Шарикіна Валентина Дмитрівна
| Шарикіна Валентина Дмитрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 25 лютого 1940 (84 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Московський академічний театр сатири |
| Роки активності | 1963 — тепер. час |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0789364 |
Валентина Дмитрівна Шарикіна (нар. 25 лютого 1940, Київ, УРСР) — радянська та російська акторка театру й кіно. Заслужений діяч культури Польщі (1976), заслужена артистка РРФСР (1981), народна артистка Росії (2000)[1]. Здобула популярність як виконавиця ролі пані Зосі в телепроєкті «Кабачок 13 стільців» (1966—1980).
Валентина Шарикіна народилася 25 лютого 1940 року в Києві (за її власними словами — у Свердловську[2]). Бабуся і мати Валентини походили від польської родини й додержувались католицької віри[3]. Дід, за материнською лінією, працював лікарем, мешкав у будинку в Києві на площі Богдана Хмельницького і був власником аптеки. 1917 року його розстріляли, а майно націоналізували[4]. Батько — Дмитро Шарикін, льотчик і учасник Великої Вітчизняної війни, залишив сім'ю у воєнні роки. Мати, Ірина Анатоліївна Рогозинська[5] (1915—1991; за словами Валентини Шарикіної мати народилася 17 січня 1913 року в Києві[6]) — закінчила Свердловську консерваторію, грала в опереті, а 1950 року, через конфлікт із новим чоловіком, переїхала з дочкою до Іркутська[7]. 1957 року Ірина Анатолівна отримала звання заслуженої артистки РРФСР. Крім Валентини, у сім'ї були ще діти: одноутробний старший брат і двоє однокровних братів від першого шлюбу батька. У подальшому батько мав ще дітей в інших шлюбах. Мати також кілька разів виходила заміж. Її чоловіками були — поет Микола Дорізо, генерал Іван Вовченко, письменник Борис Костюковський.
Валентина до 10 років жила в Києві, а згодом з матір'ю переїхала до Іркутська. Там же закінчила середню школу № 17[3].
1962 року — випускниця Вищого театрального училища ім. Б. Щукіна в Москві[8]. Художніми керівниками курсу були Іосиф Матвійович Рапопорт й Анатолій Іванович Борисов. Разом з Валентиною Дмитрівною навчались Андрій Миронов[9] і Вікторія Лепко[10]).
Валентина Шарикіна стала акторкою Московського театру сатири 1963 року й донині виступає на його сцені.
За словами Валентини Дмитрівні її шлюби з першим чоловіком — актором, як і з другим — лікарем-хірургом були нетривалими[9]. У 1970-ті р. у неї були теплі взаємини з режисером Євгеном Ташковим, виховувала його синів від шлюбу з Катериною Савіновою[11].
Третій чоловік — інженер-нафтовик Юрій Володимирович Ізвєков[12][13]. Дітей немає[14].
Валентина Дмитрівна найбільше запам'яталася глядачам у ролі пані Зосі в радянському телевізійному гумористичному проєкті «Кабачок 13 стільців»[2], де грала впродовж 15 років[9]. 1976 року за цю роль акторка отримала почесне звання заслуженого діяча культури Польщі[15]. Яскравими роботами Валентини Шарикіной стали ролі в музичних феєріях «Чарівний ліхтар» (телебенефіс режисера Е. Гінзбурга) і «Секретарки» (постановка Ю. Васильєва в Театрі сатири). Валентина Дмитрівна виконувала переважно драматичні ролі й тепер продовжує грати в багатьох виставах «Театру Сатири». Вона грала у таких п'єсах як «Мольєр (Кабала святош)», «Мовчи, журба, мовчи…», «Затюканий апостол», «Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Самогубець», «Божевільний день, або весілля Фігаро», «У полоні часу» (рос. У времени в плену) та ін[16].
