Чемпіонат світу із шахів серед жінок

Триразова чемпіонка світу з шахів Хоу Іфань

Чемпіонат світу з шахів серед жінок визначає чемпіонку світу з шахів. Як і чемпіонат світу з шахів (в якому можуть брати участь як жінки так і чоловіки), проводиться під егідою ФІДЕ.

На відміну від більшості видів спорту, жінки здатні змагатися в шахи нарівні з чоловіками. Деякі жінки беруть участь у відкритому чемпіонаті світу з шахів. Яскравим прикладом тут є Юдіт Полгар, яка за піковим рейтингом випереджає всіх інших шахісток у світовій історії. Вона понад 26 років посідала перший рядок рейтинг-листа серед жінок, майже весь цей період з великим відривом. Лише в березні 2015 року її випередила Хоу Іфань^[1]. Юдіт Полгар ніколи не змагалась за шахову корону серед жінок.

Історія

Докладніше: Зміна формату чемпіонатів світу серед жінок

Епоха Вери Менчик

ФІДЕ встановила титул чемпіонки світу з шахів 1927 року як індивідуальний турнір, що проводився одночасно з шаховою олімпіадою. Переможець того турніру, Вера Менчик, не мала ніяких особливих привілеїв, як це практикується на чемпіонаті світу серед чоловіків — на наступних турнірах вона повинна була грати ту саму кількість партій, що й претендентки. Вона це робила в кожному наступному чемпіонаті протягом життя (1930, 1931, 1933, 1935, 1937 та 1939).

Домінування радянських шахісток (1950—1991)

Наступний після смерті непереможеної Вери Менчик круговий турнір в 1949-50 виграла українка Людмила Руденко з Ленінграда. Після цього ФІДЕ запровадило систему, аналогічну до відкритого чемпіонату світу серед чоловіків, з циклом кандидатських змагань (пізніше міжзональних), щоб визначати кандидатку, яка у матчі протистоятиме чинній чемпіонці світу.

Перший такий кандидатський турнір пройшов у Москві 1952 року. Його виграла Єлизавета Бикова, яка потім у матчі перемогла Людмилу Руденко з сімома перемогами, п'ятьма поразками і двома нічиїми. Таким чином вона стала новою чемпіонкою світу. Наступний кандидатський турнір виграла Ольга Рубцова. Але замість того, щоб визначати чемпіонку світу в матчі між Рубцовою та Биковою, ФІДЕ вирішило провести турнір між трьома провідними шахістками світу. Рубцова виграла у Москві 1956, пів очка попереду Бикової, яка на п'ять пунктів випередила Руденко. Бикова зберегла свій титул 1958 і захистила його 1959 проти Кіри Зворикіної, переможниці кандидатського турніру 1959.

Четвертий кандидатський турнір відбувся 1961 у Врнячка-Баня. Він проходив за явної переваги Нони Гапріндашвілі з Грузії, яка виграла його з десятьма перемогами, жодною поразкою, та шістьма нічиїми. В матчі 1962 у Москві вона стала новою чемпіонкою світу, перемігши Бикову з сімома перемогами, жодною поразкою і чотирма нічиїми. Гапріндашвілі захистила свій титул, 1965 року в Ризі і в Тбілісі/Москві 1969, проти переможниці кандидатського турніру Алли Кушнір з Росії. 1972 року ФІДЕ запровадило таку саму систему, що й серед чоловіків, з серією міжзональних турнірів, після яких проводились кандидатські матчі. Кушнір стала претенденткою знову, але знову її перемогла Гапріндашвілі в Ризі 1972 року. Гапріндашвілі захистила свій титул ще один (останній) раз проти Нани Александрії в Піцунді/Тбілісі в 1975.

У кандидатському циклі 1976—1978 зійшла зірка 17-річної Маї Чибурданідзе з Грузії. Вона перемогла Нану Александрію, Олену Ахмиловську та Аллу Кушнір. Після цього вона зіграла матч проти Гапріндашвілі 1978 року в Тбілісі. Чибурданідзе перемогла зі значною перевагою, а потім захистила свій титул проти Александрії в Боржомі / Тбілісі в 1981 та Ірини Левітіної у Волгограді 1984 року. Після цього ФІДЕ заново ввела систему з кандидатським турніром. Ахмиловська виграла цей турнір, але знову поступилась Чібурданідзе в Софії в 1986. Востаннє Чибурданідзе захистила свій титул проти Нани Іоселіані в Телаві 1988 року.

