Шалматов Сисой Зотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шалматов Сисой Зотович
Діяльністьскульптор

Сисо́й Шалма́тов (Сисой Зотович Шалматов; р.н. невідомий, м. Осташков, Тверська губернія — рік і місце смерті невідомі) — український (за походженням росіянин) різьбяр і скульптор XVIII ст..

Життєвий і творчий шлях

[ред. | ред. код]

Сисой Шалматов родом із м. Осташкова Тверської губернії.

У майстерні Шалматова було виконано різьблені іконостаси для церков у містах Курську та Бєлгороді.

З 1752 року Сисой Шалматов жив у м. Охтирка (нині Сумська область, Україна), де відкрив майстерню і разом зі своїми підмайстрами різьбив іконостаси для соборів Охтирського (175560), Мгарського (176265), Лохвицького (176570) і Полтавського (1772) монастирів.

Найцінніший різьблений іконостас і статуї для Покровської церкви в Ромні (176875) авторства Шалматова, створені на замовлення кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського.

З пізніх робіт Шалматова — відомі статуї для храму в селищі Чоповичі на Житомирщині (177475).

Ані рік, ані місце смерті Сисоя Шалматова невідомі.

Роботи і пам'ять

[ред. | ред. код]

Роботи С.Шалматова, зокрема, для церкви у Чоповичах, виставлені в основній експозиції Національного художнього музею України в Києві.

Творчість Сисоя Шалматова досліджував П. Мусієнко («З далекого минулого», К.: «Мистецтво», ч. 1, 1962). Образ митця створив у своєму історичному романі «Журавлиний крик» сучасний український письменник Р.І. Іваничук.

Галерея робіт

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]