- «Витівки Скапена» (рос. Проделки Скапена) — фарс-комедія Мольєра
- «Тартюф, або дюрисвіт» (рос. Тартюф, или Обманщик) — п'єса Мольєра, роль Ельмири
- «Баня» — п'єса В. Маяковського, роль Полі
- «Клоп» — п'єса В. Маяковського, роль Зої Березкіни
- «Скажені гроші» (рос. Бешеные деньги) за О. Островським — роль Чебоксаровой
- «Біг» за М. Булгаковим — роль Серафими Володимирівни
- «Прощавай, конферансьє!» за Григорієм Горіним
- «Дон Жуан, чи Любов до геометрії» — роль Міранди
- «Вісім жінок» (рос. Восемь любящих женщин) — у ролі Габі
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1962 | Третий тайм | Третій тайм | Віра | |
| 1963 | Иоланта | Іоланта | Брігіта | співає Маргарита Міглау |
| 1965 | Дни лётные | Дні льотні | дружина Федора Івановича | |
| 1966 | Старшая сестра | Старша сестра | Шура, дружина Кирила, вчителька | |
| 1966 | Июльский дождь | Липневий дощ | Люся, продавець у відділі технічних іграшок | |
| 1967 | Майор Вихрь | Майор Вихор | танцівниця в ресторані | |
| 1968—1981 | Кабачок 13 стульев | Кабачок 13 стільців | пані Зося, офіціантка | телевистава |
| 1968 | Судьба играет человеком | Доля грає людиною | Ліза | телевистава |
| 1970 | Умеете ли вы жить? | Чи вмієте ви жити? | Віра, москвичка, подружка Ліди | |
| 1971 | Ни дня без приключений | Ні дня без пригод | Клавдія Корнелівна | |
| 1971 | Когда море смеётся | Коли море сміється | Паса, дочка мадам Ортіс | телевистава |
| 1971 | Женский монастырь | Жіночий монастир | Ліза | телевистава |
| 1971 | Егор Булычов и другие | Єгор Буличов та інші | Єлизавета, дружина Достигаєва | |
| 1971 | Алло, Варшава! | Алло, Варшава! | Маша, стюардеса | |
| 1972 | Руслан и Людмила | Руслан и Людмила | епізод | |
| 1972 | Приваловские миллионы | Приваловські мільйони | Катерина Колпакова, Катерина Іванівна, акторка | |
| 1973 | Дети Ванюшина | Діти Ванюшина | Людмила Красавіна | |
| 1974 | По страницам Сатирикона-2 | Сторінками Сатирикона-2 | Надія Миколаївна | фільм-вистава |
| 1974 | Маленькие комедии большого дома | Маленьки комедії великого дому | Танюша | телевистава |
| 1974 | Контрабанда | Контрабанда | Марина Кисельова | озвучка Наталії Фатєєва |
| 1974 | Бенефис Савелия Крамарова | Бенефіс Савелія Крамарова | телевистава | |
| 1976 | Преступление | Злочин | Валерія Назарова, коханка Каретникова | |
| 1976 | Волшебный фонарь | Чарівний ліхтар | прекрасна селянка, блондинка | телевистава |
| 1978 | Таблетку под язык | Пілюлю під язик | Тамара | телевистава |
| 1980 | У времени в плену | Полонений в часі | мати | телевистава |
| 1985 | Золотая рыбка | Золота рибка | пані Зося | телевистава |
| 1988 | Поляна сказок | Поляна казок | епізод | |
| 1989 | Самоубийца | Самогубець | Марія Лук'янівна, дружина | телевистава |
| 2000 | Витрина | Витрина | мати | |
| 2001 | Даун Хаус | Даун Хаус | генеральша Іволгіна | |
| 2002 | Секретарши | Секретарши | секретарша з телефоном | телевистава |
| 2003 | Возвращение Мухтара-1 | Повернення Мухтара-1 | Валентина Михайловна | |
| 2001 | Слепой | Сліпий | мати Анжели | |
| 2004 | Ландыш серебристый-2 | Конвалія серебриста-2 | домогосподарка | |
| 2004 | Долгое прощание | Тривалі проводи | Людмила Петрівна (Ляля) Телепнева (у старості) | |
| 2005 | Мошенники / Неуловимая четвёрка | Мігульська | ||
| 2006 | Ты — это я | Ти — це я | ||
| 2006 | Случайный попутчик | Випадковий пасажир | Лідія Петрівна, сусідка Ганни | |
| 2006 | Рельсы счастья | Рельси щастя | старушка | |
| 2006 | Кодекс чести-3 | Кодекс честі-3 | сусідка Сергія | |
| 2006 | Врачебная тайна | Лікарська таємниця | мати Харитонової | |
| 2006 | Восемь любящих женщин | Вісім жінок | Габі | телевистава |
| 2006 | Большие девочки | Великі дівчата | ||
| 2006 | Аэропорт-2 | Аеропорт-2 | Вороніна Матільда Марковна | |
| 2006 | Как уходили кумиры | Як уходили куміри | Спартак Мішулін | документальний |
| 2007 | Снежный ангел | Сніговий ангел | Генрієтта, сусідка Майї, власниця кішки | |
| 2007 | Своя команда | Власна команда | Раїса Іванівна | |
| 2007 | Экстренный вызов | Екстрений виклик | Ксенія Георгійовна, сусідка Ладигина | |
| 2007 | Возвращение Мухтара-4 | Повернення Мухтара-4 | Валентина Михайловна, теща Толика | |
| 2008 | Одна ночь любви | Одна ніч кохання | епізод | |
| 2008 | Человек в кадре. Юрий Волынцев | Людина в кадрі. Юрій Волинцев | документальний | |
