Черкашина-Губаренко Марина Романівна

Черкашина-Губаренко Марина Романівна
Черкашина-Губаренко Марина Романівна
	; (Фото Ю. Щербініна)
Народилася	22 червня 1938; Харків, Українська РСР, СРСР
Померла	28 червня 2024 (86 років)
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	музикознавиця, освітянка
Alma mater	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Галузь	музикознавство
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Членство	Спілка композиторів СРСР; Національна спілка композиторів України; Національна академія мистецтв України
Батько	Черкашин Роман Олексійович
Мати	Фоміна Юлія Гаврилівна
Нагороди
Особ. сторінка	gubarenko.net.ua/marina-romanovna-gubarenko/
	Черкашина-Губаренко Марина Романівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Черкашина.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Губаренко.

Черка́шина-Губаре́нко Марина Романівна (22 червня 1938, Харків — 28 червня 2024, Київ) — український музикознавець, музичний критик, педагог, лібретист. Доктор мистецтвознавства, професор, академік Національної академії мистецтв України (2017). Засновник і голова Київського Вагнерівського товариства. Автор численних наукових праць, переважно в галузі музичного театру.

Життєпис

Дочка режисера і актора Романа Черкашина і актриси Юлії Фоміної (діячів театру Леся Курбаса «Березіль»).

1962 року закінчила Харківську консерваторію за класом Г. Тюменєвої, в 1970 — аспірантуру при Московській консерваторії за класом Б. О. Ярустовського.

У 1964—1985 викладала у Харківській державній консерваторії = Інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського (з 1973 доцент, з 1979 — завідувач кафедри історії музики).

З 1985 — професор Київської консерваторії = Національної музичної академії України ім. П. Чайковського (1985 — завідувач Кафедри історії музики, у 1999—2015 — завідувач Кафедри історії зарубіжної музики, 2017—2018 — завідувач Кафедри оперної підготовки).

1972 — кандидат мистецтвознавства (дисертація «Сучасна музично-психологічна драма: деякі тенденції розвитку жанру»).

1985 — доктор мистецтвознавства (дисертація «Історична опера першої половини XIX ст. Проблеми інтерпретації історії. Судьби жанру»).

Член Спілки композиторів СРСР і Спілки композиторів України (з 1970).

З 2000 член-кореспондент, з 2017 — дійсний член (академік) Національної Академії мистецтв України.

Під керівництвом М. Р. Черкашиної-Губаренко написані й захищені 8 докторських і 32 кандидатські дисертації.

Серед учнів музикознавці: К. Гейвандова, Г. Куколь, О. Сердюк, С. Лащенко, О. Сакало, Г. Ганзбург, Л. Гнатюк, І. Драч.

Почесні звання, нагороди

Лауреат Премії Українського театрального товариства (1987).
Лауреат Премії імені М. В. Лисенка (1998).
Заслужений діяч мистецтв України (2008).

Сім'я

Батько — Черкашин Роман Олексійович (1906—1993), актор, заслужений артист України, професор.
Мати — Фоміна Юлія Гаврилівна (1907—1997), актриса Харківського театру української драми ім. Т. Г. Шевченка.
Чоловік — Губаренко Віталій Сергійович (1934—2000), композитор, народний артист України.
Донька — Губаренко Ірина Віталіївна (1959—2004), композитор, письменниця.

Опубліковані праці

Книги

Черкашина М. Р. Опера XX століття: Нариси. — Київ, 1981. — 208 с.
Черкашина М. Р. Александр Николаевич Серов. — Москва, 1985. — 162 с.
Черкашина М. Р. Историческая опера эпохи романтизма. — Київ, 1986. — 182 с.;
Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. Історія опери: Західна Європа ХУ11-XIX століття: навчальний посібник / За ред. М. Р. Черкашиної. — Київ, 1998. — 384 с.
Черкашина М. Р. Творчі дебюти Жанни Колодуб. — Київ, 1999. — 24 с.
Черкашина М. Р. Музыка и театр на перекрестке эпох: Сборник статей: В 2 т. — Київ, 2002 — Т. 1. — 184 с.; Т. 2. — 208 с.

Статті

Статті у збірниках

1. Дмитро Клебанов // Українське музикознавство. — Вип. 3. — Київ, 1968.

2. Современная психологическая опера. (О некоторых тенденциях развития жанра) // Вопросы искусствознания. Научные и методические записки ХИИ. — Харьков, 1969.

3. «Гравець» Прокоф'єва і традиції сучасної психологічної драми // Сучасна музика. — Вип. 1. — Київ, 1973.

4. На пути к социальной трагедии. (О некоторых тенденциях развития современной психологической драмы) // Проблемы музыкальной нау-ки. — Вып. 2. — Москва, 1973.

5. «Игрок» Прокофьева // Из истории русской и советской музыки. — Вып. 2. — Москва, 1976.

6. Барометр «песенной погоды» // Песня и время. — Москва, 1976.

7. «Воццек» А. Берга // Музыкальный современник. — Вып. 2. — Москва, 1977.

8. «Мёртвые души» в партитуре и на оперной сцене // Музыка России. — Вып. 3. — Москва, 1980.

9. Національно-патріотична тема в оперній творчості Россіні // Українське музикознавство. — Вип. 16. — Київ, 1981.

