Чернець та біс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернець та біс
рос. Монах и бес
Жанртрагікомедія, драматичний фільм, фентезійний фільм, притча і фантастичний фільм
РежисерДосталь Микола Миколайович
ПродюсерІгор Толстуновd і Sergey Kozlovd
СценаристЮрій Арабов
У головних
ролях		Трибунцев Тимофій Володимировичd, Georgy Fetisovd, Борис Каморзінd, Nikita Tarasovd, Мадянов Роман Сергійович, Сергій Барковський і Georgy Fetisovd
ОператорLevan Kapanadzed
КомпозиторAleksandr Sokolovd
КінокомпаніяNTV-Profitd
Тривалість113 хв.
Моваросійська
Країна Росія
Кошторис130 000 000 ₽
IMDbID 5019884
profitkino.ru/projects/movies/detail.php?ID=5&ELEMENT_ID=1012

«Чернець та біс» — російський трагікомедійний фільм-притча режисера Миколи Досталя, знятий в 2016 році за сценарієм Юрія Арабова. Остання картина режисера Досталя. Прем'єра відбулася в червні 2016 року на Московському міжнародному кінофестивалі. У прокат фільм вийшов 8 вересня 2016 року.

Фільм знятий на основі жанрів: це релігійно-фантастична трагікомедія з елементами містики в дусі творів Гоголя і Лєскова[1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події розгортаються в Росії за царювання Миколи I. У чоловічому монастирі з'являється новий підозрілий насельник Іван, Семенів син, який здійснює чудеса. Настоятель монастиря насилу стримує Івана, сумніваючись в божественній природі його здібностей. На чудесного ченця приїжджає подивитися сам імператор.

По ходу розповіді глядач дізнається, що Івана спокушає біс на ім'я Легіон — це він насправді творить чудеса. Іван прикидається, що готовий «поклонитися» Легіону та віддати йому свою душу, якщо той доставить його на Святу землю. Легіон неохоче погоджується (за його словами, бісам перебувати в цьому місті не належить і насилу переносимо) і по повітрю переносить Івана в Єрусалим.

Іван бачить, що на міському ринку активно «торгують Христом» — сувенірами, що видаються за справжні реліквії: там продають цвяхи і дошки «з Хреста Господнього», тернові вінці й інші підробки. Іван в люті перевертає прилавки, намагаючись «вигнати торговців», як колись зробив Спаситель. Однак його жорстоко б'ють, і лише чорна магія Легіона зцілює його та рятує йому життя.

Іван відправляється поклонитися Гробу Господньому та насильно захоплює за собою Легіона. Після цього біс олюднюється, втрачає магічну силу і ледь не гине. Удвох вони по морю і суші повертаються в Росію. Вдома їх приймають за бродяг, жорстоко січуть батогами і кидають у в'язницю, де Іван помирає від ран. Його душа підноситься на небеса.

Легіон, остаточно увірувавши і ставши людиною, приходить в той самий монастир, де почалася історія, щоб стати черговим послушником. Ігумен приймає його, і новий монах займає місце Івана.

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Тимофій Трибунцев — Іван, Семенів син, монах
  • Георгій Фетісов — Легіон, біс
  • Борис Каморзін — ігумен, настоятель монастиря
  • Микита Тарасов — Микола I, імператор
  • Сергій Барковський — Олександр Христофорович Бенкендорф
  • Михайло Мількіс — Андрій, ад'ютант імператора
  • Роман Мадянов — архієрей (єпископ)
  • Томас Моцкус — монастирський писар
  • Михайло Крилов — чернець
  • Георгій Назаренко — одноокий монах
  • Володимир Капустін — монах-читець
  • Микола Шатохін — Микола, господар постоялого двору
  • Тагір Рахімов — цирульник
  • Сергій Мамаєв — околодочний
  • Ігор Гудєєв — Федот

Створення

[ред. | ред. код]

Ідея фільму з'явилася у режисера після прочитання книги про ченців Ніло-Сорської пустині ХІХ століття (зокрема, спогадів про рясофора Івана Семеновича Шапочникова) і житія преподобного Іоанна Новгородського XII століття, який за легендою здійснив паломництво до Єрусалиму верхи на бісі[2][3]. Як виявилося після зйомок, схожий сюжет був і в поемі О. С. Пушкіна «Чернець»[3].