| 2009-2018 | Воронины | Вороніни | Тетяна Олексіївна, подруга Сергія Євгеновича | |
| 2009 | Висяки-2 / Отдел контрольных преступлений | Висяки-2/ Відділ контрольних злочинів | Марія Юріївна Рюміна | |
| 2009 | Вердикт | Вердикт | Клавдія Іванівна Швед, зав. дитячим садом, присяжна | |
| 2011 | Ласточкино гнездо | Ластівчине гніздо | Ганна Іллівна, сусідка | |
| 2011 | Ельцин. Три дня в августе | Єльцин. Три дні в серпні | Ємма Язова | |
| 2011 | Я боюсь, что меня разлюбят. Андрей Миронов | Я боюсь, що мене розлюблять. Андрій Миронов | документальний | |
| 2012 | Счастливы вместе | Щасливі разом | Ираида | |
| 2012 | Праздник взаперти | Алла Кузьмівна, сусідка Кіри Павлівни | ||
| 2012 | Верю | Вірю | Зінаїда Павлівна, завідувачка дитячого садка | |
| 2013 | Точка взрыва | мама Ніна, уборщиця у відділі поліції | ||
| 2013 | Муж счастливой женщины | Чоловік щасливої жінки | Ольга Дмитрівна, бабуся Люсі, генеральша | |
| 2013 | Истребители | Винищувачі | баба Валя | |
| 2014 | Братаны-4 | Братани-4 | Белла Моєсіївна Фельдман | |
| 2015 | Ольга Аросева. Рецепт её счастья | Ольга Аросєва. Рецепти її щастя | документальний | |
| 2015 | Вакантна жизнь шеф-повара | Вакантне життя шеф-кухаря | сусідка | |
| 2016 | Против всех правил | Проти всіх прравил | Жизель Фёдоровна | |
| 2017 | Тайны кино. Берегись автомобиля | Таємниці кіно. Бережись автомобіля | документальний | |
| 2018 | Любовь по ошибке | Помилкове кохання | Ганна Сергіївна, сусідка | документальний |
- ↑ Театр Сатиры >> Актеры >> Валентина Шарыкина. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ а б Актриса Валентина Шарыкина: «Я не умела работать локтями!». Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ а б «Лучше бы нам всем ежедневно быть сердечней друг к другу…». Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Валентина Шарыкина: «Меня хотели купить за мешок картошки». Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Королева венской оперетты. Вспоминая любимицу иркутской публики Ирину Рогозинскую. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Королева венской оперетты. Вспоминая любимицу иркутской публики Ирину Рогозинскую (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Легендарная пани Зося отметила 70-летний юбилей. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Театральный институт имени Бориса Щукина. Галерея выпускников — 60-е годы. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ а б в Актриса Валентина Шарыкина: биография, фильмография, личная жизнь и интересные факты. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Валентина Шарыкина: «Я не могла поверить, что Миронов готов перечеркнуть все ради мимолетной интрижки». Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Андрей Ташков не получил наследство отца. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Тайная любовь Валентины Шарыкиной. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Валентина Шарыкина, муж. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ «Пани Зося…» «Непутевая» Валентина Шарыкина не имела своих детей из-за страха, но воспитала Андрея Ташкова. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Телеспектакли «Кабачок 13 стульев» и его завсегдатаи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Валентина Шарыкина. satire.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- Актори радянського і російського кіно. ШАРИКІНА Валентина Дмитрівна [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Олександр Калягін направив привітання заслуженій артистці Росії [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Ветерани кіно, музики і театру/ Шарикіна Валентина Дмитрівна [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Пані Зося — Валентина Шарикіна: «Чекаю від Ширвіндта розкішного букету троянд!». Радіо «Комсомольская правда», Михайло Антонов
- Валентина Шарикіна. Мій герой [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Валентина Шарикіна: «Чоловіка знайшла… під ліхтарем» [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Валентина Шарикіна про ролі пані Зосі, закоханість в Андрія Миронова й страхи бути матір'ю [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Валентина Шарикіна [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті kinoafisha.ua
