Шевчук Сергій Мирославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевчук Сергій Мирославович
 Капітан
Загальна інформація
Народження1 жовтня 1982(1982-10-01)
Борислав
Смерть17 серпня 2014(2014-08-17) (31 рік)
Нижня Кринка
Alma MaterЛьвівський державний університет внутрішніх справ
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Шевчук Сергій.

Сергі́й Миросла́вович Шевчу́к (1 жовтня 1982(19821001) — 17 серпня 2014) — капітан (посмертно) 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в місті Борислав (Львівська область) у родині Надії та Мирослава Шевчуків. Закінчив середню школу № 2 у Трускавці, 2004 року — Львівський державний університет внутрішніх справ. Служив у лінійному управлінні, Львівська залізниця УМВС України.

Одружився, проживав у Трускавці, 2006 року в подружжя народилася дочка Марія-Анастасія. У 2009 році переїхав до Дніпропетровська.

У березні 2014 року призваний до лав ЗСУ. Командир парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, 25-та окрема повітряно-десантна бригада.

Брав участь у операціях в Амвросіївці, Краматорську, Зеленопіллі, Шахтарську, Савур-Могилі, Дебальцевому. 17 серпня 2014-го загинув у бою в Макіївському районі, селі Нижня-Кринка — під час обстрілу з БМ-21 «Град» при проведенні пошуково-ударних дій. Тоді ж полягли капітан Ричков Вадим Володимирович; лейтенант Коза Денис Євгенович; лейтенант Гаврюшин Денис Юрійович; старші сержанти Ятченко Сергій Олександрович, Король Віталій Сергійович; молодші сержанти Маковей Сергій Олександрович і Федчук Сергій Володимирович; старший солдат Вакулич Володимир Володимирович; солдати Приходько Дмитро Вікторович та Єманов Олексій Петрович.

Без батька залишилась донька Марія-Анастасія 2006 р.н.; батьки і брат Віталій. Похований у Бориславі Львівської області.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Нагороджений нагрудним знаком «За взяття Савур-Могили» від 04.08.2014 р.
  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
  • Рішенням Бориславської міської ради Львіської області від 30.10.2014 р. № 1588 — удостоєний званням почесного громадянина міста (посмертно).[1]
  • Нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм» від 01.09.2015 р. посмертно).
  • 17 серпня 2016 року у Дніпрі на вулиці Кленовій відкрито меморіальну дошку Сергію Шевчуку.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 37.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • почесний громадянин Трускавця (посмертно)[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Почесні громадяни Борислава. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  2. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
  3. ↑ Почесні громадяни

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевчук_Сергій_Мирославович&oldid=43500904