Шаповал Максим Михайлович
Шаповал Максим Михайлович | |||
---|---|---|---|
Генерал-майор (посмертно) | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 6 липня 1978 Вінниця, УРСР | ||
Смерть | 27 червня 2017 (38 років) Київ, Україна (Теракт) | ||
Поховання | Байкове кладовище | ||
Alma Mater | ВІ НТУУ «КПІ» | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 1995—2017 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | ГУР | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
Шаповал Максим Михайлович у Вікісховищі |
Макси́м Миха́йлович Шапова́л (6 липня 1978, Вінниця, Українська РСР — 27 червня 2017, Київ, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України[1]. Загинув під час російсько-української війни внаслідок терористичного акту. Герой України (посмертно).
Максим Шаповал народився в районі Вишенька міста Вінниця, в родині льотчика цивільної авіації, і був єдиною дитиною. Батько Максима, Михайло, командир екіпажу літака Ан-2, працював у Вінницькому аеропорту (Старий Аеропорт), помер у 1985 році на 33-му році життя, коли Максим тільки збирався йти до школи. Спочатку навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 10, пізніше — у школі № 15.[2]
Максим Шаповал обрав професію військовика, як його дід-офіцер Леонід. Дядько (брат матері) також служив у збройних силах у м. Києві, вийшов на пенсію в званні полковника. Максим вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, яке 1999 року увійшло до новоствореного Військового інституту НТУУ «КПІ», факультет шифрувальників, випускник 2000 року[3][4].
Розпочав військову службу офіцером служби шифрованого зв'язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь у миротворчій місії у Сьєрра-Леоне. Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010—2012 роках ніс службу в Управлінні держохорони з охорони перших осіб держави. Після УДО повернувся до своєї частини на посаду начальника служби інструкторів, згодом був призначений заступником командира військової частини, командиром військової частини[4].
З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісності України в зоні бойових дій у Донецькій та Луганській областях.
Полковник, командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МО України. Підрозділ «десятка» має неофіційну назву «Острів», базується на Рибальському острові.
Шаповал був командиром групи спецпризначення, яка у травні 2014 року звільняла Донецький аеропорт й зайшла до нього першою[5].
Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських окупаційних військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем РЕБ та засобів ураження. У тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Росії проти України, особливо в застосуванні штатних БТРГ і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Росії. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, а це значно знижувало втрати серед українських військових і мирного населення[6].
7 червня 2017 року підрозділ Шаповала ліквідовував на окупованій території Донбасу одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ РФ полковника Черкашина Юрія Михайловича, 1972 року народження, який відповідав за організацію терористичних актів на території України[7].
27 червня 2017 року полковник Шаповал загинув внаслідок вибуху автомобіля в Солом'янському районі м. Києва. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого.
Незадовго до загибелі Шаповал повернувся із зони бойових дій на Сході України.
У Києві в Максима залишились дружина Ірина та двоє маленьких дітей — дочка Віра 2012 р.н. і син Саша 2015 р.н. У Вінниці — мати Наталія та вітчим Анатолій.
З Максимом Шаповалом попрощались 30 червня в Києві, у Будинку офіцерів. На прощанні був присутній Президент України Петро Порошенко[8]. Проводжали розвідника з надзвичайними почестями та військовою технікою, траурна процесія пройшла від Будинку офіцерів до Володимирського собору. Воїна поховали на Байковому кладовищі[9][10] (ділянка № 30).
Указом Президента України 30 червня 2017 року полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно)[11].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Підрив машини у Києві. Полковник розвідки загинув внаслідок вибуху | |
Петро Порошенко прийшов ушанувати пам'ять полковника Шаповала |
27 червня 2017 року близько 8:10 у Солом'янському районі м. Києва на вул. Механізаторів (перед перехрестям з вул. Солом'янською), неподалік будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стався потужний вибух автомобіля «Mercedes-Benz» за кермом якого перебував Максим Шаповал. Вибух стався під час руху автомобіля, уламки розкидало на десятки метрів. Водій помер на місці. Внаслідок вибуху дістали осколкові поранення двоє киян, молода жінка і 71-річний чоловік[12][13][14].
Головним управлінням Національної поліції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). 27 червня, після проведення невідкладних першочергових слідчих (розшукових) дій, Генеральним прокурором України доручено здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні слідчим Головної військової прокуратури. За наявною інформацією, вибуховий пристрій було закладено у салоні автомобіля[15].
Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України Анатолій Матіос вважає основною версією теракту «російський слід»[16].
