Цибух Ірина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цибух.
Цибух Ірина Володимирівна
Загальна інформація
Народження1 червня 1998(1998-06-01)
Львів, Україна
Смерть29 травня 2024(2024-05-29) (25 років)
Харківська область, Україна
ПохованняМеморіальний комплекс Героїв України (Львів)
Національністьукраїнка
Alma MaterНаціональний університет «Львівська політехніка»
Псевдо«Чека»
Військова служба
Роки служби2015 — 2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Медичні сили
Формування
 «Госпітальєри»
Війни / битви
Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іри́на Володи́мирівна Ци́бух (1 червня 1998, Львів, Україна — 29 травня 2024, Харківська область, Україна) — українська громадська діячка, журналістка, менеджерка департаменту Дирекції регіонального мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України, парамедикиня медичного батальйону «Госпітальєри»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1 червня 1998 року в місті Львів. Навчалася у Національному університеті «Львівська політехніка». Працювала над проєктами для дітей: розвивала медіацентри у віддалених селах і містах України, впроваджували медіаграмотність в освітній процес. Навчалася в Київській школі економіки, де мала б захищати диплом у 2022 році і здобути ступінь магістра державного управління[2].

Від 2015 року їздила на схід України як військова парамедикиня[3][4]. У 2017 році долучилася до Суспільного мовлення, де була менеджеркою реформи і реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини. Працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою[5].

Разом із колегами з Суспільного Ірина перемогла в конкурсі професійної журналістики «Честь професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та стала фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж» 2018 року.

На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року перебувала на сході України: 22 та 23 лютого в Покровську та Краматорську Цибух презентувала свій документальний фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії[3]. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві[6][7]. Найближчим часом повернулася на Київщину і долучилася до добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», де зайняла позицію старшої 5-го екіпажу[8].

Врятувала чимало бійців, ризикуючи життям під час евакуацій. Регулярно з'являлася в медіа, надавала інформацію журналістам про роботу парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання домедичної допомоги.

Під час повномасштабного вторгнення Цибух опублікувала низку випусків подкасту «Щоденник подкаст Чеки» спільно з медіа «Свідомі»[9].

У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «Української правди» «УП-100. Сила жінок»[10][11].

29 травня 2024 року загинула під час ротації на Харківському напрямку[12][1]. 2 червня 2024 року з Іриною прощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності[13][14]. 3 червня 2024 року Ірину поховали на Марсовому полі у Львові[15].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (16 листопада 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв'язку в Україні, мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові і Військовій присязі, багаторічну сумлінну працю[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Романенко, Валентина (30 травня 2024). На Харківському напрямку загинула «госпітальєрка» 25-річна Ірина Цибух. Українська правда. Процитовано 30 травня 2024.
  2. ↑ Ірина Цибух. Ukrainian Women's Congress. Процитовано 9 червня 2024.
  3. ↑ а б Ліберова, Влада; Ліберов, Костянтин (30 травня 2024). Ірина Цибух, «Чека», бойова медикиня «Госпітальєрів». УкрІнформ. Процитовано 9 червня 2024.
  4. ↑ Андрєєва, Вікторія (30 травня 2024). Не дожила 2 дні до 26-річчя. Спогади про загиблу «госпітальєрку» Ірину Цибух. Українська правда. Процитовано 9 червня 2024.
  5. ↑ На війні загинула менеджерка Суспільного та парамедикиня Ірина Цибух.
  6. ↑ Балюх, Наталія; Сергієць, Анна (2 червня 2024). «Врятувала сотні людей, але не врятували її»: у Києві прощалися з 25-річною парамедикинею «Госпітальєрів» Іриною Цибух. Суспільне. Процитовано 9 червня 2024.
  7. ↑ Попова, Катерина (30 липня 2022). Жінки на фронті: 10 запитань парамедикині Ірині Цибух. Elle. Процитовано 9 червня 2024.
  8. ↑ Попова, Катерина (23 серпня 2023). «Жінка і війна»: Інтерв'ю з бойовою медикинею Іриною Цибух. Elle. Процитовано 9 червня 2024.
  9. ↑ На фронті загинула бойова медикиня Ірина Цибух. Радіо Свобода. 30 травня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  10. ↑ Сила жінок. Cписок лідерок. Українська правда. Процитовано 30 травня 2024.
  11. ↑ Гриненко, Віка (7 червня 2024). Фото. Ось який куточок пам'яті госпітальєрки Ірини Цибух створили в «Сенсі» на Хрещатику. The Village Україна. Процитовано 9 червня 2024.
  12. ↑ Костенко, Ірина (30 травня 2024). На фронті загинула відома парамедик «Госпітальєрів» Ірина «Чека» Цибух. РБК Україна. Процитовано 30 травня 2024.
  13. ↑ Одінцова, Анастасія (2 червня 2024). У Києві прощалися з парамедикинею батальйону «Госпітальєри» Іриною Цибух — фото і відео. NewVoice. Процитовано 2 червня 2024.
  14. ↑ Нужненко, Сергій. Прощання з бойовою медикинею Іриною «Чекою» Цибух у Києві. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 червня 2024.
  15. ↑ Янко, Марта; Мочульська, Ірина; Іващук, Ольга (3 червня 2024). «Це непоправна втрата». У Львові попрощалися із парамедикинею «Госпітальєрів» Іриною Цибух. Суспільне. Процитовано 9 червня 2024.
  16. ↑ Указ президента України № 750/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку». Офіс Президента України. 16 листопада 2023. Процитовано 9 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цибух_Ірина_Володимирівна&oldid=42806967