Фільм знімався у Вологодській області на території Кирило-Білозерського монастиря, в йорданському місті Петра, на узбережжі Мертвого моря і в окупованому РФ Криму, де знімалися сцени Єрусалима.

Відгуки

[ред. | ред. код]

«Чернець та біс» отримав в основному стримано-позитивні відгуки від російських кінокритиків[4][5]. Про фільм писали: «Це хороший фільм із чудовими акторськими роботами» (Алекс Екслер), «Із Тимофія Трибунцева та Георгія Фетісова вийшла чудова пара — зразковий дует, а скромник Микита Тарасов несподівано виявився ідеальним Миколою I» (Антон Долін), «Цілком гарна історія, але все одно є в ній щось натужне» («Деловой Петербург»[6]), «Іронічний та сумний, якийсь дуже російський текст розцвів на екрані, підкуповуючи своєю щирістю» («Кіно-театр. ру»[7]).

Негативні відгуки фільм отримав від деяких видань релігійної тематики. Зокрема, заступник головного редактора сайту «Російська народна лінія» писав, що фільм «душевний та духовно отруйний»[8], а автор старообрядницького сайту «Російська віра» — що «любов ченця та біса один до одного — найжахливіша фантасмагорія, яка може привидітися»[9]. Автор сайту «Шукайте жінку» Лілія Малахова вважає, що фільм «не можна розглядати як православний, хоча багато хто намагається представити його саме так».

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
  • 2016 — Фестиваль православного кіно «Покров» — Гран-прі.
  • 2017 — «Золотий орел»:
  • 2017 — «Ніка»:
    • премія за найкращу сценарну роботу — Юрій Арабов
    • премія за найкращу чоловічу роль — Тимофій Трибунцев
    • премія за найкращу чоловічу роль другого плану — Борис Каморзін
    • премія за найкращу роботу звукорежисера — Максим Беловолов
    • номінація на премію за найкращий ігровий фільм
    • номінація на премію за найкращу режисерську роботу — Микола Досталь
  • 2017-XXV кінофестиваль «Віват кіно Росії!» у Санкт-Петербурзі[10]:
    • приз за найкращу режисуру — Микола Досталь

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Юрий Арабов: Я лучше буду сидеть и смотреть на улицу, чем описывать святость // Православие и мир
  2. ↑ Святитель Иоанн Новгородский, архиепископ. Православная энциклопедия «Азбука веры». Процитовано 11 грудня 2016.
  3. ↑ а б Николай Досталь рассказал о своем фильме. Журнал «ФОМА в Украине». 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  4. ↑ Монах и бес — отзывы о фильме
  5. ↑ Рецензии на фильм Монах и бес (2016), отзывы
  6. ↑ Рецензия на фильм «Монах и бес»
  7. ↑ Рецензии на фильмы — «Монах и бес»: Ездил чёрт в Ростов, да напугался крестов // Кино-Театр.ру
  8. ↑ Александр Тимофеев, заместитель главного редактора «Русской народной линии» «Бесовское наваждение» // портал «Русская народная линия»
  9. ↑ «Монах и бес. Есть ли в аду покаяние?», Ю. В. Маслова — старообрядческий сайт «Русская вера»
  10. ↑ Церемония закрытия 25-го юбилейного кинофестиваля «Виват кино России!» в Молодёжном театре на Фонтанке. Сайт XXV кинофестиваля «Виват кино России!». 17 мая 2017. Процитовано 19 травня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернець_та_біс&oldid=40544136