Квік (від 1983).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXIII, 106 с.
  2. Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXXV, 259 с.
  3. Уляна Галич (1 серпня 2024). Роман Папінко: «В храмі має бути багато світла і простору». Вільне життя.

Джерела

[ред. | ред. код]