10. Про інтерпретацію класики. (З досвіду двох сучасних втілень опери М. І. Глінки «Іван Сусанін» // Театральна культура. — Вип. 7. — Київ, 1981.

11. Прокофьев С. // Украинская советская энциклопедия. — Т. 9. — Київ, 1983.

12. Советская историко-революционная опера — движение во времени. (По следам оперных дискуссий 30 х годов) // Советский музыкаль-ный театр. Проблемы жанров. — Москва, 1982.

13. Советская опера вчера и сегодня: проблемы интерпретации современной темы // Музыкальное искусство и формирование нового человека. — Київ, 1982.

14. Жанр исторической оперы в первой половине XIX века // Музыкальный театр: драматургия и жанры. — Москва, 1983.

15. Родион Щедрин. Эскизы к портрету // Музыкальный современник. — Вып. 4. — Москва, 1983.

16. Западноевропейская опера между классицизмом и романтизмом. На подступах к историческому жанру // Проблемы музыкальной науки. — Вып. 6. — Москва, 1985.

17. Поэтика музыкальных жанров и музыкально-исторический процесс // Музыкальное мышление: проблемы анализа и моделирования. — Київ, 1988.

18. «Орлеанська діва» Чайковського і велика історична опера // П. І. Чайковський та Україна. — Київ, 1991.

19. Gogol and Leskov in Shostakovich's Interpretation // International Journal of Musicology. — V. 1. — Peter Land, 1992.

20. Prokofyew und die Oper des 20 Yahrhundert // Bericht uber das Internationale symposion «Sergey Prokofyew — Aspekte seines Werkes und der Biographi». — Koln: Gustav Basse Verlag Regensburg, 1992.

* 21. Россини-комедиограф и проблемы эволюции итальянской оперы-буффа // Джоаккино Россини: современные аспекты исследования творческого наследия / Под ред. М. Р. Черкашиной. — Київ, 1993.

22. Дж. Мейербер и русская оперная культура 30-70 х г. ХХ в. // Музыка Западной Европы XVII — XIX в. — Сумы, 1994.

23. Tchaikovsky — The Maid of Orleans // The Problem of the Genre and the specific Treatment of the subject: International Journal of Musicology. — V. 3. — Peter Land, 1994.

24. Проблемы соотношения слова, музыки и действия в современной украинской опере (на примере оперного творчества В. С. Губаренко) // Українська музична культура XX століття. — Суми, 1996.

25. Ukraine. Music Theatre. Training // The world Encyclopedia of contemporary Theatre. — V. I. Europe. — Routledge. London and New York. — P. 880—884; 886—887.

26. Историческая опера как метажанр. «Коронация Поппеи» Монтеверди. «Юлий Цезарь» в Египте" Генделя. «Гугеноты» Мейербера // Художественные жанры: история, теория, трактовка. — Вып. 2. — Красноярск, 1977.

27. История музыки — воинствующая и торжествующая // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності. — Львів, 1997.

28. Ріхард Вагнер і український театр 20 х років // Українсько-німецькі музичні зв'язки минулого і сьогодення. — Київ, 1998.

29. Зингшпиль в наследии Шуберта // Франц Шуберт: К 200-летию со дня рождения: Материалы международной научной конференции. — Москва: Прест, 1997.

30. Оперные маргиналии Франца Шуберта // Київське музикознавство. — Вип. 1. — Київ, 1998.

31. Українська опера і влада // Українське музикознавство. — Вип. 28. Музична україністика у контексті світової культури. — Київ, 1998.

32. Евангельские мотивы в творчестве Рихарда Вагнера // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 4. Музика і Біблія. — Київ, 1999.

33. Ах, Нина, Ниночка // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 6. Musicae Ars et Scientia: Книга на честь 70 річчя Н. О. Герасимової-Персидської. — Київ, 1999.

34. Двадцать четыре дня композитора Марка Карминского // Воспоминания о Марке Карминском / Сост. Г. И. Ганзбург. — Харьков: Каравелла, 2000.

35. Фрідріх Ніцше — філософ і музикант // Науковий вісник Націона-льної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 12. Історія музики в минулому і сучасності. — Київ, 2000.

36. Фаустианская модель и архетипы бессознательного в опере XIX века // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 13. Чотири століття опери. Оперні школи XIX—XX ст. — Київ, 2000.

37. Meyerbeer und die russische Oper des 19.Jahrhunderts // Meyerbeer und das europaische Musiktheater / hrsg. von Sieghart Doring und Arnold Jacobshagen. — Laaber: Laaber-Verl., 1998.

38. Мефистофель на подмостках русского оперного музыкального театра и образ Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 7. Музикознавство: З ХХ у XXI століття. — К, 2000.

39. Мефистофель на подмостках русского оперного музыкального театра и образ Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Київське музикознавство: Збірка статей. — Вип. 6. — Київ, 2001.

40. Верди-флотилия на берегах Днепра. // Отражения музыкального театра: Сборник статей и материалов к юбилею Л. Г. Данько. — Кни-га 2. — Санкт-Петербург, 2001.

41. Портрет по памяти на границе времени и пространства // Отраже-ния музыкального театра: Сборник статей и материалов к юбилею Л. Г. Данько. — Книга 2. — Санкт-Петербург, 2001.