Епоха після розпаду СРСР (1991—2010)

Домінування Чібурданідзе закінчилось в Манілі в 1991, коли вона поступилась юній китайській зірці Се Цзюнь. Се Цзюнь перед цим фінішувала другою після все ще активної Гапріндашвілі в міжзональному турнірі, а потім розділила перше місце з Алісою Марич в кандидатському турнірі і перемогла її на тай-брейку.

Саме тоді троє сестер Сьюзен Полгар, Софія Полгар і Юдіт Полгар стали домінувати у жіночих шахах. Але вони намагались уникати жіночих турнірів, змагаючись проти чоловіків.

Сьюзен Полгар зрештою змінила власний підхід. Вона виграла кандидатський турнір у Шанхаї. Кандидатський фінал — вісім партій між двома переможницями Сьюзен Полгар та Іоселіані — не виявив переможниці навіть після двох тай-брейків. Результат фіналу вирішувався жеребкуванням у якому доля посміхнулась Іоселіані. В чемпіонському матчі вона швидко програла Се Цзюнь (8.5-2.5) в Монако в 1993.

Сьюзен Полгар домінувала у наступному циклі. Вона поділила першість з Чібурдандзе, легко її перемогла у фіналі (5.5-1.5), і потім з великою перевагою (8.5-4.5) перемогла Се Цзюнь в Хаені 1996 року в матчі за чемпіонство.

1997 року росіянка Аліса Галлямова і Се Цзюнь фінішували першою і другою, але Галямова відмовилась грати весь матч у Китаї. ФІДЕ зрештою присудило перемогу Се Цзюнь.

Під час усіх цих затримок з матчем у Китаї Сьюзен Полгар стала матір'ю, а отже вона вимагала перенести чемпіонський матч. ФІДЕ відмовило, і зрештою чемпіонство вирішувалось у матчі між Галлямовою і Се Цзюнь. Матч проходив у Казані (Татарстан) і Шеньяні. Се Цзюнь виграла з п'ятьма перемогами, трьома поразками і сімома нічиїми.

2000 року в турнірі за олімпійською системою, схожому на турнір за чоловічий титул ФІДЕ, що проходив одночасно, виграла Се Цзюнь. В 2001 за цією ж схемою виграла Джу Чен. Наступний турнір відбувався в Елісті, Столиці російської республіки Калмикія (президентом якої є Кірсан Ілюмжинов), з 21 травня по 8 червня 2004. Він визначив у ролі нової чемпіонки Антоанету Стефанову. Чжу Чен не брала участі в турнірі через вагітність.

2006 титул повернувся до Китаю. Цікаво, що нова чемпіонка Сюй Юйхуа була вагітною під час турніру.

2008 титулом заволоділа російська шахістка Олександра Костенюк, яка у фіналі перемогла китайського вундеркінда Хоу Іфань (2.5-1.5).

2010 титул знову повернувся до Китаю. Хоу Іфань, яка була фіналісткою у попередньому матчі, в 16 років стала наймолодшою чемпіонкою світу з шахів у історії. Вона перемогла свою співвітчизницю Жуань Люфей 2-2 (класика) 3-1 (рапід).

Ранні турніри (2010-)

Починаючи з 2010, чемпіонат світу серед жінок проводиться за схемами, що чергуються. В парні роки проводиться турнір за олімпійською системою, в непарні — класичний матч.^[2] В 2011 титул розігрувався між Хоу Іфань і переможницею Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2009-2011. Оскільки Хоу Іфань виграла і гран-прі, її суперницею стала Гампі Конеру, яка посіла в загальному заліку гран-прі друге місце.^[3]

Хоу Іфань виграла три партії та звела внічию п'ять у матчі з десяти партій, достроково здобувши титул.

Хоу Іфань вибула в другому раунді на чемпіонаті світу з шахів 2012 у Ханти-Мансійську. Анна Ушеніна з України, яка була посіяна 30-ю, виграла фінал проти Антоанети Стефанової (3.5-2.5).

2013 року Анна Ушеніна захищала титул проти Хоу Іфань, яка виграла Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2011/2012. Після семи з десяти партій Хоу Іфань виграла матч 5.5 на 1.5 і повернула собі титул.

На чемпіонаті світу 2015 року за олімпійською системою перемогу здобула українка Марія Музичук, яка у фіналі перемогла Наталю Погоніну з Росії^[4].

