Чернігівське воєводство
| Чернігівське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Чернігів 
| ||
| Країна |  Корона Королівства Польського
| ||
| Регіон | Малопольська провінція
| ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1635
| ||
| Дата ліквідації | 1654
| ||
| |||
| |||
| |||
Черні́гівське воєво́дство (лат. Palatinatus Czernihoviensis, пол. Województwo czernihowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1635—1654 роках.
Чернігівське князівство у 1239 році захопили монголи. Понад 100 років потому (1355–1356) Ольгерд Гедимінович звільнив його від влади Золотої Орди та приєднав до Великого князівства Литовського.
Відповідно до Деулінського перемир'я Республіка Польща зберігала Чернігівське князівство і значну частину Сіверського, що увійшли до Корони, та Смоленщину, що увійшла до Великого князівства Литовського.
Ухвалою 1633 р. сейм заснував у Чернігові староство гродове, земський суд, сан чернігівського каштеляна та земські канцелярії.[1] Укладений у 1634 році Поляновський мир остаточно залишив Чернігівщину за Реччю Посполитою.
У 1635 р. було створено Чернігівське воєводство, поділене на два повіти: Чернігівський і Новгород-Северський.[2]
Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в східній частині Речі Посполитої, на сході Русі. Головне місто — Чернігів. Очолювалося чернігівськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Чернігові. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Після спалаху Хмельниччини в 1648 році опинилося під владою козаків Війська Запорозького. За Гадяцькою угодою 1658 року передавалося під контроль козацького гетьмана. Остаточне ліквідоване 1667 року за умовами Андрусівського миру. Територія воєводства увійшла до складу Чернігівського полку та Стародубського полку Війська Запорозького, що залежало від Московського царства. Назва воєводства продовжувала вживатися в титулярних урядах шляхти Речі Посполитої.
- Любецький повіт — 1482 року з Київського воєводства; повітове місто — Любеч;
- Новгородський повіт — повітове місто — Новгород-Сіверський;
- Чернігівський повіт — повітове місто — Чернігів.
- ↑ Volumina Legum, [1] т.3 с.381.
- ↑ Volumina Legum, [2] т.3 с.410.
- Кулаковський П. М. Чернігівське воєводство [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 519. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Gloger Z. Województwo Czernihowskie [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] — T. I. — S. 229—231.
- Чернігівське воєводство [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