42. Мефистофель на подмостках русского музыкального театра и об-раз Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Київське музикознавство. — Вип. 6. — Київ, 2001.

43. Чотири пори життя видатної артистки (До 100-річчя від дня народження В. М. Чистякової) // 2000: Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистика / Академія мистецтв України / Головн. наук. ред. І. Д. Безгін. — Вип. 3. — Київ, 2002.

44. Творчество Глинки в европейском контексте //Проблеми взаємодії мистецтва, педагогики та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць. — Вип. 10. — Київ, 2002.

45. Симфонія життя і смерті Оксани Петрусенко. // Культурологічні проблеми української музики (Наукові дискурси пам'яті академіка І. Ф. Ляшенка). — Київ, НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2002.

46. Poezje Adama Mickiewicza w twórczości kompozytorów ukraińskich // Muzyka i liryka 10. / Pieśń polska rekonesans. Odrębności i pokrewieństwa. Inspiracje i echa. — Akademia Muzyczna w Krakowie, 2002.

47. «От народной песни до додекафонной техники» // Петербургская консерватория в мировом музыкальном процессе 1862—2002. Материалы международной научной сессии, посвященной 140-летию Консерватории (17-19 сентября 2002) — Санкт-петербург, 2002. — С. 92-96.

48. Музичний театр Віталія Губаренка — історичний контекст, риси драматургії // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 32. — Книга 4. Віталій Губаренко: Сторінки творчості. Статті, дослідження, спогади / До 90-річчя Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Київ, 2003. — С. 5-33.

49. О чем нам расскажут оперные сюжеты: тристановские мотивы «Евгения Онегина» // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Вип. 28. — Семантичні аспекти слова у музичному творі. — До 90-річчя Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Київ, 2003. — С. 120—126.

50. Опери Віталія Губаренка на львівській сцені // Musica Galiciana. — Kultura muzyczna Galicji w kontekscie stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-ksiazecej do roku 1945). — Tom VII poswecony 225-leciu teatru muzycznego we Lwowie (1776—2001) / Pod redakcja Leszka Mazepy. — Rzeszow 2003. — C. 231—238.

51. Злободневное и непреходящее в сценической интерпретации «Юлия Цезаря в Египте» Г. Ф. Генделя. // Восток-Запад: Культура и цивилизация. Материалі международного музыковедческого семинара и научно-практической конференции 2003 года. — Одесса: Астропринт, 2004.

52. Опера барокко: полифонический тип мышления и место музыки в синтезе искусств // Трансформація музичної освіти і культури в Україні. Матеріали науково-творчої конференції, присвяченої 90-річчному ювілею з дня заснування Одеської державної музичної академії імені А. В. Нєжданової. — Одеса: Друкарський дім, 2004. — С. 8 — 19.

53. Опера и греческий миф и опера как миф: две версии сюжета об Орфее / Київське музикознавство. Культура та мистецтвознавство //Збірка статей. Випуск 15. — Київ, 2004. — С.109-116. // Материалы Международной научно-практической конференции «III Серебряковские чтения», — Книга 1. Музыковедение, философия искусства: Редкол.: Е. В. Смагина (и др.) — Волгоград: Изд.-во ВолГУ, 2006. — С. 85-93.

54. Прошлое-настоящее-будущее в мифологической концепции «Руслана и Людмилі» / Музика у просторі культури. Науковий вісник Національної музичної академії ім. П.Чайковського. // Збірка статей. Випуск 33. — Київ, 2004. — С. 149—159.

55. Вагнер в Мюнхене и в Байройте //Времен связующая нить. Сборник посвящен юбилею профессора Э. С. Барутчевой. — Санкт-Петербург, 2004. — С. 101—105.

56. Евангельские мотивы в творчестве Рихарда Вагнера // Библейские образы в музыке. — Сборник статей. — Санкт-Петербург, 2004. — С.85-92.

57. Оперы Генделя в теории и практике современного театра // Художня культура. Актуальні проблеми. — Науковий вісник. — Випуск 1. — Київ, 2004. — С.57-68.

58. Вагнеровский фестиваль в Байройте: страницы истории // Київське мистецтвознавство. Культурологія та мистецтвознавство. — Збірка статей. — Випуск 18. — Київ. 2005. — С.107-122. //Материалы международной научно-практической конференции «IV Серебряковские чтения», книга 1. Музыковедение, философия искусства: Редкол.: Е. В. Смагина (и др.) — Волгоград: Изд.-во ВолГУ, 2007. — С. 27-55.

59. Злободневное и непреходящее в сценической интерпретации «Юлия Цезаря в Египте» Г. Ф. Генделя. // Thesauros. — Сборник научных статей. — Красноярск, 2005. — С. 26-36.

60. О некоторых современных тенденциях европейского музыкального театра (на примере Баварской национальной оперы) //Українська та світова музична культура: сучасний погляд. / Науковий вісник Національної музичної академії ім. П.Чайковського. // Збірка статей. Випуск 43. Книга 2. — Київ, 2005.

61. «Ни одна встреча не бывает случайной…» // С. Рахманинов на переломе столетий. Выпуск 2. — Харьков, 2005. — С.22-31.

62. «Евгений Онегин» Чайковского на фестивале Экс-ан-Прованс // С. Рахманинов на переломе столетий. Культура Украины в контексте европейской культуры. Выпуск 3. / Редактор Л. Н. Трубникова — Харьков, 2006. — С.48-52.

63. Диалог смыслов в современной интерпретации оперы барокко. // Смислові засади музичної творчості. — Науковий вісник Національної музичної академії ім.. П.Чайковського. // Збірка статей. Випуск 59. — Київ, 2006. — С. 11-17.

64. «Руслан и Людмила» в эстетике современного оперного театра // М. И. Глинка. К 200-летию со дня рождения: Материалы международных науч. конф.: в 2-х тт. / Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского, Санкт-Петербургская государственная консерватория им. Н. А. Римского-Корсакова; отв. Ред. И. И. Дегтярева, Е. Г. Сорокина. — М.: Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского, 2006. — Т.2. — С.196-204.

65. Балет «Анна Каренина»: тридцать лет спустя // Родион Щедрин. Материалы к творческой биографии: Сборник рецензий, исследований и материалов / Ред.сост. Е. С. Власова. — М.: Московская гос. консерватория им. П. И. Чайковского, 2007. — С. 394—404.

66. Валентина Чистякова — муза, легенда, міф // Курбасівські читання: Наук. Вісн Нац. Центр театр. Мистецтв. ім. Леся Курбаса. — № 2 До 120-річчя від дня народження Леся Курбаса: історія, теорія, критика. Ред-упоряд. В.Собіянський, Т.Бойко. — К. : НЦТМ ім. Леся Курбаса. — 2007. — С. 243—251.

67. Листая страницы ушедших годов // С. Рахманінов: на зламі століть. Взаємодія культур в умовах глобалізації світу. Збірка матеріалів Міжнародного симпозіуму. Вип. 4. / Ред.-укладач Трубнікова Л. М. — Харків, 2007. — С. 47-54.

68. Музыкальный театр А. Шёнберга и А. Берга и его влияние на украинский театр 1910-1920-х годов // Мистецтво: «від існуючого до виникаючого». Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Збірка наукових праць. Вип. 20. — Харків, 2007. — С. 229—241.

69. История музыки в современных дискурсах // Музична творчість та наука в історичному просторі / Науковий вісник Національної музичної академії ім. П.Чайковського. // Збірка статей. Випуск 73. — Київ, 2008. — С. 3-8.

70. Оперный театр Прокофьева и «совершенно бессмертный» «Фауст» Ш.Гуно /Келдышевские чтения — 2006. К 95-летию со дня рождения И. В. Нестьева. Доклады, сообщения, статьи. — Москва: ЛЕНАНД, 2008 — С.57-67.

Статті в журналах

1. Шевченко і музика // Музыкальная жизнь. — 1961. — 1961. — № 4.
2. Молодые композиторы Харькова // Музыкальная жизнь. — 1961. — № 24. [У співавторстві з Т. Краснопольською]
3. «Кобзарь» Шевченко и украинская музыка // Музыкальная жизнь. — 1964. — № 5.
4. Голоса молодых // Советская музыка. — 1964. — № 11.
5. «Коммунист» // Советская музыка. — 1965. — № 4. [За подписью М. Романова].
6. Котко на родине // Советская музыка. — 1967. — № 7.
7. Поиски после премьеры // Советская музыка. — 1968. — № 6. [За по-дписью М. Романова].
8. Проблемы Казанского оперного // Советская музыка. — 1968. — № 8.
9. Социально-психологическая трагедия // Советская музыка. — 1971. — № 6.
10. Музично-психологічна драма ХХ сторіччя // Музика. — 1971. — № 1.
11. Вірність традиціям // Музика. — 1972. — № 1.
12. Вернуть былую славу // Советская музыка. — 1872. — № 9.
13. Под знаменем добра // Советская музыка. — 1973. — № 2.
14. Барометр «песенной погоды» // Советская музыка. — 1973. — № 5.
15. Вихователь золотих голосів // Музика. — 1973. — № 5.
16. Поэма о подвиге // Советская музыка. — 1974. — № 1.
17. От «контрастной полифонии» к дуэту согласия // Советская музы-ка. — 1974. — № 6.
18. Концерты съезда: мнения, оценки // Советская музыка. — 1974. — № 9.
19. Майстерність і натхнення // Музика. — 1975. — № 1.
20. Необычное исследование // Советская музыка. — 1975. — № 6.
21. Рижская опера. Будни // Советская музыка. — 1978. — № 11.
22. Четыре Сусанина. Подвиг героя-патриота в опере Глинки и сов-ременном ему искусстве. — Музыкальная жизнь. — 1979. — № 10.
23. Гендель и театр // Советская музыка. — 1979. — № 9.
24. «Вильгельм Телль» Россини // Музыкальная жизнь. — 1980. — 1980. — № 14.
25. Панорама картин и лиц // Советская музыка. — 1981. — № 10.
26. Три вечера весны // Советская музыка. — 1982. — № 7.
27. Пам'яті В. І. Сокальського // Музика. — 1983. — № 5.
28. «Коміше опер» у Києві // Музика. — 1984. — № 2.
29. «Севильский цирюльник» // Музыкальная жизнь. — 1984. — № 8.
30. Образи древнього Києва у вітчизняній опері // Музика. — 1982. — № 2.
31. Забуте ім'я // Музика. — 1982. — № 4.
32. «Известно, сколь велика выстроенность формы у Прокофьева» // Советская музыка. — 1985. — 1985. — № 4.
33. Варшавский Большой в Москве // Советская музыка. — 1986. — № 1.
34. Хореографічна версія літературної класики. «Війна і мир» на одеській сцені // Музика. — 1988. — № 2.
35. «Слава нашему народу, рождающему таких художников» (К 80 летию Д. Шостаковича) // Под знаменем ленинизма. — 1986. — № 16.
36. Театр вимагає перебудови // Музика. — 1988. — № 4.
37. Любители оперы, отзовитесь // Советская музыка. — 1989. — № 5.
38. Пам'яті композитора // Музика. — 1989. — № 5.
39. Становление // Советская музыка. — 1990. — № 8.
40. Смак, фантазія, культура (Англійська національна опера у Києві) // Музика. — 1990. — № 5.
41. Наш земляк Сергій Прокоф'єв // Музика. — 1991. — № 4.
42. Наполеон музыкальной эпохи: К 200 летию со дня рождения Рос-сини. — 1992. — № 1. [Совместно с И. Драч].
43. Діалог з колегою // Музика. — 1992. — № 4.
44. Немецкий мастер как учитель Прокофьева // Музыкальная акаде-мия. — 1994. — № 3.
45. Размышления о феномене оперы // Музыкальная академия. — 1995. — № 1.
46. Наш Шостакович (До 90 річчя від дня народження) // Музика. — 1996. — № 5.
47. «Набукко» Дж. Верди на киевской сцене // Зелёная лампа. — 1997. — № 1.
48. Историческая опера как метажанр (на примере «Коронации По-ппеи» Монтеверди. «Юлия Цезаря» в Египте" Генделя. «Гугено-тов» Мейербера) // Музыкальная академия. — 1997. — № 1.
49. Призрак оперы в прозе Михаила Булгакова // Музыкальная ака-демия. — 1997. — № 2.
50. Шостакович на Украине / «Последний музыкальный гений эпо-хи» // Музыкальная академия. — 1997. — № 4.
51. За лаштунками театру богині Кліо // Art Line. — 1997. — № 7-8.
52. «Байройт-97» // Музика. — 1997. — № 6.
53. Дело Мейербера с дистанции времени // Музыкальная академи-я. — 1998. — № 2.
54. Паломничество в Байройт // Музыкальная академия. — 1998. — № 2. [За подписью М. Губаренко].
55. Мусоргский и Флобер // Зелёная лампа. — 1998. — № 1.
56. От народной песни до додекафонной техники // Зелёная лампа. — 1999. — № 1-2.
57. Сны и сновидения в биографии и творчестве Рихарда Вагнера («Лоэнгрин» и «Парсифаль») // Зелёная лампа. — 1999. — № 3-4.
58. Франц Лист и Александр Серов // Зелёная лампа. — 1999. — № 3-4.
59. Слідами Мюнхенського фестивалю // Кіно. Театр. — 2001. — № 6 (38).
60. «Кармен» повертається // Музика. — 2002 — травень-червень, № 3.
61. Опера для всех // Музыкальная академия. — 2002. — № 4.
62. Балет «Анна Каренина»: тридцать лет спустя // Музыкальная академия. — 2003. — № 3. — С. 117—120.
63. Публика выбирает оперу. // Музыкальная академия. — 2005. — № 1.
64. «Пора нам в оперу скорей…». // Музыкальная академия. −2005. — № 4.
65. Мюнхенский оперный фестиваль 2006. Конец главы. — Музыкальная академия, 2007, № 1, с.150-154
66. Дмитро Шостакович у Києві. — Музика, 2007, березень-квітень. — С.26-27.
67. Мюнхенский оперный фестиваль 2006. Конец главы. — Музыкальная академия, 2007, № 1, с.150-154
68. Опера Вагнера в інтерпретації українських митців. -Кіно. Театр, 2006,№ 5, с.13-14
69. Дмитро Шостакович у Києві. — Музика, 2007, березень-квітень. — С.26-27.
70. Вигадати велосипед. Авторська колонка Марини Черкашиної. — Тиждень, 2008, № 6, С.73
71. Українська музика у сучасному медіа-просторі: фрагменти і коментарі. — Музика, 2008, — травень-червень. — С. 11-13.

Статті в газетах

1. Сучасник в музиці молодих // Соціалістична Харківщина. — 1962. — 16 січня.

2. Класична опера на сучасній сцені // Соціалістична Харківщина. — 1963. — 8 лютого.

3. Нереалізовані можливості // Радянська культура. — 1963. — 8 серпня.

4. В эфире — музыка // Красное знамя. — 1963. — 19 октября.

5. Любимый балет // Красное знамя. — 1963. — 7 декабря.

6. О музыкальном воспитании // Красное знамя. — 1964. — 5 января.

7. Путёвка в искусство // Красное знамя. — 1964. — 23 июня.

8. Радостные встречи // Красное знамя. — 1964. — 24 июня.

