Львівська цитадель

Львівська цитадель
	м. Львів, вул. Грабовського, 11
	Львівська цитадель. Вежа-бастіон № 2
Архітектор	Х. Реззінг, Й. Вондрашка
Початок будівництва	1850
Збудовано	1856
Тип споруди	цитадель

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цитадель (значення).

Не плутати з Цитаделя: Львівський мілітарний альманах.

49°49′57″ пн. ш. 24°01′27″ сх. д. / 49.8325° пн. ш. 24.0241° сх. д. / 49.8325; 24.0241 Львівська цитадель — це пам'ятка фортифікаційного мистецтва середини XIX століття у Галицькому районі міста Львова.

Історія

Зведення цитаделі велося у 1850–1856 роках^[1]. Цитадель складається з чотирьох веж-бастіонів та триповерхової будівлі казарми^[2] та розташована на узгір'ї, яке складається з трьох невеликих гір: Вроновських (Шембека), Пелчинської (Познаньської) та Калічої (Жебрацької). У листопаді 1918 року цитадель була одним із головних фортпостів в обороні столиці ЗУНР. Під час другої світової війни на всій території Цитаделі був концентраційний табір для військовополонених «Stalag 328»^[3]. Основним місцем утримання військовополонених були казарми та центральна площа перед ними.

За часів Незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність. Одна з веж-бастіонів на Познанській (Пелчинській) горі, яка височіє над долиною Пелчинського потоку (вул. Вітовського), перебуває в руїнах, інша — на цій ж самій горі перебуває у задовільному стані. Східна вежа-бастіон № 2, що на Калічій горі 2007 року переобладнано під п'ятизірковий готель «Citadel Inn» з рестораном. Вежа-бастіон на горі Шембека (Вроновських), яка домінує на середньою частиною вул. Коперника, де під час другої світової війни знаходився концтабір «Шталаг 328». Після другої світової війни на Цитаделі стояла радянська військова частина, а згодом у 1979–1993 роках, там містився «Науково-дослідний інститут інформатики та управління ВО „Електрон“» (НДІІУ)^[4]. Головний корпус, вежа-бастіон ліворуч, де містився ВЦ НДІІУ та деякі малі будівлі по периметру площі перед Цитаделлю капітально відремонтовані силами НДІІУ. За радянських часів в одній з веж-бастіонів було фондосховище Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Нині на Цитаделі існує низка самовільно зведених об'єктів.

Тривалий час комплекс мав статус пам'ятки місцевого значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929 ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі — місце концентраційного табору «Шталаг 328» внесено до реєстру нерухомих пам'яток історії, архітектури, містобудування національного значення під охоронним № 130026-н^[5]^[6].

Легенди

Наприкінці XIX століття колишні офіцери австрійської армії розповідали цікаву історію. Казали. що на узгір'ї Цитаделі у Львові колись жила пані, яка за життя навідріз відмовлялася продати державі свій будинок, a по смерті лякала усіх, хто бував в її обійсті. Військові розігрували в карти, хто ж проведе ніч y її будинку. Польський історик Францішек Яворський, навіть згадував, що львів'яни неодноразово із захватом спостерігали, як австрійські офіцери y білих підштаниках опівночі вискакували з її будинку, втікаючи звідти щодуху.

Галерея

Вежа-бастіон на Познанській горі під час Польсько-української війни (1918—1919)
Концтабір у форті на горі Шембека під час Другої світової війни
Вежа смерті концтабору «Шталаг-328» на Калічій Горі під час Другої світової війни
Триповерховий корпус казарм. Сучасний вигляд
Форт з іншого боку Познанської гори. Сучасний вигляд
Форт на Познанській (Пелчинській) горі
Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
Зруйнований форт на Познанській горі. Сучасний вигляд
Готель «Цитадель Інн» у форті на Калічій Горі

Див. також

Цитадель (місцевість)

Примітки

↑ GENIUS LOCI, 2004, с. 277.
↑ Роман Маленков. Львівська Цитадель. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 17 лютого 2025.
↑ GENIUS LOCI, 2004, с. 278.
↑ Валерій Бондаренко. Забута сторінка з історії львівської цитаделі. НДІІУ ПО «Электрон». dedusenko.at.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 18 лютого 2025.
↑ Доротич М. Цитадель отримала статус національної пам'ятки // Високий замок. — 29 жовтня 2012. — № 201 (4825). — С. 6.
↑ Перелік пам'яток культурної спадщини національного значення Львівської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (PDF). mcsc.gov.ua. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 18 лютого 2025.

Джерела

Львівська цитадель у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Львівська цитадель у Вікісховищі^?

Ігор Оконченко, Ольга Оконченко. Львівська цитадель // ЛЬВІВ. LEOPOLIS. LWOW. LEMBERG. GENIUS LOCI. — Львів : Ї, 2004. — С. 272—279. — ISBN 966-7790-06-1.

Посилання

Львовская цитадель. citadel.kiev.ua (рос.). Замки и крепости Украины. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2025.

Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEGENIUS_LOCI2004277-1] GENIUS LOCI, 2004, с. 277.

[ukincognita-2] Роман Маленков. Львівська Цитадель. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 17 лютого 2025.

[FOOTNOTEGENIUS_LOCI2004278-3] GENIUS LOCI, 2004, с. 278.

[:0-4] Валерій Бондаренко. Забута сторінка з історії львівської цитаделі. НДІІУ ПО «Электрон». dedusenko.at.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 18 лютого 2025.

[5] Доротич М. Цитадель отримала статус національної пам'ятки // Високий замок. — 29 жовтня 2012. — № 201 (4825). — С. 6.

[:1-6] Перелік пам'яток культурної спадщини національного значення Львівської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (PDF). mcsc.gov.ua. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 18 лютого 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Замки та палаци Львівської області‎
збережені	Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський)	Свірзький замок
частково збережені	Броди • Дунаїв • Палац Потоцьких (Конюшків) • Поморяни • П'ятничани • Смереківка (Едерів) • Яворів
руїни	Винники • Добромиль • Комарно (Лянцкоронської) • Львів (Високий замок) • Муроване • Старе Село • Судова Вишня • Урич (Тустань)
повністю зруйновані	Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі