Чарльз Ґ. Фінні
| Чарльз Ґ. Фінні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 1 грудня 1905[1][2][…] Сіделья, Міссурі, США | |||
| Помер | 16 квітня 1984[1][2][…] (78 років) Піма, Ґрем, Аризона, США | |||
| Країна |  США | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, прозаїк-романіст | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Чарльз Ґ(рандісон) Фінні (1 грудня 1905, м. Седалія, штат Міссурі, США — 16 квітня 1984, м. Піма (англ. Pima), округ Ґрем штату Аризона, США) — американський журналіст, редактор новин та письменник-фантаст, правнук євангеліста Чарльза Ґрандісона Фінні[en], на честь якого і був названий батьками. Відомий переважно своїми творами у жанрі фентезі та фантастики жахів. Його перший роман і найвідоміший твір «Цирк доктора Лао[en]» ((англ.), 1935) справив великий вплив на інших письменників і був екранізований у 1964 році. Його твори публікувалися в престижних журналах, таких як The New Yorker і Harper's та отримав одну з Національних книжкових премій «Inaugural National Book Awards» в номінації найоригінальніша книга 1935 року. [4] [5]
Фінні народився в Седалія, штат Міссурі. Навчався в університеті Міссурі. У 1920-х роках він жив у Китаї, де служив у Тяньцзіні з 1927 по 1929 рік [6] у складі роти Е у 15-му піхотному полку армії США 15-му піхотному полку армії США[en] армії Сполучених Штатів.[7][8]
Після військової служби він повернувся до Сполучених Штатів і працював редактором Arizona Daily Star «Аризона Дейлі Стар[en]» у Тусоні, штат Аризона, з 1930 по 1970 рік [8]
У своїх спогадах він зазначає, що саме Тяньцзіні протягом 1929 року було задумано роман, який зробить його дуже популярним: Цирк доктора Лао[9], за який він отримав Національну книжкову премію в 1935 році.
Деякі документи Фінні, листування та фотографії, зібрані в спеціальних колекціях Головної бібліотеки Університету Аризони, номер колекції: AZ 024, Документи Чарльза Ґ. Фінні, 1959-1966. Архів містить надруковані рукописи «Проповідь у Каса Гранде», «Ізабель Незбагненна», «Вбивство пір’ям», «Нічний плазун», «Приватний принц», «Анабазис у мінорній тональності», «Руки старого Китаю», і «Закуті привиди».
Твори Фінні, особливо Цирк доктора Лао, мали помітний вплив на багатьох знаменитих авторів фентезі та фантастики жахів. Зокрема Рей Бредбері захоплювався романом і включив його до антології «Цирк доктора Лао та інші неймовірні історії» The Circus of Dr. Lao and Other Improbable Stories[en]; у романі самого Бредбері «Щось лихе насувається[en]» (англ. «Something Wicked This Way Comes») дія сюжету відбувається в обставинах надприродного цирку.
Інші автори також заявляли про своє захоплення Фінні та писали твори, присвячені його персонажам, стилю чи ситуаціям, як-от у «Від справедливого до середнього» (англ. «The Fair to Middling»; 1959) Артура Колдера-Маршалла[en], у романі «Сліпі голоси» (англ. «Blind Voices»; 1978) Тома Рімі,[10] у вдало екранізованому романі «Останній єдиноріг» (англ. «The Last Unicorn»; 1968) Пітера С. Біґла [11] чи у книзі «Часове місто» (англ. «Chronic City, 2009) Джонатана Летема відчувається істотний вплив книг Фінні.[12]
«Цирк доктора Лао» був екранізований у 1964 році під назвою «7 облич доктора Лао»[13] (оригінальна англійська назва — «Сім облич доктора Лао[en]»).[14] Режисером виступив Джордж Пел, сценаристом був Чарльз Б'юмонт[en], а головну роль виконав Тоні Рендолл[en]. Фільм був номінований на «Оскар» за найкращі спецефекти в 1964 році, а його гример (Вільям Дж. Таттл[en]) отримав почесного «Оскара» за роботу над цим фільмом.
- Цирк доктора Лао (англ. «Цирк доктора Лао[en]», 1935)
- Нечестиве місто (англ. «The Unholy City», 1937)
- Повз кінець тротуару (англ. «Past the End of the Pavement», 1939), збірка
- Закуті привиди (англ. «The Ghosts of Manacle», 1964), збірка
- Руки старого Китаю (англ. «The Old China Hands», 1961), мемуари про службу в армії 15-го піхотного полку в Тяньцзіні, Китай
- Чарівник з Маньчжурії (англ. «The Magician Out of Manchuria[en]», 1968)
- «Прокляття Айови» (англ. «The Iowan's Curse»), Гарперс меґезін, липень 1958 [15]
- «Життя і смерть західного гладіатора» (англ. «The Life and Death of a Western Gladiator»), Harper's Magazine, жовтень 1958 [15]
- «Гілашріки» (англ. «The Gilashrikes»), Мегезін Фентезі & Сайнс фікшн, жовтень 1959 р.
- «Нічний плазун» (або «Нічний краулер»; англ. «The Night Crawler»), Нью-Йоркер, 5 грудня 1959 року
- «Приватний принц» (англ. «Private Prince»), Нью-Йоркер, 24 червня 1961 р
- «Анабазис у мінорній тональності» (англ. «An Anabasis in Minor Key»), Нью-Йоркер, 26 березня 1960 р
- «Проповідь у Каса Гранде» (англ. «A Sermon at Casa Grande»), Пойнт-Вест, вересень 1963 р
- «Ізабель Незбагненна»,» (англ. «Isabelle the Inscrutable»), Гарперс меґезін, 228:1367 (квітень 1964) стор. 51–58
- «Вбивство з пір'ям» (англ. «Murder with Feathers»), Гарперс меґезін, 232:1391 (квітень 1966) стор. 112–13
- Проект номер шість (1962)
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Babelio — 2007.
- ↑ "Books and Authors". The New York Times. April 12, 1936 (p. BR12).
- ↑ "Lewis is Scornful of Radio Culture: ...". The New York Times. May 12, 1936 (p. 25).
- ↑ Charles Finney. The Old China Hands. Doubleday & Company, Inc., 1961 (p. 59).
- ↑ FINNEY, Charles: The Old China Hands. Nueva York: Doubleday & Company, Inc., 1961; p.59
- ↑ а б UPI obituary. The New York Times. April 19, 1984.
- ↑ Título original: The Circus of Dr. Lao.
- ↑ FINNEY, Charles G. en Браян Стейблфорд: The A to Z of Fantasy Literature. Scarecrow Press, 2005; p. 150.
- ↑ DUNN MACRAE, Cathy: Presenting Young Adult Fantasy Fiction. Twayne Publishers, 1998; p. 324.
- ↑ RENAUD, Jeffrey: «Lethem Exits the Unknown with Omega», Comic Book Resources, 18 de julio de 2008. Consultado el 18 de octubre de 2010.
- ↑ Título en español y ficha de la película según FilmAffinity.
- ↑ Ficha de la película en IMDb.
- ↑ а б "Charles G. (Charles Grandison) Finney". Harper's Magazine (harpers.org).