9. Перший Всесоюзний // Радянська культура. — 1964. — 12 липня. [У спів-авторстві з О. Гусаровою].

10. Симфонические вечера // Красное знамя. — 1964. — 21 октября.

11. Осінні мелодії // Ленінська зміна. — 1964. — 30 жовтня.

12. Концерти видатного скрипаля // Соціалістична Харківщина. — * 1965. — 15 січня.

13. Поздоровляємо ювіляра // Соціалістична Харківщина. — 1966. — 14 січня.

14. Як живеш, друже-пісне? // Соціалістична Харківщина. — 1966. — 14 жовтня.

15. Профиль музыканта // Красное знамя. — 1966. — 27 декабря.

16. Харьков — город фестиваля // Красное знамя. — 1967. — 10 марта.

17. Они приедут в гости к нам // Красное знамя. — 1967. — 15 марта.

18. Наши гости // Красное знамя. — 1967. — 18 марта.

19. Після заключних акордів // Соціалістична Харківщина. — 1967. — 5 квітня.

20. Український ювіляр // Соціалістична Харківщина. — 1967. — 12 липня.

21. Концерты молодых музыкантов // Красное знамя. — 1965. — 22 мая.

22. Так тримати, музиканти // Соціалістична Харківщина. — 1967. — 17 жовтня.

23. Неоправдавшиеся обещания // Красное знамя. — 1967. — 23 ноября.

24. Для найменших // Соціалістична Харківщина. — 1967. — 23 листопада.

25. В общении с музыкой Красное знамя. — 1968. — 27 марта.

26. Зустріч з Родіоном Щедріним // Вечірній Харків. — 1969. — 17 жовтня.

27. В программе — Брамс // Красное знамя. — 1972. — 17 февраля.

28. Первое знакомство // Красное знамя. — 1972. — 19 октября.

29. Год создания — 1923 // Красное знамя. — 1972. — 22 ноября.

30. «Даиси» в Харькове // Красное знамя. — 1972. — 19 октября.

31. В ритмах сучасності // Культура і життя. — 1976. — 23 березня.

32. Ричард III. Размышление после премьеры // Красное знамя. — 1976. — 13 октября.

33. Новое прочтение классики («Энеида» И. Котляревского на сцене Запорожского музыкально-драматического Театра им. Н. Щорса) // Красное знамя. — 1980. — 10 июня.

34. Щаслива доля (творчий портрет віолончеліста в. о. професора ХІМ Авер'янова Г. Б.) // Вечірній Харків. — 1980. — 19 листопада.

35. Музикант-педагог (до 50 річчя Г. Б. Авер'янова) // Культура і життя. — 1980. — 4 грудня.

36. Композитор, фольклор, традиція // Культура і життя. — 1981. — 17 вересня. [У співавторстві з К. Гайдамакою].

37. Уроки на всю жизнь (За дирижёрским пультом — Вахтанг Жорда-ния) // Красное знамя. — 1982. — 25 марта.

38. С любовью к книге // Красное знамя. — 1982. — 1 июля.

39. Славит великий дар жизни. Заметки музыковеда // Вечерняя Пермь. — 1984. — 28 апреля.

40. Романтик думки // Культура і життя. — 1985. — 3 лютого.

41. Виклик жорстокості і насильству // Вісті з України. — 1990. — 25 червня.

42. Вагнеровское лето в Байройте // Зеркало недели. — 1997. — 6-12 сентября.

43. Осенние мотивы // Зеркало недели. — 1997. — 15 ноября.

44. Татьянин день // Зеркало недели. — 1998. — 24 января.

45. Степан Турчак — in memoria // Зеркало недели. — 1998. — 21 февраля.

46. О Пушкине, об учителе, о Боге // Зеркало недели. — 1998. — 18 апреля.

47. Харьковские элегии Бориса Чичибабина // Зеркало недели. — 1998. — 6 июня.

48. Реквием этерна // Зеркало недели. — 1998. — 22 августа.

49. Мусикия под солнцем Эллады // Зеркало недели. — 1998. — 19 декабря.

50. Памяти Альфреда Шнитке // Зеркало недели. — 1999. — 23 января.

51. Птицы умирают в полёте // Зеркало недели. — 1999. — 27 февраля.

52. Ромео и Джульетта на свидании с Пушкиным // Зеркало недели. — 1999. — 27 февраля. [За подписью Мария Пальчевская].

53. Театр, запрятанный в архивах // Зеркало недели. — 1999. — 3 апреля.

54. Город Моцарта и весны // Зеркало недели. — 1999. — 5 июня.

55. Парадоксы прижизненной славы и посмертной судьбы // Зеркало недели. — 1999. — 4 сентября.

56. Память любит ловить во тьме // Зеркало недели. — 1999. — 25 сентября.

57. Дом моего детства // Зеркало недели. — 1999. — 8 октября.

58. Музыкальная постлюдия уходящего века // Зеркало недели. — 1999. — 30 октября.

59. Жизнь — как на ладошке, в радости и печали // Зеркало недели. — 1999. — 20 ноября.

60. Лёд тронулся, господа // Зеркало недели. — 1999. — 27 ноября.

61. Фридрих Ницше — философ и музыкант // Зеркало недели. — 1999. — 18 декабря.

