Очікує на перевірку

Шаповал Максим Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаповал Максим Михайлович
 Генерал-майор (посмертно)
Загальна інформація
Народження6 липня 1978(1978-07-06)
Вінниця, УРСР
Смерть27 червня 2017(2017-06-27) (38 років)
Київ, Україна
(Теракт)
ПохованняБайкове кладовище
Alma MaterВІ НТУУ «КПІ»
Військова служба
Роки служби1995—2017
Приналежність Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ ГУР
Формування
 УДО
2010—2012
 10 ОЗСпП ГУР
2013—2017
Війни / битви
Командування
2013—2017
 10 ОЗСпП ГУР, командир, начальник спецрезерву ГУР МОУ
Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Макси́м Миха́йлович Шапова́л (6 липня 1978, Вінниця, Українська РСР — 27 червня 2017, Київ, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України[1]. Загинув під час російсько-української війни внаслідок терористичного акту. Герой України (посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Максим Шаповал народився в районі Вишенька міста Вінниця, в родині льотчика цивільної авіації, і був єдиною дитиною. Батько Максима, Михайло, командир екіпажу літака Ан-2, працював у Вінницькому аеропорту (Старий Аеропорт), помер у 1985 році на 33-му році життя, коли Максим тільки збирався йти до школи. Спочатку навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 10, пізніше — у школі № 15.[2]

Максим Шаповал обрав професію військовика, як його дід-офіцер Леонід. Дядько (брат матері) також служив у збройних силах у м. Києві, вийшов на пенсію в званні полковника. Максим вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, яке 1999 року увійшло до новоствореного Військового інституту НТУУ «КПІ», факультет шифрувальників, випускник 2000 року[3][4].

Розпочав військову службу офіцером служби шифрованого зв'язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь у миротворчій місії у Сьєрра-Леоне. Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010—2012 роках ніс службу в Управлінні держохорони з охорони перших осіб держави. Після УДО повернувся до своєї частини на посаду начальника служби інструкторів, згодом був призначений заступником командира військової частини, командиром військової частини[4].

З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісності України в зоні бойових дій у Донецькій та Луганській областях.

Полковник, командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МО України. Підрозділ «десятка» має неофіційну назву «Острів», базується на Рибальському острові.

Шаповал був командиром групи спецпризначення, яка у травні 2014 року звільняла Донецький аеропорт й зайшла до нього першою[5].

Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських окупаційних військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем РЕБ та засобів ураження. У тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Росії проти України, особливо в застосуванні штатних БТРГ і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Росії. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, а це значно знижувало втрати серед українських військових і мирного населення[6].

7 червня 2017 року підрозділ Шаповала ліквідовував на окупованій території Донбасу одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ РФ полковника Черкашина Юрія Михайловича, 1972 року народження, який відповідав за організацію терористичних актів на території України[7].

27 червня 2017 року полковник Шаповал загинув внаслідок вибуху автомобіля в Солом'янському районі м. Києва. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого.

Незадовго до загибелі Шаповал повернувся із зони бойових дій на Сході України.

У Києві в Максима залишились дружина Ірина та двоє маленьких дітей — дочка Віра 2012 р.н. і син Саша 2015 р.н. У Вінниці — мати Наталія та вітчим Анатолій.

Могила Максима Шаповала

З Максимом Шаповалом попрощались 30 червня в Києві, у Будинку офіцерів. На прощанні був присутній Президент України Петро Порошенко[8]. Проводжали розвідника з надзвичайними почестями та військовою технікою, траурна процесія пройшла від Будинку офіцерів до Володимирського собору. Воїна поховали на Байковому кладовищі[9][10] (ділянка № 30).

Указом Президента України 30 червня 2017 року полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно)[11].

Теракт

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Підрив машини у Києві. Полковник розвідки загинув внаслідок вибуху
Петро Порошенко прийшов ушанувати пам'ять полковника Шаповала

27 червня 2017 року близько 8:10 у Солом'янському районі м. Києва на вул. Механізаторів (перед перехрестям з вул. Солом'янською), неподалік будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стався потужний вибух автомобіля «Mercedes-Benz» за кермом якого перебував Максим Шаповал. Вибух стався під час руху автомобіля, уламки розкидало на десятки метрів. Водій помер на місці. Внаслідок вибуху дістали осколкові поранення двоє киян, молода жінка і 71-річний чоловік[12][13][14].

Розслідування теракту

[ред. | ред. код]

Головним управлінням Національної поліції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). 27 червня, після проведення невідкладних першочергових слідчих (розшукових) дій, Генеральним прокурором України доручено здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні слідчим Головної військової прокуратури. За наявною інформацією, вибуховий пристрій було закладено у салоні автомобіля[15].

Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України Анатолій Матіос вважає основною версією теракту «російський слід»[16].

Секретар РНБО України Олександр Турчинов зазначив, що цей терористичний акт вчинено за таким самим сценарієм, як і вбивство українського контррозвідника полковника СБУ Олександра Хараберюша у березні 2017 року: «Є всі підстави вважати, що ці вбивства сплановані та організовані за безпосередньої участі російських спецслужб»[17].

