Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори)
| Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці | |
|---|---|
_02.JPG) | |
48°19′44″ пн. ш. 24°58′54″ сх. д. / 48.32878° пн. ш. 24.98153° сх. д. | |
| Тип | церква  |
| Статус спадщини | Пам'ятка архітектури національного значення |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Шешори Косівський район Івано-Франківська область |
| Конфесія | Православна церква України |
| Єпархія | Івано-Франківська єпархія ПЦУ |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | дерев'яна архітектура |
| Матеріал | дерево |
| Побудовано на кошти | громади |
| Будівництво | 1873 — 1875 |
| Настоятель | митрофорний протоієрей Юрій Павличко[1] |
  Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори) (Україна)  Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори) (Івано-Франківська область) | |
 | |
 Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці у Вікісховищі | |
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці — чинна дерев'яна церква у селі Шешори. Пам'ятка архітектури національного значення №1181[2][3][4][5], належить до типових творів гуцульської школи народної дерев'яної архітектури другої половини XIX ст. Парафія належить до Косівського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ. Престольне свято: 27 жовтня (преподобної Параскевії) та 15 липня (Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні).
Церква розташована на південний захід від центру села, на лівому березі річки Пістинька.
_01.JPG)
Зведена у 1873 році на місці попередньої дерев'яної церкви, яка була знищена вогнем у 1864 році[6]. Посвячена у 1875 році. Розмальована у 1890-х роках.
Під час радянської окупації церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1181)[7].
Належала до УАПЦ[8]. Після Об'єднавчого собору українських православних церков в Софійському соборі парафія увійшла до Православної церкви України.
19 липня 2020 року Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у церкві Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.
Церква дерев'яна, невелика за розмірами, п'ятизрубна одноверха, хрещата в плані з видовженим бабинцем. Нава завершена великою банею з ліхтарем та маківкою. Стіни церкви оббиті бляхою над опасанням.
Біля церкви знаходяться дві дерев'яні дзвіниці: стара двоярусна, зведена одночасно з церквою, та нова.
- Церква Святого Василія Великого (Черче);
- Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Криворівня);
- Церква Пресвятої Трійці (Микуличин).
- Процак Роман. Церкви Прикарпатського краю. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. С. 180.
- Прибєга Леонід. Дерев'яні храми Українських Карпат. Київ «Техніка», 2007. С. 165. ISBN 966-575-028-3
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 95
- ↑ Конфесійні громади
- ↑ Державний реєстр пам'яток архітектури національного значення. Івано-Франківська область
- ↑ Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
- ↑ Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р
- ↑ Про затвердження регіональної цільової програми паспортизації пам’яток містобудування та архітектури Івано-Франківської області на 2021-2025 роки [Архівовано 2020-07-21 у Wayback Machine.] Івано-Франківська обласна рада
- ↑ Косівський район «Енциклопедія Сучасної України»
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2021.
- ↑ Розпорядження. Про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних громад. [Архівовано 2020-07-21 у Wayback Machine.] Івано-Франківська обласна державна адміністрація
- Церква Св. Параскеви 1873 на сайті «Дерев'яні Церкви Західної України»
- Шешори с Церква св.Параскеви на сайті «Прадідівська слава»
- Церква Св. Параскеви (Шешори) на сайті «Wikimapia»
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |