Шадим
| село Шадим | |
|---|---|
| рос. Шадым ерз. Шадым | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Мордовія |
| Муніципальний район | Ковилкінський район |
| Поселення | Казенно-Майданське |
| Код ЗКАТУ: | 89229821006 |
| Код ЗКТМО: | 89629421126 |
| Основні дані | |
| Населення | 364 особи (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 431314 
|
| Телефонний код | +7 83453
|
| Географічні координати: | 53°54′01″ пн. ш. 44°02′41″ сх. д. / 53.900277777778° пн. ш. 44.044722222222° сх. д. |
| Мапа | |
  Шадим  Шадим | |
|
| |
Шади́м (рос. Шадым, ерз. Шадым) — село у складі Ковилкінського району Мордовії, Росія. Входить до складу Казенно-Майданського сільського поселення.
Село Шадим розташоване на південному заході Мордовії в басейні річки Мокша.
Названо походить від річки Шадим. В середині XIX століття на цій річці було декілька населених пункти з гідронімічною назвою: Шадим, Шадимський Майдан і Шадим-Рискіно.
Перші згадки про село були знайдені в архівах міста Пензи в 1636 році. В «Списку населених місць Пензенської губернії» (1869) Шадим — казенне село з 119 дворами Інсарского повіту. Першими жителями в Інсарських місцях були мордва, потім — татари, а в першій чверті XVII століття з'явилися і росіяни, вихідці з меж Московської держави, яких вабили природні багатства. У старовинних документах згадуються мордовські селища Челмодеєво, Шадим, Верхіси, про які йдеться, що вони перебували на степовій, тобто протилежної від межі, стороні. Це значить, що з'явилися вони раніше Інсара. 6 вересня 1768 року Шадим відвідав академік Петер-Симон Паллас, який зробив докладний етнографічний опис життя цього населеного пункту[2].
До утворення Мордовської Автономної Республіки село Мордовский Шадим входило до складу Наровчатського повіту Пензенської губернії. Корінні жителі села — мокшани з населенням понад 1000 осіб. Давнє поселення жителів села Шадим знаходилося за 1,5 км від сучасного села на лівому березі річки Шадимка і датується приблизно 6 — 9 століттями. Тут були знайдені сліди господарської діяльності давніх мешканців. Це залишки споруд, безліч берестяних грамот, вироби з кісток тварин. Виготовлені з кісток інструменти вказують на те, що жителі займалися тваринництвом. Мешканці села мали економічні і торговельні зв'язки з сусідами, так як були знайдені скляні намиста, які місцеві жителі не виготовляли.
Сучасний Шадим почав забудовуватися навколо джерел. Основним заняттям мешканців було землеробство. У 1893 році в селі була зведена дерев'яна церква, яка діяла до 1952 року, потім була перетворена в семирічну школу. В післявоєнні роки економіка господарства відновлювалося повільно. В 70-ті роки в селі розпочалося будівництво тваринницьких ферм, а в 1993 році був утворений радгосп «Шадимський».
Населення — 364 особи (2010; 361 у 2002[3]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- мордва — 96 %
В сучасному селі знаходиться:
- ФАП;
- початкова школа;
- пошта;
- бібліотека;
- Будинок культури;
- 2 крамниці;
- пам'ятник загиблим в роки Німецько-радянської війни.
- Храм святого Василя Великого.
У селі знаходиться церква святого Василя Великого[4].
- Аркуш карти N-38-77 Инсар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1998 р. Видання 2000 р. (рос.)
- Ковшов В. Н., Шаронова А. Н. Шадим // Мордовія: Енциклопедія. Саранськ, 2003. А. Г. Сохряков.(рос.)
- ↑ Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Багатолика Мордовія[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)
- ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2020.
- ↑ Храм святого Василя Великого с. Мордовський Шадим [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Світлини села Казенний Майдан(рос.)
- Історична довідка [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
)/N38-077%20%20%20ИНСАР%20%2098-2000.jpg){kind=link}