17 квітня 2019 року Голова СБУ Василь Грицак повідомив ім'я диверсанта, який заклав вибухівку, — Шутов Олег Миколайович, 09.03.1966 року народження, мешканець Донецька, співробітник так званого центру спецоперацій «МГБ ДНР». Шутов орендував квартиру в тому самому будинку, де мешкав генерал Шаповал. Після теракту виїхав до Донецька. Організатором резонансних убивств українських військових Грицак назвав начальника департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ генерал-лейтенанта Дмитра Мінаєва, який на той час перебував на Донбасі у так званому центрі спецоперацій «МГБ ДНР»[18].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 7 вересня 2017, під час виступу у Верховній Раді України, Президент Петро Порошенко проголосив про присвоєння спецпідрозділу військової розвідки імені Максима Шаповала[22].
  • Генерала-майора Максима Шаповала навічно зараховано до списків військової частини, якою він командував. Відомості про генерала-майора Шаповала внесено у Книгу Слави ГУР МО України.
  • 27 жовтня 2017 на Алеї героїв Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут урочисто відкрито пам'ятник випускнику навчального закладу Максиму Шаповалу[23].
  • 10 лютого 2018 року на фасаді будівлі Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації, в якому він навчався, встановлено меморіальну дошку[24].
  • 23 червня 2018 року на фасаді будівлі, де провів перший рік життя і згодом багато вільного часу проводив під час шкільних канікул, відкрито меморіальну дошку[25].
  • 6 грудня 2018 року рішенням Київради вулицю Механізаторів у Солом'янському районі Києва перейменовано на вулицю Генерала Шаповала[26].
  • 27 червня 2021 року у Солом'янському районі Києва (Повітрофлотський проспект, 11-13) відкрили сквер на честь Максима Шаповала та пам’ятний знак, присвячений українським розвідникам[27]. Рішення про присвоєння скверу імені Максима Шаповала було ухвалено напередодні (10 червня 2021 року) депутатами Київської міської ради.[28]
  • У місті Вінниця одну з вулиць найменували на честь Максима Шаповала.
  • У селі Вінницькі Хутори вулицю Покришкіна перейменували на вулицю Генерала Шаповала.[29]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Убивство Шаповала і масована кібератака - це подвійний удар агресора, - Артем Шевченко. https://ua.censor.net.ua. «Цензор.нет». 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  2. Герой України Шаповал Максим Михайлович. gur.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2024.
  3. Золота дитина і така тяжка смерть — сусіди з Вінниці про розвідника Максима Шаповала. https://vn.20minut.ua. «20 хвилин. Вінниця». 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  4. а б Олексій Мочанов (28 червня 2017). Михалич... Макс Шаповал. Друг. Офіцер. Людина. Человечище!. Facebook (рос.). Alex Mochanov. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2017.
  5. Перший "кіборг": вбитий у Києві полковник ГУР був командиром спецназівців, які звільняли Донецький аеропорт. https://tsn.ua. ТСН. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  6. Вбитий у Києві полковник ГУР працював над доказами агресії РФ: перемога в Гаазі досягнута завдяки його роботі. https://www.unian.ua. УНІАН. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  7. Бутусов розповів про полювання на Шаповала спецслужб РФ. https://www.ukrinform.ua. Укрінформ. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3 липня 2017.
  8. Президент попрощався із загиблими українськими героями - розвідником Максимом Шаповалом та співробітником СБУ Юрієм Возним. president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  9. Порошенко прийшов попрощатися з полковником Шаповалом, який загинув у теракті. tsn.ua. ТСН. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  10. Він був на вістрі атаки /Сайт Головного управління розвідки МОУ, 30.06.2017/. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  11. Указ Президента України від 30 червня 2017 року № 169/2017 «Про присвоєння військового звання»
  12. Поліція працює на місці вибуху у Солом'янському районі Києва. ГУ НП у м. Києві. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  13. Моторошна смертельна НП у Києві на Солом'янській: на ходу вибухнув Мерседес. Один загиблий. Двоє постраждалих. ДТП.kiev.ua. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.(рос.)
  14. У Києві загинув Максим Шаповал - начальник одного зі спецпідрозділів ГУР Міноборони. ua.censor.net.ua. Цензор.нет. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  15. Головною військовою прокуратурою розслідується терористичний акт, в результаті якого загинув офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України. http://www.gp.gov.ua. Генеральна прокуратура України. 28 червня 2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
  16. Вибух авто полковника розвідки. Укрінформ. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  17. О. Турчинов провів оперативну нараду з керівниками сектору безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  18. Грицак назвав диверсанта, який заклав вибухівку під авто командира спецназу ГУР. Українська правда. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  19. Указ Президента України від 7 вересня 2017 року № 264/2017 «Про присвоєння М.Шаповалу звання Герой України»
  20. Президент вручив «Золоту зірку» Героя України Максима Шаповала його вдові [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.] //Офіційне інтернет-представництво Президента України, 7 вересня 2017 року
  21. Цензор.НЕТ. У Вінниці нагородили 12 Народних Героїв України. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  22. Порошенко присвоїв звання Герой України посмертно загиблому розвідникові Шаповалу. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.
  23. У ВІТІ відкрили пам’ятник випускнику ВВНЗ — Герою України генерал-майору Максиму Шаповалу. http://www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 27 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  24. На честь Героя України генерал-майора Максима Шаповала відкрито меморіальну дошку. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  25. Знайомтесь, це Олена Юріївна Шаповал. Все життя пропрацювала вчителем математики у Вінницьких Хуторах.
  26. Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назви. http://www.kmr.gov.ua. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  27. Сьогодні в Києві урочисто відкрили сквер імені Героя України Максима Шаповала та пам’ятник усім воєнним розвідникам. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  28. Українська правда, 27 червня 2021, "У Києві відкрили сквер на честь розвідника Максима Шаповала". Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  29. Вінницька міська рада підтримала перейменування ще 52 топонімів у Вінниці - VежA. Vежа (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 2 серпня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 179
7 вересня 2017
Наступник:
Тарасюк Василь Олександрович Капуш Олександр Васильович