62. Ныне отпущаеши… // Зеркало недели. — 1999. — 18 декабря. [За подписью Марина Губарненко].

63. «Зигфрид-идиллия» на американский лад // Зеркало недели. — 1999. — 25 декабря.

64. Театральные чудеса в канун третьего тысячелетия // Зеркало недели. — 1999. — 31 декабря.

65. Грипп искусству не помеха // Зеркало недели. — 2000. — 5 февраля.

66. Симфония жизни и смерти Оксаны Петрусенко // Зеркало недели. — 2000. — 26 февраля.

67. Прогулки по Италии и оперные грёзы маэстро Стадлера // Зеркало недели. — 2000. — 4 марта.

68. Призрак, бредущий в Европу. Украинская музыкальная культура в европейском контексте — фантом или реальность? // Зеркало недели. — 2000. — 25 марта.

69. Победы и дерзания дирижёра // Зеркало недели. — 2000. — 6 мая.

70. Украинская опера как экзотика для иностранцев. На каком языке должны исполнятся произведения на национальной сцене? // День. — 2000. — 11 мая.

71. Оперные бдения музыковедов в окрестностях Киева // Зеркало недели. — 2000. — 27 мая.

72. Пять пудов любви и немного коммерции. «Ромео и Джульетя» Ш. Гуно на сцене Национальной оперы Украины // Зеркало недели. — 2000. — 10 июня.

73. Звёздные вечера Мариинки // Зеркало недели. — 2000. — 8 июля.

74. Магия белых ночей // Зеркало недели. — 2000. — 15 июля.

75. На родине дедушки Ленина // Зеркало недели. — 2000. — 2 сентября

76. Неотразимое обаяние Церлины // Зеркало недели. — 2000. — 28 октября.

77. Он был прав, этот Генрих IV — Париж стоит мессы // Зеркало недели. — 2000. — 3 декабря.

78. Покоряющая красота совершенных форм // Зеркало недели. — 2000. — 9 декабря.

79. «Пиковая дама» — путешествие во времени // Зеркало недели. — 2000. — 30 декабря.

80. Контрасти Львівської осені // Дзеркало тижня. — 2000. — 21 жовтня.

81. Песенный язык народа // Зеркало недели. — 2001. — 13 января.

82. Сад музыкальных грёз Кароля Шимановского // Зеркало неде-ли. — 2001. — 27 января.

83. Верди-флотилия на берегах Днепра // Зеркало недели. — 2001. — 3 февраля.

84. Метаморфозы петербургского балета // Зеркало недели. — 2001. — 24 февраля.

85. Дискурс нової музики у Львові // Дзеркало тижня. — 2001. — 8 березня.

86. Європейське турне Львівського «Набукко» // Дзеркало тижня. — 2001. — 17 березня.

87. «Звёздный» проект в стиле праздничного шоу // Зеркало неде-ли. — 2001. — 17 марта.

88. Харьковские премьеры Виталия Губаренко // Зеркало недели. — 2001. — 31 марта.

89. Влюбись в три апельсина // Зеркало недели. — 2001. — 28 апреля.

90. Оперна столиця Галичини — рух у часі // Дзеркало тижня. — 2001. — 19 травня.

91. Династический дебют в стенах национальной оперы // Зеркало недели. — 2001. — 26 мая.

92. Обольстительный голос гитары // Зеркало недели. — 2001. — 9 июня.

93. Музична версія «Слова»… // Дзеркало тижня. — 2001. — 7 липня.

94. Дорога длиною в судьбу // Зеркало недели. — 2001. — 14 июля.

95. Homo symbolico в мире театральных фантазий // Зеркало недели. — 2001. — 28 июля.

96. Оперный Мюнхен вчера, сегодня, завтра // Зеркало недели. — 2001. — 14 августа.

97. Опера для всех и для гурманов // Зеркало недели. — 2001. — 23 августа.

98. Осенний марафон «Киев-Музик-Феста» // Зеркало недели. — 2001. — 29 сентября.

99. Метаморфозы красоты в мире пластических образов Михаила Фокина // Зеркало недели. — 2001. — 1 декабря.

100. Семь вечеров в Баварской опере // Большой театр. — 2001. — № 5. — Сентябрь.

101. Маршруты странствующих музыкантов // Зеркало недели. — 2001. — 8 декабря.

102. Оперний «Мойсей» у святковому просторі // Дзеркало тижня. — 2001. — 15 грудня.

103. Новая «Кармен» — без сюрпризов и неожиданностей? // Зеркало недели. — 2002. — 12 января.

104. Империя оперы в зеркале критики // Зеркало недели. — 2002. — 26 января.

105. Земные странствования инопланетянина Арнольда Шёнберга // Зеркало недели. — 2002. — 16 февраля.

106. В поисках отвергнутого смысла // Зеркало недели. — 2002. — 16 марта.

107. Звуки космоса на крыльях тишины // Зеркало недели. — 2002. — 23 марта.

108. Оперное лето в Баварии // Зеркало недели. — 2002. — 17 августа.

109. Страсти по Рихарду Вагнеру продолжаются // Зеркало недели. — 2002. — 31 августа.

110. Они были первыми // Зеркало недели. — 2002. — 12 октября. [За подписью Ирина Арнаутова].