У березні 2016 року Марія Музичук не змогла захистити титул у матчі проти Хоу Іфань (переможниця гран-прі ФІДЕ 2013/2014), поступившись з рахунком 3:6^[5].

У 2017 році перемігши з рахунком 3½ — 2½ Анну Музичук у фіналі чемпіонату світу із шахів серед жінок, що проходив в Ірані, шістнадцятою чемпіонкою світу стала Тань Чжун'ї^[6].

У травні 2018 року новою сімнадцятою чемпіонкою світу стала китаянка Цзюй Веньцзюнь (переможниця гран-прі ФІДЕ 2015/2016) здолавши в чемпіонському матчі Тань Чжун'ї з рахунком 5½ — 4½^[7].

На чемпіонаті світу 2018 року за олімпійською системою Цзюй Веньцзюнь підтвердила статус чемпіонки світу перемігши у фіналі турніру росіянку Катерину Лагно з рахунком 5 — 3^[8].

Чемпіонки світу серед жінок

Ім'я	Роки	Країна
Віра Менчик	1927—1941	Росія (у вигнанні) Чехословаччина Англія
відсутня	1941—1950	Друга світова війна
Людмила Руденко	1950—1953	УРСР
Єлизавета Бикова	1953—1956	РРФСР
Ольга Рубцова	1956—1958	РРФСР
Єлизавета Бикова	1958—1962	РРФСР
Нона Гаприндашвілі	1962—1978	Грузинська РСР
Мая Чибурданідзе	1978—1991	Грузинська РСР
Се Цзюнь	1991—1996	КНР
Сьюзен Полгар	1996—1999	Угорщина
Се Цзюнь	1999—2001	КНР
Чжу Чень	2001—2004	КНР
Антоанета Стефанова	2004—2006	Болгарія
Сюй Юйхуа	2006—2008	КНР
Олександра Костенюк	2008—2010	Росія
Хоу Іфань	2010—2012	КНР
Анна Ушеніна	2012—2013	Україна
Хоу Іфань	2013—2015	КНР
Марія Музичук	2015—2016	Україна
Хоу Іфань	2016—2017	КНР
Тань Чжун'ї	2017—2018	КНР
Цзюй Веньцзюнь	2018—	КНР

