Перейти до вмісту

Шапошников Михайло Олександрович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Шапошников.
Шапошников Михайло Олександрович
Народження26 вересня 1909(1909-09-26) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть13 жовтня 1989(1989-10-13) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанрове малярство, пейзаж і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківський художній інститут (1933) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительКокель Олексій Опанасович, Прохоров Семен Маркович, Бурачек Микола Григорович і Косарєв Борис Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніХмельницький Олександр Анатолійович, Глухих Олександр Гаврилович, Стаханов Ігор Михайлович, Губський Іван Кіндратович, Чуприна Микола Петрович, Муравська Наталія Анатоліївна і Милокумов Сергій Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникХарківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Михайло Олександрович Шапошников (26 вересня 1909, Харків — 15 жовтня 1989, Харків) — український радянський живописець і графік, педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 вересня 1909 року в місті Харкові (нині Україна) в сім'ї банківського службовця. 1926 року закінчив семирічну школу і став працювати на Центральній харківській електростанції, де проявив художні здібності та інтерес до образотворчого мистецтва. Виконав низку художньо-агітаційних робіт для підприємств Харкова[1].

Упродовж 1929—1933 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Олексій Кокель, Семен Прохоров, Микола Бурачек, Борис Косарєв. Після закінчення навчання отримав кваліфікацію художника театру[1]. У 1934—1937 роках, обіймаючи посаду секретаря оргкомітету, взяв учать в організації Спілки радянських художників України.

З 10 серпня 1941 року в Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (11 червня 1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За бойові заслуги» (25 жовтня 1943), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].

У 1948—1963 роках працював на посаді ректора Харківського художнього інституту (доцент з 1951 року), а після його реорганізації протягом 1963—1972 років — ректора Харківського художньо-промислового інституту[1]. Серед учнів — Олександр Хмельницький, Олександр Глухих, Ігор Стаханов. Помер в Харкові 15 жовтня 1989 року[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у гадузі станкового живорису (писав жанрові картини, пейзажі, натюрморти) і станкової графіки. Серед робіт:

Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках з 1937 року[1].

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Живописний портрет художника у 1970 році виконав харківський художник Олександр Вяткін[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Шапошников Михайло Олександрович / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  2. ↑ Шапошников Михаил Александрович / Память народа. [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Шапошников Михайло Олександрович / Художники Харківщини.
  4. ↑ В. Д. Путятін. В’яткін Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Література

[ред. | ред. код]
  • Шапошников Михаил Александрович // Харьков. Энциклопедический словарь / Соловьев В. О., Раенко Л. В.. — Харьков, 2014. — С. 943. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шапошников_Михайло_Олександрович&oldid=44636181