Білка (притока Ужу)

Білка
50°49′26″ пн. ш. 28°11′36″ сх. д.
Витік	на південно-східній стороні від села Дуга
• координати	50°43′00″ пн. ш. 28°14′56″ сх. д.
Гирло	Уж
• координати	50°49′34″ пн. ш. 28°11′28″ сх. д.
Похил, м/км	1,8 м/км
Басейн	Прип'яті
Країни:	Україна
Регіон	Житомирська область
Довжина	20 км
Площа басейну:	94,5 км²'
Притоки:	Шевчиха (права), Стокуча (ліва)

Білка (рос. Белка — річка в Україні, у Звягельському та Коростенському районах Житомирської області, права притока річки Ужа басейну Прип'яті.

Опис

Довжина річки 20 км., похил річки — 1,8  м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 12,82 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,56 , площа басейну 94,4  км². Формується 1 притокою, декількома безіменними струмками та загатами.

По всій своїй довжині має 5 водойм, найбільша з яких (10 га) знаходиться у селі Білка. Річку перетинає нафто- і газопровід.

Розташування

Бере початок на південно-східній стороні від села Дуга. Спочатку тече на північний схід, повертає на північ і протікає через село Рудня, а там повертає на північний захід. Тече через село Сушки і в селі Білка впадає в річку Уж.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Олександрівка, Кам'яна Гора, Новина.

Притоки

• Шевчиха - права притока у Коростенському районі. Бере початок на південно-західній стороні від села Яблунівки в урочищі Каморка. Тече переважно на північний захід і на північно-східній околиці села Дуга впадає у річку Білку
• Стокуча (ліва).

Іхтіофауна Білки

У річці найпоширенішими є такі види риб, як щука звичайна, карась звичайний, окунь, пічкур та плітка звичайна.

Джерела

• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 86. — (№ 1401).
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 55 (Білка № 14)
• Екологічний паспорт Житомирської області
• Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 155.(рос.)