Список чемпіонок світу з шахів

Рік	Країна-господар	Місто-господар	Чемпіонка світу	Претендентка(и)	Перемоги (+)	Поразки (−)	Нічиї (=)	Формат
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1927—1944)
1927	Велика Британія	Лондон	Віра Менчик	11 учасниць	10½ очок із 11			Турнір за круговою системою з 12 учасниць
1930	Німеччина	Гамбург	Віра Менчик	4 учасниць	6½ очок із 8			Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1931	Чехословаччина	Прага	Віра Менчик	4 учасниць	8 очок із 8			Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1933	Велика Британія	Фолкстон	Віра Менчик	7 учасниць	14 очок із 14			Турнір за круговою системою у два кола з восьми учасниць
1934	Нідерланди	Роттердам	Віра Менчик	Соня Ґраф	3	1	0	Матч із 4-х партій
1935	Польща	Варшава	Віра Менчик	9 учасниць	9 очок із 9			круговий турнір із 10-ти учасниць
1937	Швеція	Стокгольм	Віра Менчик	25 учасниць	14 очок із 14			Турнір за швейцарською системою з 26 учасниць
1937	Австрія	Земмеринг	Віра Менчик	Соня Ґраф	9	2	5	матч із 16 партій
1939	Аргентина	Буенос-Айрес	Віра Менчик	19 учасниць	18 очок із 19			Круговий турнір із 20 учасниць
Віра Менчик загинула 1944 року продовжуючи бути чинною чемпіонкою.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1944—1950)
Міжцарів'я
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1950—1999)
1950	РРФСР	Москва	Людмила Руденко	15 учасниць	11½ очок із 15			турнір за круговою системою з 16-ти учасниць
1953	РРФСР	Москва	Єлизавета Бикова	Людмила Руденко	7	5	2	Матч із 14 партій
1956	РРФСР	Москва	Ольга Рубцова	Єлизавета Бикова	10 очок із 16			троє учасниць (Рубцова, Бикова, Руденко) грали круговий турнір із восьми кіл
1958	РРФСР	Москва	Єлизавета Бикова	Ольга Рубцова	7	4	3	Матч із 14 партій
1959	РРФСР	Москва	Єлизавета Бикова	Кіра Зворикіна	6	2	5	Матч із 13-ти партій
1962	РРФСР	Москва	Нона Гапріндашвілі	Єлизавета Бикова	7	0	4	Матч із 11-ти партій
1965	Латвійська РСР	Рига	Нона Гапріндашвілі	Алла Кушнір	7	3	3	Матч із 13-ти партій
1969	Грузинська РСР РРФСР	Тбілісі Москва	Нона Гапріндашвілі	Алла Кушнір	6	2	5	Матч із 14-ти партій
1972	Латвійська РСР	Рига	Нона Гапріндашвілі	Алла Кушнір	5	4	7	Матч із 16 партій
1975	Грузинська РСР	Піцунда Тбілісі	Нона Гапріндашвілі	Нана Александрія	8	3	1	Матч із 12 партій
1978	Грузинська РСР	Тбілісі	Майя Чибурданідзе	Нона Гапріндашвілі	4	2	9	Матч із 15-ти партій
1981	Грузинська РСР	Борджомі Тбілісі	Майя Чибурданідзе	Нана Александрія	4	4	8	Матч із 16 партій (нічия)
1984	РРФСР	Волгоград	Майя Чибурданідзе	Ірина Левітіна	5	2	7	Матч із 14 партій
1986	Болгарія	Софія	Майя Чибурданідзе	Олена Дональдсон-Ахмиловська	4	1	9	Матч із 14 партій
1988	Грузинська РСР	Телаві	Майя Чибурданідзе	Нана Іоселіані	3	2	11	Матч із 16 партій
1991	Філіппіни	Маніла	Се Цзюнь	Майя Чибурданідзе	4	2	9	Матч із 15 партій
1993	Монако	Монако	Се Цзюнь	Нана Іоселіані	7	1	3	Матч із 11 партій
1996	Іспанія	Хаен	Сьюзен Полгар	Се Цзюнь	6	2	5	Матч із 13 партій
Сьюзен Полгар, остання лінійна чемпіонка.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1999–дотепер)
1999	Росія КНР	Казань Шеньян	Се Цзюнь	Аліса Галлямова	5	3	7	Матч із 15-ти партій
2000	Індія	Нью-Делі	Се Цзюнь	Цінь Каньїн	1	0	3	Нокаут-турнір із 64 учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2001	Росія	Москва	Чжу Чень	Олександра Костенюк	5	3	0	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2004	Росія	Еліста	Антоанета Стефанова	Катерина Ковалевська	2	0	1	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2006	Росія	Єкатеринбург	Сюй Юйхуа	Аліса Галлямова	2	0	1	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2008	Росія	Нальчик	Олександра Костенюк	Хоу Іфань	1	0	3	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2010	Туреччина	Хатай	Хоу Іфань	Жуань Луфей	3	1	4	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2011	Албанія	Тирана	Хоу Іфань	Гампі Конеру	3	0	5	Матч із 8-ми партій
2012	Росія	Ханти-Мансійськ	Анна Ушеніна	Антоанета Стефанова	2	1	3	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 6-ти партій)
2013	КНР	Тайчжоу	Хоу Іфань	Анна Ушеніна	4	0	3	Матч із 7-ми партій
2015	Росія	Сочі	Марія Музичук	Наталя Погоніна	1	0	3	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2016	Україна	Львів	Хоу Іфань	Марія Музичук	3	0	6	Матч із 10-ти партій
2017	Іран	Тегеран	Тань Чжун'ї	Анна Музичук	2	1	3	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі партії, бо 4 класичні завершилися внічию)
травень 2018	КНР	Шанхай Чунцін	Цзюй Веньцзюнь	Тань Чжун'ї	3	2	5	Матч із 10-ти партій
листопад 2018	Росія	Ханти-Мансійськ	Цзюй Веньцзюнь	Катерина Лагно	3	1	4	Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі + 2 бліц партії, бо після 4-х класичних, а також 2-х швидких була нічия)
січень 2020	КНР Росія	Шанхай Владивосток	Цзюй Веньцзюнь	Олександра Горячкіна	4	3	9	Матч із 12-ти класичних партій + 4 швидкі партії, бо після класичних була нічия
липень 2023	КНР	Шанхай Чунцін	Цзюй Веньцзюнь	Лей Тінцзє	2	1	9	Матч із 12-ти класичних партій