Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Кошилівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Кошилівці)
Церкви ПЦУ та УГКЦ

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняКошилівці
КонфесіяПЦУ, УГКЦ
Будівництво1849, 2011

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Кошилівцях — однойменні парафії і храми греко-католицької та православної громад у селі Кошилівці Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Перша дерев'яна церква, збудована за часів Богдана Хмельницького, належала до найстаріших в окрузі. Пізніше на її місці постала мурована, яку відновили в 1849 році (нині пам'ятка архітектури місцевого значення[1]).

Парафія належала до УГКЦ до 1946 року.

Із 1949-го по 1990 рік парафія належала до РПЦ, а храм — із 1949-го по 1963 рік. З 1965-го по 1989 рік храм був закритий державною владою. У 1990 році село поділилося на громаду вірних УГКЦ і УАПЦ. Храм перейшов до громади УАПЦ (нині Заліщицького деканату Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ), тому з 1990 року вірні УГКЦ відвідували богослужіння у храмах сусідніх сіл: Поділля, Попівці, Буряківка, Базар, Товсте. Намагання служити в своєму сільському храмі, яким захопили вірні УАПЦ (хоча були позитивні рішення судів, які не виконувалися), виявились безуспішними.

У 2003 році, відповідно до рішення місцевої влади, для потреб громади УГКЦ товстенський декан о. Михайло Стефанчук освятив богослужбову каплицю в приміщенні старої школи, яке не використовувалось.

У 2003 р. було розпочато будівництво нової церкви, яке тривало до 2011 року. Новозбудовану церкву 23 жовтня 2011 року освятив владика Бучацької єпархії Димитрій Григорак — це перший храм, освячений ним після його хіротонії. Церква збудована за проєктом архітектора Йосипа Кулика.

У червні 2013 року на парафії відбулася Свята Місія, яку проводили отці Редемптористи з Львівського монастиря ЧНІ.

Парохи

[ред. | ред. код]
УГКЦ
  • о. Григорій Ковч (1908—1918),
  • о. Антін Наконечний (1922—1932),
  • о. Іван Коник (1933—1944),
  • о. Клим (1944—1949),
  • о. Іван Полевий (з 2001).
ПЦУ
  • о. Леонід Горошко — нині[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]