Секретар РНБО України Олександр Турчинов зазначив, що цей терористичний акт вчинено за таким самим сценарієм, як і вбивство українського контррозвідника полковника СБУ Олександра Хараберюша у березні 2017 року: «Є всі підстави вважати, що ці вбивства сплановані та організовані за безпосередньої участі російських спецслужб»[17].
17 квітня 2019 року Голова СБУ Василь Грицак повідомив ім'я диверсанта, який заклав вибухівку, — Шутов Олег Миколайович, 09.03.1966 року народження, мешканець Донецька, співробітник так званого центру спецоперацій «МГБ ДНР». Шутов орендував квартиру в тому самому будинку, де мешкав генерал Шаповал. Після теракту виїхав до Донецька. Організатором резонансних убивств українських військових Грицак назвав начальника департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ генерал-лейтенанта Дмитра Мінаєва, який на той час перебував на Донбасі у так званому центрі спецоперацій «МГБ ДНР»[18].
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (7 вересня 2017, посмертно) — за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави, самовіддане служіння Українському народові[19][20]
- Медаль «10 років Збройним Силам України»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «20 років сумлінної служби»
- Почесний нагрудний знак «За відмінну службу в аеромобільних військах Сухопутних військ Збройних Сил України»
- Відзнака «15 років воєнної розвідки України»
- Пам'ятний нагрудний знак «15 років військовій частині А2245»
- Недержавна нагорода Орден «Народний Герой України» (18 серпня 2017, 24-та церемонія нагородження, м. Вінниця)[21]
- Нагрудний знак За оборону Донецького аеропорту-( 2014).
- 7 вересня 2017, під час виступу у Верховній Раді України, Президент Петро Порошенко проголосив про присвоєння спецпідрозділу військової розвідки імені Максима Шаповала[22].
- Генерала-майора Максима Шаповала навічно зараховано до списків військової частини, якою він командував. Відомості про генерала-майора Шаповала внесено у Книгу Слави ГУР МО України.
- 27 жовтня 2017 на Алеї героїв Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут урочисто відкрито пам'ятник випускнику навчального закладу Максиму Шаповалу[23].
- 10 лютого 2018 року на фасаді будівлі Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації, в якому він навчався, встановлено меморіальну дошку[24].
- 23 червня 2018 року на фасаді будівлі, де провів перший рік життя і згодом багато вільного часу проводив під час шкільних канікул, відкрито меморіальну дошку[25].
- 6 грудня 2018 року рішенням Київради вулицю Механізаторів у Солом'янському районі Києва перейменовано на вулицю Генерала Шаповала[26].
- 27 червня 2021 року у Солом'янському районі Києва (Повітрофлотський проспект, 11-13) відкрили сквер на честь Максима Шаповала та пам’ятний знак, присвячений українським розвідникам[27]. Рішення про присвоєння скверу імені Максима Шаповала було ухвалено напередодні (10 червня 2021 року) депутатами Київської міської ради.[28]
- У місті Вінниця одну з вулиць найменували на честь Максима Шаповала.
- У селі Вінницькі Хутори вулицю Покришкіна перейменували на вулицю Генерала Шаповала.[29]
- Підрив автомобіля полковника розвідки в Києві
- Шеремет Павло Григорович
- Хараберюш Олександр Іванович
- Возний Юрій Віталійович
- ↑ Убивство Шаповала і масована кібератака - це подвійний удар агресора, - Артем Шевченко. https://ua.censor.net.ua. «Цензор.нет». 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Герой України Шаповал Максим Михайлович. gur.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2024.
- ↑ Золота дитина і така тяжка смерть — сусіди з Вінниці про розвідника Максима Шаповала. https://vn.20minut.ua. «20 хвилин. Вінниця». 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ а б Олексій Мочанов (28 червня 2017). Михалич... Макс Шаповал. Друг. Офіцер. Людина. Человечище!. Facebook (рос.). Alex Mochanov. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ Перший "кіборг": вбитий у Києві полковник ГУР був командиром спецназівців, які звільняли Донецький аеропорт. https://tsn.ua. ТСН. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Вбитий у Києві полковник ГУР працював над доказами агресії РФ: перемога в Гаазі досягнута завдяки його роботі. https://www.unian.ua. УНІАН. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Бутусов розповів про полювання на Шаповала спецслужб РФ. https://www.ukrinform.ua. Укрінформ. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Президент попрощався із загиблими українськими героями - розвідником Максимом Шаповалом та співробітником СБУ Юрієм Возним. president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Порошенко прийшов попрощатися з полковником Шаповалом, який загинув у теракті. tsn.ua. ТСН. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Він був на вістрі атаки /Сайт Головного управління розвідки МОУ, 30.06.2017/. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 30 червня 2017 року № 169/2017 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Поліція працює на місці вибуху у Солом'янському районі Києва. ГУ НП у м. Києві. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Моторошна смертельна НП у Києві на Солом'янській: на ходу вибухнув Мерседес. Один загиблий. Двоє постраждалих. ДТП.kiev.ua. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.(рос.)
