Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця | |
---|---|
Назва на честь: | Юрій (Георгій) Змієборець |
48°27′38″ пн. ш. 24°14′47″ сх. д. / 48.460555555556° пн. ш. 24.246388888889° сх. д. | |
Тип | церква |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
Країна | Україна |
Розташування | Івано-Франківська область Бистриця |
Конфесія | Православна церква України |
Єпархія | Коломийська єпархія |
Матеріал | деревина |
Засновано | 1924 |
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця у Вікісховищі |
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця — дерев'яна гуцульська церква Делятинського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України в с. Бистриця Івано-Франківської області, пам'ятка архітектури національного значення.
Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. Опікувувався будівництвом надлісничий Романа Юркевича, а будували Дмитро Косюк, Тонко Югас, Палко Васильківський та Василь Марчук (керівник будівництва). У 1942 році з карпатського кедра розпочато виготовлення іконостасу (майстер Іван Слижук за діяльність в ОУН-УПА у березні 1943 року був вбитий угорським патрулем), завершив іконостас (верхню частину) в 1943-1944 роках майстер Василь Фіздалюк. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[2]. В 1970 році традиційне покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України (в 1989 році вийшла з підпорядкування УПЦ МП). В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[3][4]
о. Воєвудка,
о. Ганкевич,
о. Решитилович
о. Левицький,
о. Омелян Ковальський (до 1967 р.),
о. Волянський (1967 р. був репресований),
о. Іван Мисечко (10 вересня 1967 року - 1 жовтня 1968 року),
о. Василь Мисечко (23 квітня 1969 року - 1978 р.),
о. Мирослав Яворський,
о. Ковальський,
о. Іван Одуд,
о. Киселевський,
о. Степан Волочій,
о. Юрій Пецюк (1986 - 2013),
о. Михайло Герилюк з 2013 р..[3]
Церква хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів. До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Над квадратним зрубом нави розташована восьмигранна основа шатрової бані. Вершини двоскатних дахів бокових зрубів розтаровані на рівні основи восьмигранної частини нави. Церква перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). Стіни під опасанням оббиті фальшбрусом. Інтер'єр церкви розписаний.[4][5]
- Церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії (Білі Ослави);
- Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (Білі Ослави);
- Церква Собору Пресвятої Богородиці (Прокурава);
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пістинь);
- Церква Пресвятої Трійці (Яворів).
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
- ↑ П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ а б Храм Юрія Переможця с. Бистриця » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Церква Бистриця Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Бистриця с Церква св.Георгія 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- Пам'ятки архітектури України національного значення
- Народна архітектура України
- Церкви Святого Юрія
- Гуцульська архітектура
- Церкви Івано-Франківської області
- Храми Православної церкви України
- Церкви Коломийської єпархії ПЦУ
- Дерев'яні храми Івано-Франківської області
- Культові споруди, побудовані 1924
- Засновані в Івано-Франківській області 1924
- Делятинське благочиння ПЦУ