Чи горить Париж?

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чи горить Париж?
фр. Paris brûle-t-il?
англ. Is Paris Burning?
Жанрдрама
РежисерРене Клеман
ПродюсерПауль Грец
СценаристиГор Відал
Френсіс Форд Коппола
Жан Оранш
П'єр Бост
Клод Брюль
На основікниги Домініка Лап'єрра і Ларрі Коллінза
У головних
ролях		Жан-Поль Бельмондо
Герт Фрьобе
Ален Делон
ОператорМарсель Гріньйон
КомпозиторМоріс Жарр
ХудожникП'єр Гюффруа
КінокомпаніяMarianne Productions
Transcontinental Films
Дистриб'юторParamount Pictures і Netflix
Тривалість173 хв.
Мовафранцузька
англійська
КраїнаФранція Франція
США США
Рік1966
Дата виходу26 жовтня 1966 (Франція)
IMDbID 0060814

«Чи горить Париж?» (фр. Paris brûle-t-il?, англ. Is Paris Burning?) — франко-американський військовий фільм 1966 року про Другу світову війну режисера Рене Клемана, що зібрав для його зйомок акторський склад з найбільш популярних акторів світового кінематографу того часу. Сценарій фільму заснований на однойменній книзі Домініка Лап'єрра і Ларрі Коллінза про звільнення столиці Франції у серпні 1944 року від німецької окупації.

Фільм став номінантом премії «Оскар» 1967 року за найкращу роботу художника-постановника і найкращу операторську роботу. Композитор Моріс Жарр у тому ж році номінувався на премію «Золотий глобус» за найкращу музику до фільму.

Сюжет

[ред. | ред. код]

На початку серпня 1944 року у своїй ставці «Вовче лігво» Адольф Гітлер доручає генералові Дітріху фон Холтіцу командування Великим Парижем і вимагає від нього обороняти місто до останнього солдата або підірвати його.

У Парижі лідери руху Опору чекають введення в Париж союзницьких військ, але союзники прийняли рішення обійти місто зліва й рухатися безпосередньо до германського кордону. У паризькому русі Опору немає єдності відносно необхідності самостійних дій із визволення Парижа від нацистських окупантів, взявшись за зброю і піднявши народне повстання. Комуністи під керівництвом Анрі Роль-Тангі і голлісти на чолі з Жаком Шабаном-Дельмасом уважно спостерігають за діями один одного, щоб очолити визволення Парижа і тим самим отримати політичні дивіденди після війни.

Прибувши до Парижа, Холтіц працює над планом оборони міста і для цього просить підкріплення з Данії і важку військову техніку. Він віддає наказ капітанові Ебернаху підготувати до вибуху великі споруди і пам'ятки культури Парижа до вступу письмового наказу про їх знищення. За посередництва консула Швеції Рауля Нордлінга Холтіц погоджується передати політв'язнів Червоному Хресту, але проте велику їх частину війська СС устигають відправити до концентраційного табору Бухенвальд. Паралельно група патріотично налагоджених молодих парижан за власною ініціативою намагається дістати зброю, щоб брати участь в звільненні міста, але опиняється в пастці, підготовленій агентом гестапо «капітаном Сержем», і була розстріляна в Булонському лісі.

Щоб випередити комуністів, які розклеюють по місту плакати із закликом до повстання, голлісти захоплюють управління паризької поліції і у свою чергу заявляють про початок операції по звільненню міста. Відбуваються перші зіткнення з німецькими солдатами, які ні про що не підозрювали. Попри нанесені відчутні втрати німцям не вдається здолати опір повсталих. Обидві сторони конфлікту намагаються виграти час, і Нордлінг як посередник домовляється про перемир'я. На зустрічі національного комітету Опору комуністам, що мають більшість голосів, вдається проштовхнути рішення про необхідність припинення перемир'я.

У цих умовах Роль-Тангі приймає рішення безпосередньо зв'язатися з союзницьким командуванням. Тільки воно в змозі запобігти поразці погано озброєних учасників руху Опору і звільнити Париж. Обхідними шляхами з небезпекою для життя соратникові Роля майорові Галуа вдається перейти лінію фронту і дістатися до штабу генерала Паттона. Галуа переконує союзницьке командування на направляти 2-гу танкову дивізію генерала Леклерка в наступ на Париж.

Французькі і американські війська устигають дістатися до Парижа вчасно, щоб врятувати учасників Опору, що опинилися в скрутному становищі, і звільнити місто. Холтіц усвідомлює безвихідність свого становища і всупереч наказу Гітлера здає місто союзникам.

Чи «горить Париж»? — продовжують просити інформацію про ситуацію в Парижі в ставці германського командування. Це питання звучить з кинутої телефонної слухавки в кабінеті командувача Великим Парижем Дітріха фон Холтіца, що здався союзникам, на тлі загального тріумфу після звільнення французької столиці.

В ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чи_горить_Париж%3F&oldid=41143495