- ↑ У Києві загинув Максим Шаповал - начальник одного зі спецпідрозділів ГУР Міноборони. ua.censor.net.ua. Цензор.нет. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Головною військовою прокуратурою розслідується терористичний акт, в результаті якого загинув офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України. http://www.gp.gov.ua. Генеральна прокуратура України. 28 червня 2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ Вибух авто полковника розвідки. Укрінформ. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ О. Турчинов провів оперативну нараду з керівниками сектору безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Грицак назвав диверсанта, який заклав вибухівку під авто командира спецназу ГУР. Українська правда. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 7 вересня 2017 року № 264/2017 «Про присвоєння М.Шаповалу звання Герой України»
- ↑ Президент вручив «Золоту зірку» Героя України Максима Шаповала його вдові [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.] //Офіційне інтернет-представництво Президента України, 7 вересня 2017 року
- ↑ Цензор.НЕТ. У Вінниці нагородили 12 Народних Героїв України. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- ↑ Порошенко присвоїв звання Герой України посмертно загиблому розвідникові Шаповалу. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.
- ↑ У ВІТІ відкрили пам’ятник випускнику ВВНЗ — Герою України генерал-майору Максиму Шаповалу. http://www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 27 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ На честь Героя України генерал-майора Максима Шаповала відкрито меморіальну дошку. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Знайомтесь, це Олена Юріївна Шаповал. Все життя пропрацювала вчителем математики у Вінницьких Хуторах.
- ↑ Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назви. http://www.kmr.gov.ua. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- ↑ Сьогодні в Києві урочисто відкрили сквер імені Героя України Максима Шаповала та пам’ятник усім воєнним розвідникам. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Українська правда, 27 червня 2021, "У Києві відкрили сквер на честь розвідника Максима Шаповала". Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
- ↑ Вінницька міська рада підтримала перейменування ще 52 топонімів у Вінниці - VежA. Vежа (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 2 серпня 2023.
- Сьогодні загинув наш бойовий побратим полковник Максим Михайлович Шаповал. http://gur.gov.ua. ГУР МО України. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Внаслідок вибуху автомобіля у Києві загинув військовослужбовець Міністерства оборони України. http://www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Підрив авто полковника розвідки в Києві. https://www.unian.ua. УНІАН. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Журналіст повідомив подробиці про загиблого командира спецназу ГУР. http://news.liga.net. Ліга.нет. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Внаслідок вибуху в Києві загинув Максим Шаповал: що про нього відомо. http://24tv.ua. 24-й канал. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Colonel In Ukrainian Military Intelligence Killed In Kyiv Car Bombing. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 червня 2017.
- McKew, Molly; McKew, Molly (27 червня 2017). A killing in Kiev shows how the West continues to fail Ukraine. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 червня 2017.
- Оксана Коваленко (27 червня 2017). Вбивство командира спецназу ГУР. Подробиці. http://www.pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- В'ячеслав Шрамович (30 червня 2017). Товариші розвідника Шаповала: ми всі на війні. http://www.bbc.com. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
- Українському військовому розвіднику Максиму Шаповалу встановлять меморіальну дошку. https://kyivcity.gov.ua. Київська міська державна адміністрація. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- Олександр Романюк (27 червня 2018). Рік після вбивства Шаповала: слідство мовчить, друзі не сумніваються в російському сліді. https://tsn.ua. ТСН. Архів оригіналу за 14 січня 2019.
- Юрій Бутусов (5 квітня 2020). Рейд ГУР України в окупованому Криму. https://mil.in.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 179 7 вересня 2017 |
Наступник: |
Тарасюк Василь Олександрович | Капуш Олександр Васильович |
- Генерал-майори (Україна)
- Народились 6 липня
- Народились 1978
- Померли 27 червня
- Померли 2017
- Поховані на Байковому кладовищі
- Військовики українських спеціальних сил
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Нагороджені медаллю «10 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Вінниці
- Випускники КВІРТУ ППО
- Випускники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій
- Українські миротворці
- Відповідальні службовці Головного управління розвідки Міністерства оборони України
- Жертви терактів в Україні
- Померли в Києві
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Кіборги Донецького аеропорту
- Персоналії:Воєнна розвідка