Перейти до вмісту

Черкаський Абрам Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Черкаський Абрам Маркович
Народження25 червня 1886(1886-06-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть30 листопада 1967(1967-11-30)[1] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Алмати, Казахська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1917) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительМурашко Олександр Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКаракіс Йосип Юлійович, Балазовський Абрам Семенович, Кодьєв Петро Іванович, Кривенко Михайло Ілліч, Вайнреб Володимир Маркович, Толоконникова Маргарита Миколаївна, Арутюнянц Анатолій Саркісович, Івашиніна Катерина Данилівна, Стеценко Василь Кіндратович, Костенко Федір Тимофійович, Троценко Олексій Васильович і Плесовська Олександра Юхимівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникКиївський художній інститут і Алматинський коледж декоративно-ужиткового мистецтваd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАсоціація художників Червоної України і Асоціація революційного мистецтва України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Народний художник Казахської РСР

Абра́м Ма́ркович Черка́ський (7 липня 1886, Біла Церква — 30 листопада 1967, Алмати), маляр і педагог родом з Білої Церкви; мистецьку освіту здобув у Київському художньому училищі в Олександра Мурашка (1901—1909) і в Петербурзькій академії мистецтв (1909—1917). З 1917 жив у Вінниці, чл. АРМУ; 1926—1937 викладач і (з 1935) професор Київського художнього інституту, (1937—1940 засланий до Караганди), 1940—1960 професор художньго училища в Алма-Аті.

Народний художник Казахської РСР (1963). Був членом АРМУ. Навчався у Київському художньому училищі (1901—1909) у О. Мурашка та М. Пимоненка[2] і Петербурзькій академії мистецтв (1909—1917) у загальних класах Я. Ціонглінського і Г. Залемана та у майстернях М. Дубовського і М. Самокиша.

У 1918—1923 жив і працював у Вінниці, викладав рисунок і живопис у місцевому училищі і організував власну студію, 1923—1927 — у Києві.

У Київському художньому інституті викладав у 1926—1937, з 1935 — професор. 1937—1940 — був на засланні у Караганді, з 1940 — Алма-Аті. У 1940—1960 працював у художньому училищі в Алма-Аті. Як зазначав сам Д. Черкаський:

Мені абсолютно необхідно викладати, викладання мені також корисно, як і студентам[3]

Творчість Черкаського умовно поділяється на два періоди. Перший пов'язаний з перебуванням його в Києві, другий — у Казахстані. Працюючи у Києві, створив низку творів, що відображають образи українських селян, їхній побут. З-поміж цих творів передусім портрети, серед яких переважають зображення жіночих моделей. У творах казахського періоду з'являються нові образи і мотиви, пов'язані зі специфікою побуту і оточення азіатського краю, впевненішим стає поєднання широкого письма з точністю рисунка.

Твори Черкаського — портрети, натюрморти, краєвиди — зберігаються переважно в Казахстанській картинній ґалерії в Алма-Аті.

Твори: «Паровички на обвідному каналі» (1916), «Рум'янцевський сквер» (1917), «Відпочинок. Біля трактора» (1927), панно «Футболісти» на стіні ресторану «Динамо» (1934)[4], «Настя» (1934), «Колгоспниця з соняшниками» (1935), «Молдавська колгоспниця Марфа Чеколтан» (1936), «Килимарниці» (1937), «Розповідь про минуле» (1941), «Портрет письменника Мухтара Ауезова» (1943), «Джамбул. Пісня помсти» (1944), «Карагачі — велетні» (1944), «Місячна соната» (1944), «У передгір'ях Ала-Тау» (1953), «Портрет Джамбула» (1955), «На цілинній землі» (1955), «Останній сніг» (1957), «Далина за далиною» (1961), «Рання весна», «Біля озера» (обидва — 1962).

Критика

[ред. | ред. код]

Архітектор Й. Каракіс зазначив про свого вчителя А. Черкаського:

Скромного, талановитого, всім відомого художника — мого першого вчителя не забуду до останнього подиху[5]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]