111. Музыкальные приношения Родиона Щедрина // Зеркало недели. — 2002. — 21 декабря.

112. Творчество на вывоз Национальной оперы Украины // Зеркало недели. — 2003. — 1 марта.

113. Большой театр решается на эксперимент // Зеркало недели. — 2003. — 27 мая [За подписью Ирина Арнаутова].

114. На родине девяти муз // Зеркало недели. — 2003. — 12 июля. [За подписью Ирина Арнаутова].

115. Пять вечеров и 350 лет Мюнхенской оперы // Зеркало недели. — 2003. — 9 августа.

116. Вагнер в Мюнхене и Байройте // Зеркало недели. — 2003. — 16 августа. [За подписью Ирина Арнаутова].

117. Браво, маэстро, браво, музыканты // Зеркало недели. — 2003. — 25 октября.

118. Творчество на вывоз Национальной оперы Украины // Зеркало недели. — 2003. — 1 марта.

119. Большой театр решается на эксперимент // Зеркало недели. — 2003. — 27 мая [За подписью Ирина Арнаутова].

120. На родине девяти муз // Зеркало недели. — 2003. — 12 июля. [За подписью Ирина Арнаутова].

121. Пять вечеров и 350 лет Мюнхенской оперы // Зеркало недели. — 2003. — 9 августа.

122. Вагнер в Мюнхене и Байройте // Зеркало недели. — 2003. — 16 августа. [За подписью Ирина Арнаутова].

123. Браво, маэстро, браво, музыканты // Зеркало недели. — 2003. — 25 октября.

124. «Катерина Измайлова» возвращается — ремейк, реанимация, постлюдия? — Зеркало недели, 28 февраля 2004 года.

125. Оперные мифы, которые пересказывает театр. — Зеркало недели, 14 августа 2004 года.

126. Свита играет короля, публика выбирает оперу. — Зеркало недели, 28 августа 2004 года.

127. О магии голоса — языком пластики.- Зеркало недели, 19 марта 2005 года.

128. Какой лидер нужен оперному театру? — Зеркало недели, 11 июня 2005 года.

129. Пора нам в оперу скорей. — Зеркало недели, 13 августа 2005 года.

130. Пора нам в оперу скорей. Российская музыкальная газета, 2005. — № 9.

131. «Ми — березильцы». Исполнилось 100 лет со дна рождения известного театрального режиссера и педагога Романа Алексеевича Черкашина. — День, 29 марта 2006 года

132. Возвращение «Тристана и Изольды». Новая премьера мариинцев — еще один триумф маэстро Гергиева. — День, 29 апреля 2006 года.

133. В поисках «Нюрнберга». В Будапеште звание мастера получили наши соотечественники. — День, 3 июня 2006 года.

134. Праздник оперы с ностальгической нотой. В Мюнхене прошел музыкальный летний фестиваль. — День, 9 августа 2006 года.

135. Мюнхенский оперный. 2006. — Мариинский театр, 2006, № 5-6, с.6

136. Обновление… Опыт постановок современной хореографии на сцене Национального театра в Белграде. — День, 1 марта 2007, с. 7

137. Оперне літо в Мюнхені — час змін. — День, 8 серпня 2007, С.7

138. Любов і режисери. — День, 9 серпня 2007, С. 7

139. Последняя любовь мастера. Дмитрий Шостакович глазами его жены. — День,2006, 20 декабря

140. Последний герой истории без героев. В городе великих музыкантов. — День, 7 декабря 2007, С.18

141. Триликий Олександр Білозуб. — День, 18 січня 2008.С. 18

142. Олімп Мирослава Скорика. — День, 13 лютого 2008.

143. Мучениця нашого часу. Роздуми про сучасну українську оперу. — День, 23 лютого 2008, С. 7

Лібрето

До творів В. Губаренка:

Вій. Опера-балет (у співавторстві з Л. Михайловим, 1980)
Сват мимоволі. Опера (1984)
Альпійська балада. Опера (1985)
Згадайте, братія моя. Опера-ораторія (1990)
Самотність. (1992)
Монологи Джульєтти (1998)

Література

Музыкальный энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия», 1991. — С. 622.
Иванова И. Л., Мизитова А. А. Кафедра истории музыки // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992.
Іванова І. Л., Мізітова А. А., Рощенко О. Г. Ars longa історичного музикознавства // Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / Ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — С. 192—193.
Данько Л. Динамика живого театра и функции оперной критики // Современный оперный театр и проблемы опероведения. Марине Романовне Черкашиной-Губаренко посвящается: Сборник статей. Научный вестник НМАУ. Вып. 89. — Киев, 2010. — С. 11-20.

Посилання

На сайті Академії мистецтв України [Архівовано 5 лютого 2011 у Wayback Machine.]
На сайті Спілки композиторів України
Офіційний сайт сім'ї Губаренко [Архівовано 6 травня 2013 у Wayback Machine.]

І. С. Драч, С. В. Тишко «Слово про вчителя і колегу»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
Ольга Савицька Під знаком любові та музики
Радіо-інтерв'ю 2015 года [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Некролог
М. Антонова. Тоном, сповненим захвату: пам’яті Марини Черкашиної-Губаренко

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.