Перейти до вмісту

Церква Святої Параскеви Сербської (Застінка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Святої Параскеви Сербської (Застінка)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняЗастінка
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1908

CMNS: Церква Святої Параскеви Сербської у Вікісховищі

Церква Святої Параскеви Сербської в Застінці — парафія і храм греко-католицької громади Великобірківського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Застінка Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

У парафіяльній церкві є ікона святої великомучениці Варвари з написом: «За високопреподобного о. Ісидора Студінського, пароха, сей образ справило общество Сестриць Тверезости до Церкви в Застінцях 1897». Отже, парафія в XIX столітті вже існувала.

На тому місці, де нині в селі стоїть кам'яний храм, колись була дерев'яна церква з дзвіницею.

У 1902—1908 роках парафіяни збудували кам'яний храм, після чого дерев'яний розібрали.

Іконостас купили в церкві Різдва Христового в Тернополі. Місцевий митець Зиновій Римар розписав церкву.

Парафія була греко-католицькою до 1946 року, знову повернулася в лоно УГКЦ наприкінці 1989 року. Із середини 1946 року до 1958 року парафія і храм належали до РПЦ. З 1958 року по 1989 рік храм закрила державна влада.

Відкрито храм в 1989 році в приналежності до РПЦ, а наприкінці того ж року парафія повернулася до УГКЦ.

27 жовтня 2003 року першу єпископську візитацію парафії здійснив владика Тернопільсько-Зборівської єпархії Михаїл Сабрига, який освятив новорозписану (за кошти вихідця з села Застінки Романа Стирана) церкву. Остання єпископська візитація відбулася у 2011 році. Тоді парафію візитував владика Тернопільсько-Зборівської єпархії Василій Семенюк.

На парафії діє братство Матері Божої Неустанної Помочі і Вівтарна дружина.

На парафії є кам'яний хрест з написом: «Цей хрест збудований Григорієм Мацковим у 1831 році в час епідемії холери. Відновлений онуками і правнуками 1933 р.», кам'яна постать Ісуса Христа, збудована в 1902 році, невеличка капличка 1896 року.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Йосиф Студінський,
  • о. Олександр Маринович,
  • о. Юліан Юрик,
  • о. Горюн,
  • о. Іван Дідух,
  • о. Яків Білоскурський,
  • о. Богдан Голуб,
  • о. Володимир Зарічний,
  • о. Олексій Полівчак,
  • о. Василь Павлишин (1989—1990),
  • о. Павло Репела (1990—1992),
  • о. Тарас Рогач (1992—1996),
  • о. Василь Собчук (з 16 липня 1996).

Джерела

[ред. | ред. код]