Чорний Потік (Хустський район)
| село Чорний Потік | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Іршавська міська |
| Код КАТОТТГ | UA21120130200071470 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1013 |
| Площа | 1,520 км² |
| Густота населення | 670 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90110 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′29″ пн. ш. 22°59′52″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 22.99778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
385 м |
| Водойми | річка Чорна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153 |
| Карта | |
  Чорний Потік | |
 Чорний Потік | |
| Мапа | |
| |
Чорний Поті́к — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Іршавської міської громади.
Чорний Потік — село, розташоване за 18 км від центру громади і залізничної станції Іршава (на сьогодні не працює). Населення - 1004 людини.
На території Чорного Потоку працюють: середня школа, навчально-консультаційний пункт Іршавської заочної середньої школи (27 вчителів і 330 учнів), будинок культури (з залом на 350 місць), бібліотека (з книжковим фондом понад 7 тис. примірників), аптека, дільнична амбулаторія та відділення зв'язку.
В урочищі Кална (між селами Чорний Потік — Мартинка) — курганний могильник куштановицької культури. Досліджувався в 1971 році експедицією ДЕ. В урочищі Гать в 1893 році знайдено великий бронзовий скарб доби пізньої бронзи. В колекцію Т.Легоцького потрапило десять предметів. На території Чорного Потоку знайдений скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) І розташовані кургани VI—IV ст. до н. ери.
Перша згадка про село є в документах 1600 року.
З 1844 р. громада мала власну символіку: печатку з зображенням рака (символ річки Чорна) і написом: "FEKETEPATAK HELYSEGENEK PECSETJE 1844".
У 1924 р. створена сільська організація КПЧ. На парламентських виборах, що відбулися в 1925 р., з 252 виборців села за комуністів голосували 192.
З 15 квітня 1939 року село входить до незалежної держави Карпатська Україна.
Втім, Карпатська Україна проіснувала недовго. Сотні закарпатців загинули в складі Карпатської Січі, обороняючи рідну державу. За кілька днів Закарпаття було окуповане угорськими військами.
Під час угорської окупації поблизу села діяв комуністичний партизанський загін Д. Усти — І. С. Прищепи. За участь жителів Чорного Потоку в партизанському русі угорці в 1944 р. спалили значну частину села. Після окупації села Червоною Армією (24 жовтня 1944 р.) в центрі Чорного Потоку в 1944 встановлено пам'ятник партизанам.
25 серпня 1944 року –день катастрофи військового літака в селі Чорний Потік, урочище Гробище. З метою вшанування жертв цієї трагедії тут встановлено пам'ятний знак.
храм Вознесіння Господнього. 1845.
Священик служив тут ще в 1640 р. У 1692 р. мовиться про церкву і церковну ділянку, виділену поміщиками.
У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи, вкриту соломою, з чотирма дзвонами. У 1778 р. філії з церквами були в Дешковиці (Покровська церква), Крайній Мартинці і Юровиці (без церкви). У 1797 p. йдеться про стару церкву в поганому стані. Теперішня церква — типова мурована базиліка, збудована за о. Олександра Кутка в 1845 р. (інша дата — 1860), біля якої стоїть велика дерев'яна каркасна дзвіниця з трьома дзвонами. Напис на великому дзвоні повідомляє, що відлив його Ф. Еґрі в 1910 р. Останнє малювання інтер'єру виконав Йосип Балог з Мукачева.
Юровиця
Юровиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Об'єднане з селом Чорний Потік.
Згадки: 1600: Papgyörgyfalva, 1645: Pap Gyeorgy Falva, 1773: Pap-Györgyfalva, Gyurowicze, 1808: Györgyfalva (Pap-), Gurawica, Juravicza, 1851: Györgyfalva (Pap), Jurovicza, 1873: Györgyfalva (Pap-), Jarovica, 1882: Pap Györgyfalva, Jarovica, 1925: Jurovica
Селом тече річка Чорна.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 966 осіб, з яких 470 чоловіків та 496 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1013 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,99 % |
- почесний працівник освіти й науки Фегер М. Ф.
- храм Вознесіння Господнього. 1845.
- курганний могильник куштановицької культури
- скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.)
- місце катастрофи військового літака в селі Чорний Потік, урочище Гробище.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
